Закон і Бізнес


Частное определение Ужгородского горрайонного суда от 26.11.2012 г.


1482


ОКРЕМА УХВАЛА

26 листопада 2012 р.                                                                                            м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в особі: Головуючого судді - Бисага Т.Ю. при секретарі - Федорчак М. за участю представника позивача - Носар В.А. відповідачів - Масяк Н.С., Немеш П.Ф., Фазекош О А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом Висоцького Володимира Івановича до Немеш Петра Федоровича, Фазекош Олексія Андрійовича, Масяк Нінель Степанівни про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

Позивач Висоцький В.І. звернувся до суду з позовом до гр.Немеша П.Ф., Фазекоша ОА., Масяк Н.С., в якому просив визнати недостовірними та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача відомості, поширені відповідачами у відкритому зверненні до установчого з'їзду адвокатів України, направленого до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури №2068 від 15.10.2012 року; зобов'язати відповідачів спростувати цю інформацію шляхом направлення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури листа зі спростуванням інформації відносно позивача; зобов'язати відповідачів припинити неправомірін дії з поширення інформації про позивача та стягнути з відповідачів моральну шкоду.

Під час розгляду даної справи судом було виявлено ряд порушень закону Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., на які суд вважає за необхідне відреагувати окремою ухвалою відповідно до вимог ст.211 ЦПК України.

Так, судом досліджненні матеріалів справи встановлено, що Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Мінстрів України Висоцький В.І. розміщує на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Мінстрів України власні заяви, в яких агітує адвокатів в різних регіонах України проводити установчі конференції адвокатів регіону всуперечь рішенням кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в областях, на які відповідно до частини третьої пункту 5 Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено обов'язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення таких конференцій.

 

Також встановлено, що Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Мінстрів України Висоцький В.І. у вказаних заявах оприлюднює свою особисту позицію щодо правомірності рішень окремих кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури в областях ( Донецькій, Харківській, Київській обласній, Закарпатській), називає їх незаконними та закликає не виконувати ці рішення у неприйнятний спосіб, зокрема й шляхом «ігнорування судових заборон», що є закликом до невиконання судових рішень. З огляду на посаду, яку обіймає позивач, такі висловлювання є неприпустими.

На переконання суду, такі дії Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Мінстрів України Висоцького В.І. є формою втручання в діяльність регіонального адвокатського самоврядування як гарантованого державою права адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому законом (ч. З п.1 ст.1 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У зв'язку із цим, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ст.43 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування грунтується на приципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція регіону, рада адвокатів регіону, Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону, рад адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісій адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів, Вищої резізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. Рішення цих органів є обов'язковими для виконання адвокатами.

Квотний прицип представнитва делагатів конференції адвокатів регіону передбачений ст.47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відтак, довільне тлумачення вказаного положення закону, у т.ч. і його співвідношення з іншими нормами закону, не є підставою для невиконання рішення органу адвокатського самоврядування, прийнятого на виконання частини третьої пункту 5 Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд також вважає, що використання офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Мінстрів України для оприлюдення особистих заяв, а не позиції Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури ( що позивач прямо вказує у позові), з огляду на їх зміст, дискредитують Вищу кваліфакаційну комісію адвокатури як колегіальний орган з чітко визначеними повноваженнями (п.1 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п.8 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях та перед громадянами представляє не себе особисто, а відповідну комісію, і має діяти відповідно до вимог закону та наявних повноважень.

Згідно вимог ст.64 «Правил адвокатської етики», схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ 1 жовтня 1999 року ( протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р. №6/УІ відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги представників адвокатської професії , дотримання професійних прав адвокатів, слідування всім основним принципам адвокатської етики, передбаченим цими правилами.

Відповідно до ст.65 цих правил адвокат не повинен допускати по відношенню до іншого адвоката: висловлювань, що принижують його честь і гідність, завдають свідомо неправдивих відомостей про нього тощо.

Судом встановлено, що Висоцький В.І. допустив порушення вказаних норм по відношенню до інших адвокатів, а саме Немеша П.Ф., Фазекоша О.А., Масяк Н.С.

На думку суду, виявленні порушення створюють умови, що сприяють порушенню законних гарантій адвокатського самоврядування як важливої складової незалежного самоврядного інституту - Адвокатури України ( ст.2 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У зв'язку із цим, суд вважає за необхідне відреагувати на вказані факти окремою ухвалою, яку направити Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури як колегіальному органу адвокатського самоврядування для прийняття рішення щодо виявленихна думку суду порушень.

Керуючись ст.211, ч.2.ст.294 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Довести до відома колегіального органу - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зазначенні порушення закону, зобов'язавши Голову Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М. включити питання щодо виявлених порушень до порядку денного найближчого засідання комісії для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли виникненню виявлених судом порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повідомити Ужгородський міськрайонний суд.

Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення, У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається! протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                    Т.Ю. Бисага