Законом не предусмотрено обращение взыскания на предмет обеспечительного обременения на основании исполнительной надписи нотариуса
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
17 жовтня 2011 року м.Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючого — Шицького І.Б.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І.,
Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В.,
Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
Яреми А.Г.,
розглянувши за участю представника Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові — Сизової Л.В. заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 28.03.2011 у справі №47/264-10 за позовом Закритого Акціонерного товариства «Астра» до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові, треті особи — приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Особа 1, концерн «Харківський канатний завод», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року Закрите акціонерне товариство «Астра» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Особою 1 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на рухоме майно позивача за договором застави рухомого майна №* від 17.12.2008, яким забезпечено виконання зобов’язань концерну «Харківський канатний завод» за генеральною угодою №** від 18.08.2008 на здійснення активних операцій в сумі $1800000.
Позивач уважає виконавчий напис незаконним та необгрунтованим.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 8.11.2010 позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 рішення Господарського суду Харківської області від 8.11.2010 залишено без змін.
Постановою ВГС від 28.03.2011 постанову ХАГС від 10.01.2011 залишено без змін.
Постанову касаційного суду обгрунтовано тим, що законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові в порядку ст.11119 ГПК подано заяву про перегляд Верховним Судом постанови ВГС від 28.03.2011 у справі №47/264-10 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч.1 ст.24 та ст.26 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і ч.6 ст.20 закону «Про заставу» у правовідносинах що-
до звернення стягнення на заставне рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
На обгрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано постанови Вищого господарського суду від 8.04.2010 у справі №7/73-77, від 8.04.2010 у справі №7/75-77, у яких висловлено правову позицію про те, що ст.26 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» унормовано право обтяжувача на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та не обмежено його у виборі інших способів звернення стягнення на майно, зокрема у вчиненні виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою ВГС від 20.06.2011 у справі №47/264-10 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 28.03.2011.
Ухвалою ВС від 22.09.2011:
— відкрито провадження з перегляду постанови ВГС від 28.03.2011 у справі №47/264-10;
— витребувано матеріали справи;
— доручено голові науково-консультативної ради при ВС забезпечити підготовку відповідними фахівцями НКР наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч.1 ст.24 та ст.26 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і ч.6 ст.20 закону «Про заставу» у правовідносинах щодо звернення стягнення на заставне рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису;
— визначено Кабінет Міністрів органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання норм матеріального права, неоднаково застосованих судом касаційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові, дослідивши викладені в заяві доводи, Верховний Суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 17.12.2008 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (заставодержатель) в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові та ЗАТ «Астра» (заставодавець) укладено договір застави рухомого майна №*.
Відповідно до п.1.1 цього договору заставою забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають із генеральної угоди №** від 18.08.2008, укладеної між концерном «Харківський канатний завод» (боржник) та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (заставодержатель) в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові, відповідно до якої останній при виконанні боржником певних його умов відкриває боржнику ліміт заборгованості на здійснення активних операцій в сумі, що не перевищує $1800000, строком до 17.08.2013.
Згідно з п.1.2 зазначеного договору застави предметом цього договору є рухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 6 ст.20 закону «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Інше передбачено законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинним з 1.01.2004, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Отже, закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення закону «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечить закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до ч.1 ст.24 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.
Статтею 26 цього закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:
1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому цим законом;
2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Вищий господарський суд, залишаючи без зміни постанову апеляційного господарського суду у справі №47/264-10, дійшов вірного висновку про те, що звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису не передбачено законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
Аналогічну правову позицію про те, що відповідно до закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» підстав для звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису немає, викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2010 у справі №19/164.
За таких обставин відсутні підстави для скасування законної та обгрунтованої постанови Вищого господарського суду від 28.03.2011 у справі №47/264-10 та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у зв’язку з чим у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові слід відмовити.
Керуючись стст.11114—11126 Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м.Харкові про перегляд постанови Вищого господарського суду від 28.03.2011 у справі №47/264-10 відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.
Весь номер в формате PDF
(pdf, 3.18 МБ)
Материалы по теме
Банки заработали вдвое больше в 2023 году
07.12.2023
НБУ установил учетную ставку на уровне 16%
27.10.2023
Активы Нацбанка увеличились на 17%
24.08.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!