Помаранчевий апофеоз

На з’їзді «НУ» — «НС» говорили про єдність та обіцяли світле майбутнє

Про те, що «помаранчеві» проводили з’їзд, знали, либонь, усі мешканці будинків поряд з виставковим центром «Київекспоплаза». Довкола — безліч людей з помаранчевою символікою, під’їжджають джипи з тонованим склом, в натовпі мелькають обличчя, відомі з телевізора. Особливого пафосу атмосфері надає вишикувана перед приміщенням молодь з прапорами та гучні барабани, які відбивають якийсь шаманський ритм.

Про те, що «помаранчеві» проводили з’їзд, знали, либонь, усі мешканці будинків поряд з виставковим центром «Київекспоплаза». Довкола — безліч людей з помаранчевою символікою, під’їжджають джипи з тонованим склом, в натовпі мелькають обличчя, відомі з телевізора. Особливого пафосу атмосфері надає вишикувана перед приміщенням молодь з прапорами та гучні барабани, які відбивають якийсь шаманський ритм.

Світ у помаранчевих тонах

Починається з’їзд виходом на сцену хору та виконанням Гімну. Співає весь зал — складається враження, що до лав «Нашої України» — «Народної самооборони» підбирають за вокальними даними, настільки злагоджено та гарно підспівували довкола. Особливо стараються лідери новоствореного блоку. Разом з ними і Віктор Ющенко. Як зазначили пізніше в новинах деякі ЗМІ, лише цей з’їзд може похвалитися, що на нього завітав Президент.
Відчуття урочистості моменту підкреслює і гарно прикрашений зал. Складається враження, що дивишся на всіх через помаранчеві окуляри, — таке все яскраве та однотонне довкола. На балконах за сценою стоять чи то школярі, чи то студенти і махають помаранчевими прапорами. До речі, стояти зі щасливим виразом обличчя їм довелося досить довго — до кінця роботи з’їзду. А це близько 3 годин.
Особливістю цього зібрання було також те, що воно наполовину являло собою концерт. Виступали відомі українські гурти, такі як «Гайдамаки», «ВВ», «Плач Єремії». Під час їхніх виступів поважні політики миттєво перетворювалися та звичайних відвідувачів концертів, підспівували, пританцьовували, плескали в долоні. Щойно виступ закінчувався — знову починалися серйозні промови, щирі обіцянки, гнівні викриття.
Дивувала одностайність у роботі з’їзду. Щойно якесь питання ставилося на голосування — незгодних або таких, що утримались, не було. Тільки в одному питанні думки присутніх розійшлися, що, однак, не завадило прийняттю рішення. Воно стосувалося затвердження виборчого списку. Очевидно, таки не всім він до вподоби.
Час від часу дійство супроводжувалося барабанними ритмами, які одночасно пробуджували бойовий дух і якусь нестримну первісну енергію, закладену, напевно, в кожній людині. Хоча, в чому секрет цього музичного супроводу, знають, мабуть, лиш ті, хто його придумав.

В єдності — сила

В.Ющенко привітав демократичні сили, які об’єдналися в демократичний блок. Звертаючись до присутніх, Президент наголосив: «Ви зробили істинний крок у майбутнє». Далі глава держави зробив екскурс в історію, розповівши про страшне прокляття взаємознищення, яке тяжіє над українцями із сивих часів. «На пам’ять приходить історична паралель. Упродовж століть із трагічною послідовністю нас переслідувало одне — розбрат і ворожнеча».
Саме через це, на думку В.Ющенка, виникли труднощі після «помаранчевої революції». «Амбіції та дріб’язковість політиків завдали удару по майдану. Я хочу, щоб кожен з нас це добре пам’ятав. Ніхто не винен у наших поразках, окрім нас самих», — самокритично підсумував глава держави. Але зараз, зазначив він, «боротьбу гетьманів припинено», за що пан Президент подякував усім лідерам партій, які ввійшли до «НУ» — «НС». Проте прізвищ «любих гетьманів» не назвав, певне, аби не говорити погано про відсутніх у залі.
У своїй короткій промові В.Ющенко не забув випустити кілька гнівних стріл в уряд Віктора Януковича. Зокрема, звернув увагу на такий парадокс: Україна показує нібито високий економічний розвиток і найнижчі на території СНД соціальні стандарти. Але ж правляча коаліція ставила собі за мету саме покращення життя людей. Далі Віктор Андрійович детально змалював усі негаразди українського народу та країни в цілому. На думку Президента, все, що цікавить В.Януковича та його прихильників, — це «цинічна та незаконна боротьба за владу».
«Ми наведемо в Україні порядок», — оптимістично заявив глава держави. Буде скасовано депутатську недоторканність і пільги для народних депутатів та інших можновладців, люди отримають справедливу соціальну політику, зростуть зарплати, пенсії, допомога при народженні дитини. Одне слово, проголосуйте — і наступного дня прокинетеся в іншій країні.
Під час цієї палкої промови не витримує електрична мережа, над частиною залу гасне світло. Однак Президента це не спиняє, він закінчує свій виступ під гучні оплески.
До речі, складалося враження, що оплески породжувала якась одна ініціативна група, ніби вказуючи всім іншим, в який момент потрібно поплескати в долоні й виділити певний момент у виступі промовця. Найбільше їх пролунало під час виступу Юрія Луценка. Може, тому слово йому надали вже наприкінці роботи з’їзду. Щоб оживити роботу з’їзду та закінчити його на мажорній ноті.

До перемоги другої позиції

Другим виступав В’ячеслав Кириленко. Його промова мало чим відрізнялася від сказаного Президентом. Такі ж гнівні звинувачення на адресу В.Януковича і приємні обіцянки. Серед іншого він говорив і про те, що «НУ» — «НС» не співпрацюватиме в майбутньому зі зрадниками і політичними корупціонерами. «Будь-яка широка коаліція є неможливою», — запевнив голова «Нашої України».
Виступали також інші лідери партій та державні діячі, які ввійшли до «блоку дев’ятьох». Як своєрідні мантри у виступі практично кожного лунало: «Ми скасуємо депутатську недоторканність». Висловлювали надію на перемогу, ділилися планами на майбутнє, в якому все — для народу і нічого — депутатам. Прихильність народу доводили по- різному. Зокрема, Арсеній Яценюк заявив: «Якщо хтось хоче розповісти, що він більше любить Східну Україну, ніж ми, то ми готові позмагатися і посперечатися в цьому». Також запевнив усіх, що «НУ» — «НС» не йде на вибори лише для того, щоб просто взяти в них участь. «Ми йдемо перемагати», — запевнив міністр закордонних справ.
Однак, незважаючи на всю привабливість проголошеного, були й песимісти, які не поділяли беззаперечної віри в перемогу. Дехто не приховував, що першого місця в цих перегонах «НУ» — «НС» не отримає. «За півтора місяця такій молодій політичній силі, як ми, важко досягти перемоги, але друге місце — це також достойний показник», — заявив, зокрема, міністр оборони Анатолій Гриценко. Хоча згідно з даними опитувань друге місце доведеться виборювати. Причому не в Партії регіонів, а у своїх колишніх сусідів по майдану-2004.
Найбільше дозволив собі відвести душу Ю.Луценко, який вдався до нещадної критики уряду В.Януковича та його прихильників. Їх він зневажливо охрестив «янучарами». Промова першого номера рясніла сміливими та дошкульними порівняннями і заявами. Відчувалося, що Ю.Луценко поводив себе так, ніби перебуває перед багатотисячним натовпом, який треба переконувати в спільних цілях.
«Ми пам’ятаємо запевнення про «покращення нашого життя вже сьогодні», замість чого уряд заморозив зарплати і пенсії та різко підняв тарифи, зросла заборгованість по заробітній платі...» Зрештою Ю.Луценко прямо запропонував лідеру Партії регіонів завершити свою політичну кар’єру: «Вікторе Федоровичу, пора відповідати за базар. Нема покращення нашого життя? У Донбас, на пенсію!».
Не менше перепало на горіхи й Олександру Морозу. Головний «самооборонець» відверто порівняв спікера з Іудою. «Хай мене простять святі отці, але іноді мені здається, що Євангеліє помиляється. Іуда не повісився».
Паралельно Ю.Луценко не забув «підстьобнути» главу держави. «Наші опоненти, і в першу чергу «янучари», думали, що Президент нерішучий. Але він учинив так, як велів обов’язок, — розпустив «верховну зраду».
Оцінюючи новостворений блок, лідер «Народної самооборони» висловився так: «Я пишаюся нашим списком, кожним його членом! Наші кандидати ніколи не зраджували, не скурвилися, були з народом у будь-якій ситуації».
Закінчилося дійство під назвою «з’їзд мегаблоку» виходом на сцену перших десяти зі списку. Взявшись за руки, політики всім своїм виглядом демонстрували єдність, злагодженість та взаємопідтримку. Майже за тим самим сценарієм — мізансценою зразка 2004 року. Змінилися тільки деякі обличчя. Та чільна команда, яка йде під прапором Президента, знає, що поза парламентом не залишиться. Яких гравців не включи до неї, виборець читатиме «НУ» — «НС» — розумітиме «Президент».

Аліна СТРЄЛЬЦОВА