«Хозяйственники» разъяснили, как проводить выборы глав судов
Совет судей хозяйственных судов подготовил «шпаргалку» для судей относительно избрания новых руководителей в учреждениях. Заглянув в нее, участники собрания смогут воспользоваться образцом бюллетеня или определить правила формирования счетной комиссии. При этом в органе самоуправления отмечают: их наработки имеют рекомендательный характер, придерживаться их или нет — дело добровольное.
Семантичні трактування
Створити певну концепцію проведення виборів суддів на адміністративні посади раду змусили звернення самих законників. Як пояснив член РСГС Олександр Удовиченко, судді ніколи не стикалися з організацією таємного голосування, а тому просили підготувати роз’яснення щодо його проведення.
В орієнтовному порядку денному засідання ради 11 квітня значилося питання про затвердження Положення про порядок призначення на посаду голови місцевого господарського суду, його заступника, голови апеляційного господарського суду, його заступників, секретарів палат апеляційного господарського суду, голови Вищого господарського суду України, його заступників та секретарів палат. Щоправда, члени органу самоврядування відразу відмовилися від слів «затвердження» і «положення». Ці формулювання здались учасникам засідання такими, що нав’язують суддям волю РСГС і зобов’язують до певних дій.
Можливо, членів Ради стримала ч.8 ст.122 закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого «рішення ради суддів є обов’язковими для суддів, які займають адміністративні посади в судах відповідної судової юрисдикції».
«Нам ніхто не повинен дорікнути в тому, що ми якось впливаємо на вибори», — наголосив член РСГС Володимир Погребняк. Такої ж думки дотримувався й голова ради Артур Ємельянов, який підкреслював, що напрацювання не повинні бути обов’язковими до виконання.
Тому орган самоврядування вирішив не «затверджувати», а «схвалити», і не «положення», а «рекомендації». У самому ж тексті прямо вказали, що «ці рекомендації розроблені з метою надання методичної допомоги господарським судам». Таким чином, у суддів не повинно виникати сумнівів — організувати голосування вони можуть за власною схемою, а рада їм пропонує «методичку», до якої вони зможуть зазирнути, якщо виникне таке бажання чи необхідність.
Від висунення до оскарження
Рекомендації прописують можливий сценарій проведення всіх етапів виборів суддів на адміністративні посади. Так, відповідно до підготовлених РСГС напрацювань до списку кандидатів можна буде вносити суддів як усно, так і письмово, допускатиметься й самовисування. При цьому в бюлетень можуть бути вписані прізвища лише тих законників, які погодяться з їх висуненням.
Після визначення кандидатів формуватиметься лічильна комісія з 3 або 5 осіб. До її складу не зможуть потрапити претенденти на посаду й головуючий на зборах.
Саме лічильна комісія займеться виготовленням бюлетенів, зразки оформлення яких рада також запропонувала. При цьому відповідно до позиції РСГС у них має бути графа «не підтримую жодного кандидата». Це положення викликало дискусію під час засідання. Зокрема, секретар РСГС Світлана Шевчук висловила сумнів у доцільності такого варіанта вибору. До того ж навіть під час минулих парламентських виборів такої графи в бюлетені не було.
У свою чергу О.Удовичено наголосив, що наявність такого варіанта — європейська практика. «Даний бюлетень дозволяє кожному висловити волю так, як він уважає за потрібне», — підкреслив член ради. До того ж, за його словами, якщо суддя не зробить жодної позначки — бюлетень буде недійсним, а якщо проголосує проти всіх — його голос відповідним чином зарахують. Зрештою в органі самоврядування погодилися, що обмежувати можливості вибору не варто.
Передбачають роз’яснення й необхідність продемонструвати суддям скриньку для голосування, після чого члени лічильної комісії мають її опечатати. Суддя, який набере необхідну для перемоги кількість голосів, уважатиметься призначеним на посаду в день проведення зборів.
За словами А.Ємельянова, особливо суддів цікавило, що робити, якщо ніхто із кандидатів не заручиться необхідною підтримкою. Як зазначив голова РСГС, рада не повинна давати однозначну відповідь на порушене питання. Судді на зборах вирішуватимуть це самостійно. Натомість у РСГС підготували 2 можливі сценарії подальших дій — проведення «другого туру» (на зразок президентських виборів) або оголошення повторних виборів. Повторні вибори пропонується організовувати й тоді, коли безрезультатно пройде другий тур.
Не виключають у раді й можливість оскарження результатів голосування. Відповідно до роз’яснення скарги подаватимуться головуючому на зборах не пізніше дня, наступного після дня виборів.
У свою чергу головуючий має скликати збори, на яких вирішуватимуть питання про створення комісії з розгляду скарги. Протягом 3 робочих днів комісія підготує свій висновок, який надасть зборам суддів. Останні й приймуть рішення щодо скарги. Якщо ж позиція колег не задовольнить скаржника — він завжди зможе звернутися до адміністративного суду.
Таким чином, законники отримали дорожню карту для проведення виборів. Головне тепер, щоб вона почала працювати й суди не опинились у патовій ситуації, коли жоден з кандидатів не зможе отримати необхідної кількості голосів.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!