Закон і Бізнес


Опыт приходит с обменом

В Чехии судьи могут заниматься политикой, а в Словении и Сербии нет ответственности за нарушение этических норм


Судді з понад десяти країн, які зібралися в Празі для обговорення питань щодо комунікації, відповідальності та незалежності, зробили фото на пам’ять.

№36 (1334) 23.09—29.09.2017
Александр САСЕВИЧ, председатель комитета по вопросам коммуникации (в том числе СМИ) Совета судей Украины, судья Львовского окружного административного суда
8628
8628

Венгерские служители Фемиды не видят необходимости в урегулировании вопроса о пользовании судьями социальными сетями. В то же время чешским обладателям мантий запрещается комментировать незавершенные судебные процессы. Но они могут изготовлять полный текст решения до 60 дней и быть членами политических партий. Кроме того, многие страны признают: наличие в Уголовном кодексе Украины статьи об ответственности служителей Фемиды за вынесение заведомо неправосудного решения угрожает независимости последних.


Правила поведінки

Ці та інші питання обговорювали 7—8 вересня в Празі, де відбувся круглий стіл на базі інституту CEELI, який є незалежною некомерційною організацією, що дає професійну юридичну освіту і проводить тематичні тренінги ось уже 17 років для країн Центральної та Східної Європи. На заході судді з Албанії, Болгарії, Вірменії, Казахстану, Литви, Молдови, Румунії, Сербії, Словенії, США, Угорщини, України, Хорватії та Чехії обмінювалися досвідом щодо питань, актуальних для служителів Феміди кожної зі згаданих країн.

Так, обговорювалися міжнародні стандарти суддівської етики, проблеми виявлення конфлікту інтересів з урахуванням культурних факторів, питання участі служителів Феміди в політичному житті. Також не оминули важливі нині теми як для України, так і для інших держав: комунікація суддів зі ЗМІ та громадськістю, дисциплінарна відповідальність служителів Феміди.

У пострадянських країнах є дуже багато схожих негараздів. Основна проблема — низький рівень довіри до суддів. Свого часу з нею зіткнулись у США. Тому у квітні 1973 року там був ухвалений кодекс поведінки суддів, до якого потім уносилися зміни та доповнення.

Прикметно, що за своїм змістом вітчизняний Кодекс суддівської етики є дуже схожим на американський. Більше того, прийнятий Радою суддів України коментар до зазначеного документа викликав жвавий інтерес у присутніх.

«Поведінка суддів — понад усе» — така фраза, мабуть, і стала висновком обговорення питання етики судді. До речі, в більшості країн, представники яких брали участь у заході, за порушення етичних норм настає дисциплінарна відповідальність (за винятком Чехії, Словенії та Сербії).

Користування соцмережами

Створення й діяльність у складі РСУ комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів є кроком уперед органів суддівського самоврядування в Україні. За останній час цей структурний підрозділ ради зробив багато корисного і вкрай необхідного для судової системи. Зокрема, він постійно роз’яснює служителям Феміди, в яких ситуаціях виникає потенційний чи реальний конфлікт інтересів, як йому запобігти, як урегулювати.

Аналогічні комітети діють і в США, Литві, Молдові. Цікавим видається досвід Чехії. У цій країні діє Етичний суд Союзу суддів Чехії. Недавно був прийнятий нормативний документ — етичні межі поведінки судді в соціальних мережах. Чеські колеги розповіли, що прикладів участі суддів у соцмережах є достатньо, але не всі при цьому поводять себе гідно, як належить судді. Так, один зі служителів Феміди полюбляв писати націоналістичні статті в гумористичній формі на одному з веб-сайтів. При цьому не приховував своєї професійної належності.

Важливими є такі позиції, викладені в чеських етичних межах поведінки представника третьої гілки влади:

• будь-які виступи в соціальних мережах не повинні ставити під сумнів неупередженість судді;

• взагалі не коментуються незавершені судові процеси;

• суддя не дає консультацій;

• суддя повинен уникати політичних процесів та не давати їм оцінки.

З питанням присутності суддів у соцмережах стикаються всі країни, посланці яких приїхали на круглий стіл до Праги. Утім, служитель Феміди з Угорщини зазначив, що в його країні не бачать необхідності у врегулюванні питання користування суддями соцмережами. Він порівняв ці процеси з рухом на вулиці, під час якого всі повинні усвідомлювати свої права й обов’язки.

Не секрет, що й у нашій країні виникають питання про те, як судді мають поводити себе в соцмережах. Є навіть рішення РСУ щодо підготовки відповідного документа.

Про політику й навантаження

Гостро стоїть питання, пов’язане з незалежністю суддів, а саме — наявність у вітчизняному законодавстві ст.375 Кримінального кодексу. Серед країн — учасниць заходу аналогічні норми залишилися тільки ще в Словенії та Молдові. Більшість служителів Феміди визнали, що такі норми закону є прямим зазіханням на незалежність суддів, не відповідають європейським стандартам.

З огляду на те, як вітчизняні правоохоронні органи застосовують цю статтю, потрібно негайно розглядати питання про її вилучення з кодексу.

Цікавою є така чеська особливість: судді можуть бути членами партій. Є обмеження лише щодо зайняття при цьому будь-яких посад. Повноваження голів судів у згаданих країнах у рази більші, ніж в Україні. І це теж тема для роздумів.

Що стосується навантаження на служителів Феміди та строків виготовлення процесуальних рішень, то такі жорсткі часові вимоги, як у нас, є тільки у Вірменії, Казахстані та Молдові. Наприклад, відповідно до цивільного процесуального кодексу Чехії на написання повного тексту рішення відводиться 30 днів. Більше того, з огляду на складність справи суддя може подовжити цей термін ще на стільки ж днів.

Чеський суддя-«цивіліст», який працює в першій інстанції, в середньому щомісяця має 25—30 справ. Тому й у цьому напрямку нам необхідно докладати зусиль, щоб унести відповідні зміни до вітчизняного законодавства.

Під час круглого столу порушувалось і питання електронного декларування (в більшості країн є аналогічні норми), можливості для служителів Феміди викладати в навчальних закладах. До речі, що стосується заробітної плати суддів, то найменш оплачувані представники цієї професії — в Молдові та Україні.

***

Зважаючи на думки, висловлені суддями з інших країн, можна зробити висновок: процес реформування судової влади в Україні відбувається за міжнародними стандартами. Втім, питання, пов’язані з незалежністю служителів Феміди, розглядом ними справ, потребують негайного перегляду. Відповідні норми слід привести до європейських зразків.