Пожаловались на жалобы

Приемлемость заявлений может стать первой же проблемой, с которой вскоре столкнется и украинский КС

На следующей пленарной неделе парламент попробует принять новую редакцию закона «О Конституционном Суде Украины». Правда, вероятность этого очень мала. В то же время в других странах, где недавно был введен институт конституционной жалобы, уже констатируют определенные проблемы с регулированием.

Як відомо, наприкінці червня Верховна Рада спромоглася проголосувати проект №6427-д у першому читанні. Однак під час обговорення висловлювалося чимало зауважень до документа, що зменшує його шанси стати законом ще на цій сесії. І хоча основну увагу нардепи приділили процедурі призначення суддів КС та їхнім статкам, були нарікання і на регламентацію розгляду проваджень, і на окремі повноваження Суду.

Водночас, як свідчить доповідь Венеціанської комісії «Конституційна скарга в Латвії: перший досвід і проблеми», оприлюднена на сайті Верховного Суду України, законодавцеві варто насамперед потурбуватися про юридичну точність нововведень, аби не скомпрометувати прогресивні зміни.

Так, через рік після появи інституту конституційної скарги головною проблемою у КС Латвії вважають невідповідність більшості документів мінімальним вимогам. Із 550 звернень прийнятними виявилися 201, за ними відкрито лише 18 проваджень.

У документі коротко проілюстровано, якою є модель латвійської конституційної скарги. Також привернуто увагу до деяких проблем процесуального характеру, що пов’язані з порушенням і розглядом справ за конституційними скаргами.

Зокрема, як зазначається у доповіді, особа може лише частково захистити свої основні права в КС Латвії. Не підлягають розгляду факти порушення конституційних прав, якщо вони допущені судами загальної юрисдикції або внаслідок прийняття адміністративних актів.

Також спірним було питання можливості для підприємств та організацій звертатися з такими скаргами. Проте сам суд визнав, що на юросіб можуть поширюватися основні права, як підлягають захисту. Хоча й з певними застереженнями.

Крім того, КС Латвії стикнувся з тією ж проблемою, на яку може наразитися й КС України. Йдеться про рішення, що приймаються колегіями неодноголосно. Як наслідок, у самому суді виникає різна практика визнання скарг прийнятними. Латвійські колеги радять передбачити, що в разі сумнівів подібні рішення повинні ухвалюватися у пленарному режимі.

З огляду на суттєву різницю у чисельності населення до КСУ за рік надійде значно більше конституційних скарг. Навіть за відсутності закону на вул.Жилянській їх уже зареєстровано 105. Тобто і різночитання на етапі розгляду їх прийнятності можуть мультиплікативно збільшитися.

Тож вітчизняному законодавцеві слід подбати про те, аби не залишити перед КС ті самі прогалини. Інакше замість орієнтирів для єдності практики українські суди отримають чергове роздоріжжя.