Закон і Бізнес


Дело - за народными избранниками

В ВСС ждут от законодателя конкретизации норм УПК с учетом судебной практики и позиций ЕСПЧ


№52 (1298) 24.12—30.12.2016
НЕСТОР БАКАЛЕЙКО
6766

Несмотря на наличие отдельных проблем в законодательной регламентации порядка применения меры пресечения в виде содержания под стражей на различных стадиях уголовного производства, УПК, принятый 13.04.2012, - прогрессивный и демократичный.


Судовий процес став ефективнішим

Таку думку під час VI щорічного форуму Асоціації адвокатів з кримінального права та процесу висловив суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Олег Ткачук.

Водночас, за словами заступника голови ВСС Станіслава Кравченка, новий КПК нечітко врегульовує питання щодо тримання особи під вартою в період між закінченням досудового розслідування та початком судового розгляду. С.Кравченко наголосив на неможливості автоматичного продовження тримання під вартою під час підготовчого провадження та звернув увагу учасників форуму на відповідні недоліки процесуального закону. За його словами, прийняття нового КПК не розв’язало деяких проблем, про що свідчить, зокрема, практика Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні у справі «Чанєв проти України» від 9.10.2014 ЄСПЛ констатував порушення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме у зв’язку з недоліками в кодексі.

З метою вдосконалення окремих норм ВСС направив звернення голові парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, в якому окреслив проблеми та шляхи їх вирішення на законодавчому рівні з урахуванням судової практики, тож тепер справа — за народними обранцями.

Розширена спецконфіскація

Згадав про Страсбург у своїй доповіді, присвяченій питанням спецконфіскації, і народний депутат Руслан Сидорович. Зокрема, він звернув увагу правників на те, що процес розробки відповідного законодавства в Україні занадто політизований, а практика Євросуду чітко вказує на неприпустимість прийняття актів, спрямованих на певне коло осіб.

За словами Р.Сидоровича, саме після лютого 2014 року розпочалася історія узаконення спецконфіскації в Україні. Наразі механізм застосовується в рамках кримінального процесу. Водночас пропонується розширити межі конфіскації на стику цивільного і кримінального права та процесу. Відповідний проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів» (№5142) після тривалої дискусії був відхилений Верховною Радою 8 грудня.

Парламентар наголосив на низькій юридичній техніці документа (депутати тричі голосували за спрямування законопроекту до профільного комітету на доопрацювання. — Прим. ред.) та назвав його неприпустимим з точки зору презумпції невинуватості. Водночас правники не виключають подальших спроб поширення спецконфіскації на суспільні відносини, не врегульовані нормами кримінального права та процесу. Хоча до завершення сесії повторне внесення законопроекту на розгляд неможливе, ставити крапку в історії цього механізму в Україні поки що передчасно.

Збирайте докази

Перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук запропонував адвокатам самим збирати докази замість писати клопотання та пролив світло на актуальне для них питання електронного декларування. З огляду на обіцянку представника державного обвинувачення найближчим часом продемонструвати вагомі результати в цьому напрямку можемо сказати, що ті адвокати, які пророкували колегам появу клієнтів у зв’язку з новим механізмом протидії корупції, виявилися праві (див. №48 «ЗіБ»). Поки що йдеться про 15 проваджень у зв’язку з аналізом електронних декларацій.

Похвалився М.Грищук і «позитивними результатами, які не вимірюються статистикою», у «справі Оніщенка». Так, унаслідок діяльності правоохоронців корупційну схему було зруйновано, унаслідок чого прибуток ПАТ «Укргазвидобування» збільшився з 8 до 200 млн грн.

У рамках обговорення конфлікту інтересів САП з іншими правоохоронними органами було поставлено також і питання порушення підслідності. Наразі САП скерувала до суду 45 справ, відкрито 275 кримінальних проваджень. Тож найближчим часом судова практика визначить статус доказів, здобутих неповноважними органами під час згадуваного конфлікту інтересів. Правники очікують думки суддів щодо того, чи вважати такі докази допустимими.

Пряма мова

Станіслав Кравченко, заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:

— Аналіз судової практики свідчить про наявність складних питань у законодавчій регламентації порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на різних стадіях кримінального провадження, зокрема під час здійснення підготовчого провадження, при постановленні вироку судом першої інстанції та скасуванні судом апеляційної або касаційної інстанцій рішень з направленням провадження на новий розгляд. Обираючи чи змінюючи захід забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, суду слід мотивувати прийняте рішення та встановлювати строк, на який обирається чи продовжується запобіжний захід стосовно обвинуваченого.

Олег Ткачук, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:

— Унесення доповнень до процесуального закону повною мірою не забезпечило створення сучасного нормативного акта, який ефективно виконував би завдання захисту прав і законних інтересів осіб та забезпечував кримінальне переслідування злочинців. Тому 13 квітня 2012 року було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс, який, виходячи з головного завдання кримінального судочинства — захисту прав, свобод та законних інтересів людини, встановив нову систему засад, функцій, процедури, стадій, етапів, процесуальних інститутів у кримінальному провадженні.