І.Шицький: «Ми вже людьми землю оремо!» Якщо людина не може достукатися до правосуддя, годі дивуватися скаргам на корумпованість суддів

Завдання, які стоять перед господарськими судами для становлення незалежності судової влади; підсумки роботи господарських судів у I півріччі 2007 року; хід виконання постанов пленуму Вищого господарського суду від 23.02.2007; оновлення складу Науково-консультативної ради при Вищому господарському суді — всі ці питання порушувалися на засіданні пленуму Вищого господарського суду та Ради суддів господарських судів, що відбулося 26 липня.

Завдання, які стоять перед господарськими судами для становлення незалежності судової влади; підсумки роботи господарських судів у I півріччі 2007 року; хід виконання постанов пленуму Вищого господарського суду від 23.02.2007; оновлення складу Науково-консультативної ради при Вищому господарському суді — всі ці питання порушувалися на засіданні пленуму Вищого господарського суду та Ради суддів господарських судів, що відбулося 26 липня.

Підбиваючи підсумки

Після звітів суддів і доповіді голови ВГС Сергія Демченка про підсумки роботи господарських судів у I півріччі 2007 року пленум Вищого господарського суду та Рада суддів господарських судів ознайомилися з цифрами та показниками виконаних робіт. Як було оголошено на засіданні, місцевими господарськими судами за I півріччя поточного року було розглянуто 160 тис. звернень, що на 11% більше, ніж за той же період у 2006 році. Перші місця за кількістю розглянутих справ посіли Київ та Донецька об-
ласть — відповідно, 9,4 тис. та 8,1 тис. справ. Змінено та скасовано в апеляційному та касаційному порядку 3,8% рішень, ухвалених місцевими господарськими судами. За аналогічний період минулого року таких судових актів було 4,4%.
Найкращих показників при розгляді справ досягли господарські суди Житомирського, Луганського та Запорізького апеляційних округів, де кількість змінених та скасованих рішень становила, відповідно, 2,2; 2,6 та 3,5%.
Верховний Суд за I півріччя поточного року змінив та скасував 1,9% від загальної кількості прийнятих судових актів Вищого господарського суду — проти 2,6% за той же період минулого року.

Прогалини й недоліки

На засіданні пленуму були визначені прогалини й недоліки в роботі господарських судів, а саме:
- непрофесійність та зниження відповідальності деяких суддів, зокрема й у питанні дотримання процесуальних строків під час вирішення спорів;
- недотримання законних прав сторін процесу, що дає підстави для скарг на дії та рішення суддів.
Голова Судової палати в господарських справах ВС Іван Шицький висловив незадоволення системними порушеннями в судових інстанціях, які призводять до довготривалого розгляду справ, із закликом до присутніх суддів: «Одумайтесь! Ми вже людьми землю оремо. Не є нормальним той факт, коли, приміром, людина 7 років намагається достукатися до правосуддя, а судді за весь цей час тільки те й робили, що 23 рази відкладали розгляд справи і 2 рази зупиняли. Хто це робить? Верховна Рада, Вища рада юстиції, Верховний Суд? Та самі ми це робимо!»
Пропонуючи один зі шляхів поліпшення становища, І.Шицький нагадав присутнім: «До вашої компетенції віднесено й організацію роботи суду. Та затвердьте ви врешті-решт плани і графіки розгляду справ! Ви можете сказати, що над нами (суддями) теж знущаються. Можливо. Так нам же за це і пільги, і зарплати, і статус, і недоторканність, і на червоне світло їдь — і нічого тобі не буде».
Оскільки І.Шицький вирізнявся з-поміж інших ораторським мистецтвом, висловлювався конкретно і по суті, це змушувало присутніх служителів Феміди слухати. Але чи всі прислухаються? Лише час зможе дати відповідь.
На цьому голова судової палати ВС не зупинився, продовжуючи в тому ж темпі вказувати на недоліки в роботі суддів, і згадав про скарги на винесені судові рішення та дії суддів, про звинувачення суддів у корупції, наголошуючи на тому, що такі заяви, можливо, не завжди безпідставні.
«Лише за півроку — 1999 скарг на дії суддів. Ми маємо певний досвід і розуміємо, коли і де, в якій системі координат знаходиться суддя, яку справу розглядає, у нас є усвідомлення того, що даремно люди не пишуть. Є й розуміння причин, які породжують ці скарги. Інша річ — ми не можемо говорити про це публічно. Якщо потік скарг на корумпованість у господарських судах не припиниться, то нам дуже важко буде відстоювати позицію, що спеціалізовані суди необхідно зберегти в судоустрої», — застеріг І.Шицький.

Судді під тиском?

Але, як виявилося, скарги надходять не тільки на суддів, а й навпаки — судді звертаються зі скаргами на дії інших органів.
Присутня на засіданні голова Вищої ради юстиції Лідія Ізовітова під час свого виступу оприлюднила чимало скарг суддів, які звинувачують ВРЮ в тиску на суд, і вимагала від служителів Феміди об’єктивності. «Хотілося б почути не просто заяви, що Вища рада юстиції — якась поліцейська установа по відношенню до суддів. Я хочу, щоб хоча б один з присутніх встав і сказав, де, коли, в який спосіб та хто з членів ВРЮ вимагав у суддів, а тим більше під тиском, винесення неправомірних рішень. Хочеться почути це від вас, тому що на з’їзді суддів України 26 червня я чула лише закиди, але не чула конкретики», — заявила Л.Ізовітова.

Завдання

Що ж стосується поставлених завдань, які судді господарських судів винесли на розгляд пленуму ВГС та Ради суддів господарських судів і визначили для себе пріоритетними, то це передусім ефективний захист прав та інтересів суб’єктів господарських відносин, забезпечення незалежного, об’єктивного, безстороннього розгляду господарських спорів у встановлені законом строки. Також судді вважають, що повинні враховуватись економічні та політичні тенденції розвитку України, прагнення її стати рівноправним членом Європейського Союзу, досягти рівня незалежності суддів, передбаченого Європейською хартією про закон «Про статус суддів», дотримуватися Конституція та закони України, охоронятися права і свободи громадян.
Пленум ВГС і Рада суддів господарських судів визначили, що суди повинні протистояти спробам втягування в політичну боротьбу, нав’язування неправових підходів при вирішенні спорів та конфліктів, перетворення суду на інструмент тієї чи іншої політичної фінансової або промислової групи.
З метою забезпечення виконання рішень Пленуму Верховного Суду від 13.07.2007 №7 та позачергового VIII з’їзду суддів України в питанні дотримання встановлених Конституцією та законами гарантій незалежності судової влади пленум Вищого господарського суду та Рада суддів господарських суддів вирішили:
- головам місцевих та апеляційних господарських судів у серпні 2007 року провести збори суддів та працівників апарату для обговорення постанови Пленуму ВС від 13.07.2007 №7, рішень спільного засідання пленуму ВГС та Ради суддів ГС від 25.07.2007.
- органам суддівського самоврядування:
- активно протидіяти будь-яким проявам утручання в діяльність суддів, виявлення неповаги до суду, порушення прав суддів;
- своєчасно та принципово реагувати на вчинення суддями проступків, які дискредитують звання судді та підривають авторитет судової влади;
- сприяти формуванню позитивного іміджу суду в суспільстві шляхом висвітлення діяльності господарських судів у ЗМІ, участі в семінарах, конференціях, круглих столах;
- Вищому господарському суду спільно з Радою суддів господарських судів провести науково-практичну конференцію за участю суддів ГС, керівників профільних органів державної виконавчої влади, науковців, провідних юристів, керівників підприємств та корпорацій, які мають стратегічне значення для економіки держави, присвячену незалежності суддів, напрямам розвитку судової системи.

Науково-консультативна рада

Наприкінці засідання, заслухавши заступника голови Вищого господарського суду Віктора Москаленка, пленум ВГС постановив ввести до складу секції процесуального законодавства та законодавства про інтелектуальну власність Науково-консультативної ради при ВГС:
Ірину Абдуліну — головного редактора науково-практичного журналу «Інтелектуальна власність»;
Ірину Василенко — начальника управління організації захисту прав інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки;
Тетяну Демченко — заступника директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук, кандидата юридичних наук;
Олену Кохановську — доцента кафедри цивільного права Київського національного університету
ім. Т.Шевченка, доктора юридичних наук;
Олену Орлюк — директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук, доктора юридичних наук, доцента;
Антоніну Пахаренко-Андерсон — президента Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, доктора наук у галузі права.

Ірина ЧАЛЬЯН