Олексій Черновський: «Напевно, політики себе вичерпали в критиці одне одного і тих проблем, які є в державі, тому вирішили винними зробити суддів»

Тижневик «ЗіБ» продовжує знайомити своїх читачів із чільниками судової системи, їхніми поглядами на політику та судову реформу. Для когось суддя жорстокий, а для когось — справедливий. Він вершить долі людей, спираючись на букву закону, і, попри все, залишається людиною.
Своїми думками щодо судової системи поділився голова Апеляційного суду Чернівецької області Олексій ЧЕРНОВСЬКИЙ.

Тижневик «ЗіБ» продовжує знайомити своїх читачів із чільниками судової системи, їхніми поглядами на політику та судову реформу. Для когось суддя жорстокий, а для когось — справедливий. Він вершить долі людей, спираючись на букву закону, і, попри все, залишається людиною.
Своїми думками щодо судової системи поділився голова Апеляційного суду Чернівецької області Олексій ЧЕРНОВСЬКИЙ.

«Обрання суддів народом може спричинити посягання на їхню незалежність»

— Олексію Костянтиновичу, чи відповідало ваше уявлення про судову систему до того, як ви наділи мантію, реаліям, з якими довелося зіткнутися сьогодні?
— У цілому, уявлення про судову систему до призначення на посаду судді не змінилося, оскільки знання, здобуті під час навчання у Львівському національному університеті ім. І.Франка, а також об’єктивне висвітлення роботи судів у ЗМІ давали уявлення про роботу суддів. Але були й негативні реалії, з якими довелося зіткнутись, — неспроможність судової системи захистити законні права самих суддів. Взагалі, якщо говорити сьогодні про судову систему, то вона дійсно потребує вдосконалення, і з цього приводу є пакет законопроектів, ініційований Верховним Судом та Радою суддів України, які сьогодні займають принципову позицію, щоб не допустити дискредитації й навіть розвалу існуючої судової системи.
На мою думку, сьогодні основним чинником відносної стабільності в державі є судова гілка влади, яка повинна бути не відносним чинником, а основним. Цього ще не сталося, оскільки складається враження, що державі, певним політикам не вигідна сильна судова влада, але я вірю, що вона такою буде. Про це свідчить і кількість звернень громадян до суду, що зростає, і завдання політиків — зробити все можливе для нормального функціонування судів і свої проблеми вирішувати цивілізовано — в залах судових засідань.
— Чи згодні ви з пропозиціями окремих політиків, які вимагають, аби судді обиралися народом?
— Обрання суддів народом може спричинити посягання на незалежність суддів, оскільки вибори повинні проводитись на альтернативній основі шляхом агітацій, що автоматично тягне за собою залучення спонсорів та політичних сил, а це, у свою чергу, безсумнівно, послабить незалежність судді, тим більше, що це ми вже проходили. На мою думку, у формуванні суддівського корпусу повинні брати участь висококваліфіковані та неупереджені юристи і є достатньо конструктивних пропозицій щодо цього питання.
— Питання про незалежність суду, мусоване на різних рівнях влади, сьогодні особливо загострилося. Яка незалежність, на вашу думку, потрібна суддям і як вона на них уплине?
— Передусім необхідно забезпечити гарантії незалежності, закріплені в законі «Про статус суддів», а вже потім з’ясовувати, як вона на них вплинула. Разом з тим значну роль у реалізації принципу незалежності суддів відіграє рівень правової та моральної свідомості самих служителів Феміди. З одного боку, незалежність суддям потрібна для звільнення від будь-якого впливу, крім впливу закону, а з іншого — для забезпечення інституційних механізмів контролю за результатами їхньої роботи. Результати цього контролю мають бути доступними для суспільства, на що вже спрямовано прийнятий закон «Про Єдиний державний реєстр рішень».

«Спокус у суддів дуже багато»

— Кого, на ваш погляд, можна назвати авторитетним суддею? Сьогодні суддя — це авторитет?
— На жаль, суддя ще не став авторитетом у суспільстві. На мою думку, щоб відновити авторитет судді та судової влади в цілому, необхідно докласти великих зусиль самим суддям та органам суддівського самоврядування: захищати права та інтереси людей, нести в суспільство справедливість і гуманізм, відновити віру людей у закон і правопорядок. Водночас залишаються відкритими питання правового та соціального захисту суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, побудови та зміцнення судового устрою для утвердження в Україні справедливого судочинства.
— Якими досягненнями за роки своєї судової практики ви особливо пишаєтесь?
— Неодноразовим відновленням законних прав, свобод фізичних та інтересів юридичних осіб, що є основним завданням судочинства.
— Чи стикалися ви зі спокусами на посаді судді? Якщо так, то якого характеру були ці спокуси?
— Спокус у суддів дуже багато, і безпосередньо я стикався з ними неодноразово, але реагував відповідно до честі, совісті й репутації, які вищі за все. Однією зі спокус було бажання використати допомогу так званих спонсорів, зокрема представників владних структур, бізнесових кіл, які для задоволення своїх інтересів у суді готові зробити все. Але, звичайно, скористатися цією допомогою я не можу, оскільки це буде розцінено передусім мною самим як порушення чинного законодавства. А я надто дорожу своєю репутацією та честю, щоб на це спокуситися.
— Що саме потрібно вдосконалити, аби честь і репутація суддів завжди брала гору?
— Дещо вже було вдосконалено. Наприклад, частково підвищено заробітну плату. Не можна сказати, що це суттєво, але як для початку вже краще. Але залишається не вирішеним болюче квартирне питання. Однією з гарантій суддівської незалежності є надання відповідного житла. Хай уже не в установлений термін — 6 місяців, а хоча б за рік-два або шляхом створення певних умов кредитування, придбання або будівництва житла тощо. Судді не мають особистого житла, і це один із негативних показників судової системи в державі. Приклад тому — становище суддів у Чернівецькій області, де суддя з двома дітьми живе в орендованій квартирі. Невже це відповідає рівню судді?

«Якщо закон не несе справедливості, то він людям не потрібен»

— Чи доводилося вам переживати внутрішню боротьбу між необхідністю дотримуватися букви закону і відчуттям справедливості? Що брало гору?
— Кілька випадків було в судовій практиці, однак на першому місці було завжди дотримання закону. Разом з тим, якщо закон не несе справедливості, то він людям не потрібен.
— Чи може настрій людини в мантії вплинути на судове рішення?
— Настрій судді в жодному разі не повинен впливати на судове рішення і, я сподіваюсь, люди в мантіях цього не допускають. Адже в ставлення суспільства до суду як до найсправедливішого органу, що здійснює правосуддя, залежить від уявлень окремих людей про професійні та моральні якості конкретного судді. Не можна говорити про незалежність судді, не враховуючи моральних засад суддівської професії. Безперечно, справедливе вирішення справи незалежним і неупередженим судом зумовлюється не тільки об’єктивними, а й суб’єктивними чинниками: моральними якостями самого судді, його здатністю протистояти тиску громадськості, ЗМІ, всіх, хто намагається втручатись у процесуальну діяльність.
— Які особливі риси характеру повинен мати суддя?
— Довіра суспільства до суду покладає саме на суддів величезну відповідальність. Лише чесні, принципові, висококваліфіковані люди можуть обіймати цю дуже відповідальну посаду.
Не можна не зважати також на суто людські якості. Без сумніву, на цих посадах мають працювати люди з високим рівнем інтелекту й культури, принципові, енергійні, цілеспрямовані, ввічливі, вдумливі, працьовиті, стримані. Тобто люди, які здатні застосовувати судову владу виважено й мудро. Особливістю роботи судді є те, що він перебуває в постійному процесі навчання. Саме для судді більше, ніж для представника будь-якої іншої професії, важливим є постійне вдосконалення професійних знань, умінь і навичок.

«Допущені помилки завжди гнітять»

— Чи існує, на ваш погляд, суддівська етика і чи дотримуються її судді?
— «Етика існує тільки тоді, коли існує свобода», — сказав Жак Руф’є. Поведінка судді відіграє важливу роль, бо йдеться про його гідність, безсторонність і незалежність. Судді повинні викликати довіру суспільства, виконувати свої обов’язки стримано, ставитися з повагою до сторін процесу. На жаль, існують випадки порушення норм суддівської етики.
— Чи знайоме вам почуття вини за винесене рішення?
— Почуття вини не було, але інколи траплялося, що судові рішення змінювались або скасовувались, і в окремих випадках були такі помилки, яких можна було уникнути. Допущені помилки завжди гнітять.
— Чи стикалися ви з погрозами на свою адресу або на адресу своїх родичів? Чи відомі вам такі випадки в судах області?
— Я поділю це поняття на дві частини — тиск і погрози. За всю суддівську практику я не стикався з проблемою тиску. Якщо якась посадова особа телефонує і пропонує, як вирішити справу, то я знаю, як відповісти. Все залежить від професійного, інтелектуального рівня судді, його честі та гідності.
Щодо погроз, то вони звучать на адресу суддів. Зокрема, це погрози фізичної розправи як із самим суддею, так і з його родиною. До таких методів вдаються злочинці. Кілька разів я стикався з такими погрозами.
— Як у таких ситуаціях повинен діяти суддя? Чи достатньою мірою судді захищені законом?
— Негайно повідомити компетентні органи.

Феміда плекає надію

— Чи є недофінансування однією з причин ухвалення неправосудних рішень? Чи згодні ви з тим, що шляхом підвищенням зарплат служителям Феміди можна уникнути корупції в судах?
— Недофінансування судів не може мати нічого спільного з безвідповідальністю й незалежністю суддів від закону. Відверто неправосудні рішення, умисне зловживання повноваженнями — це ніщо інше як посягання на права людини, правопорядок і законність. Якщо такі прояви набувають значного поширення й системного характеру, то вони створюють загрозу національній безпеці України. Тому на порушення закону з боку суддів має бути адекватна правова реакція.
На мою думку, одним з кроків до подолання корупції в судовій системі є підвищення зарплат служителям Феміди. Це, у свою чергу, дасть можливість сумлінним суддям почувати себе спроможними утримувати сім’ю, навчати своїх дітей. Далі — більш якісний підбір кадрів та інше.
— Чи задоволені ви роботою ДСАУ щодо забезпечення судів області?
— Не зовсім, оскільки, на думку колективу суду, ДСАУ ще не виправдала покладені на неї надії з матеріально-технічного забезпечення діяльності судів.

Чого варта суддівська мантія

— Яку пораду ви можете дати студентам юрфаків, котрі бажають згодом обійняти посади суддів?
— Під час навчання створювати міцну теоретичну базу для подальшого практичного застосування. Професія судді — вершина юриспруденції, і не потрібно поспішати підкорювати цю вершину, а здобувати знання, вміння, практику в інших органах та структурах.
— Бути суддею — це ваше покликання чи усвідомлений вибір?
— Покликання.
— Чи доводилось вам як судді чимось жертвувати? Якщо так, то чим?
— Працюючи на посаді судді, доводиться жертвувати вільним часом та відпочинком.
— Чи хотіли б ви, щоб ваші діти стали суддями?
— Ні.
— Невже суддівська система настільки брудна, що ви не хочете, аби якимось чином це торкнулося ваших дітей?
— Причина інша. У ЗМІ дуже часто критикують суди, зокрема, звинувачують у корумпованості, прийнятті незаконних рішень і таке інше. Моя точка зору така — напевно, наші політики себе дещо вичерпали в критиці одне одного і тих проблем, які є в державі, й тому вирішили винними зробити суддів. Але ж з кожним роком, як вже було сказано, кількість звернень до суду зростає і відповідно, як свідчить практика, кількість ухвалених рішень теж. Якби суди були такими, якими їх змальовують представники ЗМІ, чи були б такі показники?
На 95% судді дійсно чесно, добросовісно працюють навіть попри навантаження. Для своїх дітей, двох синів-юристів, я не хотів би незаслуженої критики, а також такого навантаження, як нині. Я вже не кажу про те, що їм доведеться жертвувати власним відпочинком та здоров’ям.
Хоча в душі, мені б, звісно, хотілося, щоб вони пішли по моїх стопах. До речі, один з них про це думає всерйоз, другий — тільки замислюється.
— Що б ви побажали читачам «ЗіБ»?
— Бажаю й надалі утримувати свій рівень професійного висвітлення проблем судової системи України та відігравати значну роль в удосконаленні судової практики. Дуже приємно, що читачі газети «ЗіБ» мають змогу отримувати об’єктивну та цікаву інформацію про події, які стосуються всіх гілок влади. Бажаю й надалі друкувати багато корисної інформації для працівників судових та правоохоронних органів, юристів-практиків та бізнесменів.

Розмову вела
Ірина ЧАЛЬЯН