Закон і Бізнес


«Самоуправленческий» потенциал

Чтобы раскрыть скрытые возможности ССУ, служители Фемиды сначала должны побороть свою пассивность


Хмельницький форум став знаковим: на ньому зібралися представники як Ради суддів, так і всіх асоціацій служителів Феміди.

№43 (1341) 11.11—17.11.2017
МАРИНА ЗАКАБЛУК
5163

Обладатели мантий часто не довольны деятельностью Совета судей. Конечно, критиковать всегда легче, чем делать что-то самому или помогать другим. Впрочем, если судьи хотят, чтобы ССУ был действенны и эффективным органом, то должны немного его разгрузить. Даже если придется взять в руки лопаты и сапы.


Представництва допоможуть

Ні для кого не є таємницею, що часто-густо судді навіть не знають, які рішення приймає РСУ. З одного боку, через велику завантаженість справами не в усіх служителів Феміди є час, щоб ознайомитись із цими документами. З другого боку, дехто із суддів не бажає вникати в роботу органів суддівського самоврядування, вважаючи, що все повинне вирішитися без їхньої участі.

Проте такий підхід не є правильним, переконані учасники хмельницького суддівського форуму «Рада суддів України: потенціал та реалії», який відбувся 6 листопада за ініціативи Асоціації правників України та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України.

Форум відбувся в рамках реалізації грантового проекту «Підтримка розвитку суддівського самоврядування» за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».

«Суддям не слід тримати при собі золоті ідеї щодо вдосконалення роботи органів суддівського самоврядування, а варто ділитися ними. Сьогодні — час і місце, щоб сказати, якими мають бути Рада суддів і судова влада в цілому», — заявив президент АРССУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук під час відкриття заходу.

У свою чергу голова Апеляційного суду Хмельницької області Анатолій Марцинкевич звернув увагу на те, що законники завжди мають знаходити спільну мову одне з одним. «Сьогодні багато проблем ззовні, тому не потрібно розхитувати систему ще й зсередини», — наголосив А.Марцинкевич.

Учасники форуму зійшлися на думці: щоб покращити роботу РСУ, «необхідно починати із себе». «Я не з тих людей, які критикують раду. Там 33 члени. Активних, як казав мені член РСУ Богдан Моніч, 24—25 осіб. Крім того, всі вони — діючі судді, їм потрібно не тільки займатися власною роботою, а й опікуватися питаннями самоврядування. У нас є хороший механізм — збори суддів. Потрібно, щоб зв’язки в ланцюжку «суддя — збори — РСУ» були міцними. Якщо спільно працюватимемо, отримаємо результат», — запевнила Діана Гнап із Хмельницького окружного адміністративного суду.

Її підтримав колега з Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Дмитро Мовчан. Для нього є дивною така ситуація: коли в інформаційному просторі на володарів мантій здійснюються атаки чи відбуваються певні події, пов’язані з ними, то на місцях починають запитувати: «Де РСУ? Чому вона мовчить і нічого не робить?»

«Рада — вершина «самоврядницької» піраміди, а її фундамент — судді. Щоб вона міцно стояла, судді не повинні бути пасивними. РСУ перевантажена роботою. Сьогодні її члени розглядають справи, а завтра вже збирають речі й мусять їхати в Київ на засідання», — розповів Д.Мовчан.

Звичайно, зауважив він, критикувати завжди легше. Втім, судді повинні розуміти: підвищити ефективність роботи РСУ можна тільки в тому разі, коли служителі Феміди не будуть байдужими до питань, вирішенням яких займаються органи суддівського самоврядування.

«Потрібно розвантажити РСУ. Є ідея створити регіональні представництва чи обласні комітети, які допомагатимуть раді. Якщо судді хочуть, щоб РСУ ефективно працювала, потрібно до цього долучатися», — пояснив Д.Мовчан.

Почати із себе

Крім того, учасники форуму звернули увагу на те, що розв’язати більшість проблем, з яким стикаються установи, можуть очільники останніх. «Суд добре працює, коли голова суду — не лише хороший суддя, а й гарний адміністратор. Це має бути менеджер. Хотілося б запропонувати РСУ разом з Національною школою суддів запровадити навчальні курси щодо адміністрування для голів судів», — подала ідею Олена Панченко з Авдіївського міського суду Донецької області.

У свою чергу в.о. голови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Андрій Іванов погодився: добробут інституції залежить від її очільника. «Починати потрібно з власного ставлення до матеріально-технічного забезпечення суду. Коли заходиш в один суд, можеш одразу перечепитися за пошкоджений лінолеум, побачити побиті вікна, занедбане приміщення. А коли до іншого — бачиш іншу картину. Хіба в судах різне фінансування? Ні. Різні керівники», — переконаний законник.

За його словами, аби щось змінити в суді, варто докласти зусиль: визначити обсяг робіт, які потрібно виконати, розробити кошторис і звернутися до Державної судової адміністрації по гроші. На думку А.Іванова, не зайвим було б додатково відправити таку заяву й до РСУ, щоб та проконтролювала, чи ДСАУ виконала запит.

Водночас і самі судді можуть допомагати. «Мені не соромно було прийти до суду в суботу, взяти лопату, лом, навести порядок на території. Соромно, коли люди приходять у суд і бачать занедбане приміщення», — зауважив А.Іванов. До речі, він лише кілька місяців працює в Яремчому, але вже добився виділення коштів на приведення до ладу будівлі суду, забезпечення необхідним обладнанням.

З ним погодилась і голова РСУ Валентина Сімоненко: від суддівського колективу залежить, яким буде фінансування установи. За її словами, збори володарів мантій повинні брати участь у визначенні матеріально-технічного забезпечення інституції. В.Сімоненко поцікавилася в присутніх, хто розглядає ці питання на суддівських зібраннях. Руки підняли 4 особи.

«От бачите. То навіщо говорити, що нам погано? Що судді роблять на місцях, аби отримати кошти? У першу чергу все залежить від позиції суду», — переконана голова РСУ.

Тож, на думку учасників форуму, закріплену в резолюції, служителі Феміди повинні бути активнішими у вирішенні «самоврядницьких» питань. І не тільки критикувати, а й пропонувати власні ідеї.