От субъекта к объекту

Конституционная жалоба позволит гражданам защитить те права, с которыми не считаются в судах общей юрисдикции

Принимая решение в соответствии с законом, судьи могут даже не замечать, что нарушается сама сущность права, считают эксперты. Это касается не только Украины, но и любой страны. Именно для того, чтобы защитить права человека в такой ситуации, и вводится институт конституционной жалобы. Правда, его судьба в нашем государстве остается под вопросом.

Напрацювання на майбутнє

Питання конституціоналізму та захисту прав громадян обговорювалися під час наукового семінару, який 24 червня відбувся в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького. Одна з тем, яку активно обговорювали, — можливість унесення змін до Основного Закону. До того ж це питання останнім часом ставиться і на державному рівні.

Так, директор інституту Юрій Шемшученко наголосив, що наразі існує потреба в системній модернізації Конституції, причому цей процес має проходити з використанням творчого потенціалу науковців. Експерт розповів, що при науковому закладі створено спеціальну робочу групу, яка підготувала свій проект реформування Основного Закону.

Ю.Шемшученко переконаний, що завдяки змінам до Конституції має бути не лише проголошений, а й реалізований принцип людиноцентризму. Зокрема, повинні з’явитись умови для проведення референдумів, у тому числі й місцевих. Крім цього, необхідна децентралізація влади.

Питання розвитку конституційної доктрини в рішеннях Конституційного Суду порушив у своїй доповіді Голова КС Юрій Баулін. Він зазначив, що позиції Суду усувають правову невизначеність у певній частині суспільних відносин і потребують визнання їх як окремої категорії серед правових явищ. Крім цього, про них не можна забувати при підготовці змін до Основ­ного Закону.

Конституція запрацює «сповна»

Суддя КС Станіслав Шевчук у своїй доповіді зазначив, що в Україні налагоджена система захисту прав і свобод відповідно до законів, але не за Конституцією. «Ми повинні звернути увагу на величезний потенціал Основ­ного Закону, який залишається невикористаним. Перший і другий розділи Конституції практично не залучені в судовий процес. Як наслідок, судовою владою не захищені фундаментальні права і свободи громадян», — переконаний він.

Проблема, на думку судді, полягає в неправильному розумінні функцій КС. В Україні, переконаний С.Шевчук, продовжують «жити і перемагати» ідеї Ганса Кельзена (ініціатора створення першого конституційного суду), відповідно до яких основна функція КС — бути негативним законодавцем, тобто вказувати на неконституційність законів. Однак у Західній Європі такий підхід панував до Другої світової війни, але згодом зазнав суттєвих змін. Нині конституційні суди мають захищати права людини від будь-яких державних актів, що їх порушують. Фактично такі ж функції виконує і Європейський суд з прав людини.

Конституційна юрисдикція в західних країнах, відзначив С.Шевчук, стоїть на сторожі прав громадян навіть від тих нормативно-правових актів, які нібито відповідають Основному Закону, але на практиці порушують сутність права. В Україні ж до КС простий громадянин може звернутися тільки в тому випадку, якщо є приклади неоднозначного застосування норми того чи іншого акта. Проте, констатує С.Шевчук, інколи відбувається порушення основоположних прав людини, але неоднозначного застосування норми немає.

Дещо перебільшуючи, можна припустити, що парламент заборонить друк усіх газет політичних партій, які не пройшли до Верховної Ради. Очевидно, такий закон порушуватиме право на свободу слова, але, якщо не знайдеться зацікавленого суб’єкта звернення до КС, норма виконуватиметься. При цьому суди загальної юрисдикції у своїх рішеннях, очевидно, будуть змушені зважати на неї.

Діючи по закону, суди можуть порушувати органічну сутність права, переконаний С.Шевчук. Це стосується не тільки України, а й будь-якої держави. Саме тому в Європі й запроваджено принцип конституційної скарги. Завдяки йому людина з «об’єкта державного співчуття» перетворюється на суб’єкт, який самостійно захищає свої права. Крім цього, вважає суддя, зробивши КС ближчим до людей, влада розвантажила б Європейський суд від справ з України.

Разом з тим питання запровадження інституту конституційної скарги обговорюється в Україні вже впродовж багатьох років, але змін у цьому напрямку не відбувається. Тому сподіватися на те, що щось зміниться  найближчим часом, не варто.