Суддів Апеляційного суду АРК не зміг захистити навіть Президент

27 січня відбулося чергове засідання Ради суддів, на якому його члени нарешті визначилися з кількісним і персональним складом президії, створили ще один комітет — з питань судово-правової реформи, який очолив голова Ради суддів Петро Пилипчук. Крім того, окрема серйозна розмова стосувалася розміщення Апеляційного суду АР Крим, судді якого, навіть незважаючи на відповідний указ глави держави, досі не забезпечені належними умовами праці. На засіданні також не оминули увагою «фінансових питань», обговорюючи стан виконання держбюджету в частині видатків на утримання судів у минулому році, концепції удосконалення системи судоустрою та рекомендацій щодо здійснення судової реформи в 2006 році.

27 січня відбулося чергове засідання Ради суддів, на якому його члени нарешті визначилися з кількісним і персональним складом президії, створили ще один комітет — з питань судово-правової реформи, який очолив голова Ради суддів Петро Пилипчук. Крім того, окрема серйозна розмова стосувалася розміщення Апеляційного суду АР Крим, судді якого, навіть незважаючи на відповідний указ глави держави, досі не забезпечені належними умовами праці. На засіданні також не оминули увагою «фінансових питань», обговорюючи стан виконання держбюджету в частині видатків на утримання судів у минулому році, концепції удосконалення системи судоустрою та рекомендацій щодо здійснення судової реформи в 2006 році.

Почалося засідання Ради суддів з дискусії про кількісний склад президії. Одні наполягали на тому, щоб орган складався з 23 чоловік, інші, навпаки, пропонували зменшити кількість до 15, мотивуючи це тим, що більше рідко коли збирається. Однак старим перевіреним способом — голосуванням — зійшлися на тому, що президія Ради суддів складатиметься з 24 членів: Голови, заступників голови, секретаря, представника від Конституційного Суду, 6 членів від Верховного Суду, 6 членів від місцевих апеляційних судів областей, 2 — від Вищого господарського, по одному члену від місцевих та апеляційних спеціалізованих судів і 2 члени від Вищого адміністративного суду. З таким рішенням погодилися 52 члени РСУ.

Стосовно кількісного складу чотирьох комітетів РСУ, то в кожен із них входять не менше ніж дев’ять ентузіастів.

Вуличне судочинство

Ще одне питання організаційного характеру, яке розглядали члени Ради суддів, стосувалося реалізації указу Президента про забезпечення приміщенням частини суддів Апеляційного суду АР Крим, які працюватимуть у м.Феодосія.

Перший заступник голови ДСА О.Гашицький поінформував, що всі гілки влади обіцяли, що ніяких проблем з феодосійським відділенням суду не буде, однак досі приміщення не має. Він звернув увагу на те, що укази Президента мають виконуватися, це стосується і того, що до цього часу не виконаний указ і про забезпечення Академії суддів України приміщенням.

За результатами проведеної на виконання цього указу роботи зупинились на найбільш прийнятному варіанті — будівлі №1 військового містечка №84 (на вул. Чапаєва, 3 у Феодосії), яка належала до сфери управління Міноборони і не використовувалась за призначенням у зв’язку зі скороченням Збройних сил. Згідно з домовленістю, досягнутою у 2004 році між Міноборони і місцевою владою, зазначена будівля передавалась до комунальної власності в обмін на будівлю на вул. Лібкнехта, 10.

Водночас Апеляційним судом АРК з місцевою владою було досягнуто домовленості, що після проведення необхідних ремонтно-будівельних робіт з пристосування будівлі під суд вона буде передана Апеляційному суду АРК. Зазначена будівля триповерхова, загальною площею 1585 м2. На її ремонт і реконструкцію вже витрачено близько 900 тис. грн. з місцевого бюджету і спецфондів. Згідно з наданою Апеляційним судом АРК кошторисною документацією на завершення робіт потрібно ще 887 тис. грн. Нині в уже відремонтованих приміщеннях працюють 12 суддів.

Щодо передання будівлі до комунальної власності, то його й досі не здійснено, оскільки, як повідомило Міноборони, Феодосійська міська рада не виконала своєї частини домовленості. Водночас правова невизначеність унеможливлює витрачання коштів із держбюджету на завершення ремонту будівлі на вул. Чапаєва.

Заслухавши доповідь О.Гашицького із цього питання, Рада суддів вирішила надіслати звернення до Президента з метою прискорити вирішення проблеми. Таку пропозицію підтримали 57 членів РСУ.

Стовідсотковий бюджет

Після вирішення організаційних питань перед членами РСУ «звітував» про стан виконання держбюджету в частині видатків на утримання судів у минулому році, зокрема щодо забезпечення суддів автотранспортом, заступник голови Державної судової адміністрації Леонід Богданов. За його словами, впродовж 2003 — 2005 років спостерігається стійка тенденція до збільшення видатків на утримання судової гілки влади за всіма бюджетними програмами, що фінансуються ДСА. Видатки держбюджету на потреби судових установ збільшилися з 344,8 млн до 1368,1 млн грн., тобто в чотири рази. У 2005 році загальна сума бюджетних асигнувань збільшилась із 585,8 млн до 927,6 млн грн., тобто на 60%.

Л.Богданов поінформував, що в цілому структура бюджету складалась таким чином: місцеві господарські суди — 84 млн грн., із них 43,5 млн витратили на оплату праці; апеляційні суди — 220 млн, місцеві загальні суди — 461,6 млн, військові — 14,7 млн, апеляційні господарські суди — 50,2 млн грн.

Фактично в структурі бюджету минулого року заробітна плата становила 60% від усіх видатків — 556,7 млн грн. Видатки на безпосереднє здійснення судочинства дорівнювали 11,3% — 104 млн грн., видатки на відрядження — 3 млн, на оплату комунальних послуг — 19 млн. На виплату довічного грошового утримання та вихідної допомоги було витрачено минулого року 80,8 млн грн., тобто 8,8%, на санаторно-курортне лікування — 20,3 млн грн., або 2,2%. Капітальні видатки становили 142 млн грн. Говорячи про проблеми, з якими ДСА зіткнулась минулого року при виконанні бюджету, Л.Богданов зауважив, що найбільш болісною стала проблема нерівномірності фінансування видатків упродовж року. Так, видатки першого півріччя становили 30% від загального фонду державного бюджету, видатки другого півріччя — 70%. «На жаль, незважаючи на те, що протягом року ми враховували побажання суддів щодо коригування кошторисів і була здійснена 491 зміна кошторису, все одно збереглася динаміка 2004 року щодо повернення коштів у державний бюджет — 4,7 млн грн. Основною позицією повернення коштів у бюджет були податки на заробітну плату», — наголосив заступник голови ДСА. Таким чином, він звернув увагу членів Ради суддів на те, що йдеться про нерівномірне фінансування, яке зберігається і в цьому році.

Окремо Л.Богданов зупинився на програмі фінансування придбання житла, яка потребує 13,8 млн грн. Цього ж року на придбання житла суддям виділено 75 млн грн. Отож, за інформацією ДСА, бюджет був виконаний на 100%.

Судді без коліс

Однак украй незадовільним залишається стан забезпечення суддів автомобільним транспортом. На сьогодні забезпечення суддів автотранспортом становить лише 37% від реальної потреби. Із 410 автотранспортних засобів, які є в користуванні судів, кожний третій автомобіль випущено в 1990—1994 роках, що зумовлює постійні додаткові витрати на їхній ремонт та утримання.

Загальна потреба в коштах на придбання автотранспортних засобів у кількості 691 автомобіля становить 27,6 млн грн. Для місцевих судів будуть купувати автомобілі вартістю до 40 тис. грн.

Голова РСУ П.Пилипчук зауважив, що надану інформацію слід узяти до відома, звернути увагу голів апеляційних судів, які не забезпечили повне використання бюджетних асигнувань, на недопущення повернення коштів до бюджету, та вжити в 2006 році необхідних заходів щодо використання бюджетних коштів у повному обсязі. Державній судовій адміністрації під час формування переліку об’єктів будівництва і реконструкції та капітального ремонту приміщень судів пріоритетними вважати такі, які можливо завершити в 2006 році, доручити ДСА протягом 2006 року здійснити для судів загальної юрисдикції закупівлю автотранспортних засобів у кількості 100 штук й опрацювати механізм надання суддям кредитів на житлове будівництво на умовах пільгового кредитування.

Ще одне «фінансове» питання стосувалося ходу виконання судових рішень щодо стягнення протягом 2002—2005 років з органів Державного казначейства, Мінфіну та інших установ на користь суддів заборгованості із заробітної плати, матеріальної допомоги, компенсації щодо сплачених податків. Л.Богданов поінформував членів Ради суддів, що асигнування, передбачені програмою у 2004 році, становили 1067,2 тис. грн. Зокрема, передбачені бюджетом кошти використані для виплат за рішеннями судів заробітної плати та довічного грошового утримання за 175 виконавчими провадженнями в повному обсязі.

Враховуючи недостатній рівень фінансування бюджетної програми у 2004 році, ДСА в минулому році врахувала видатки на виконання судових рішень у сумі 9500 тис. грн. З початку 2005 року фінансування зазначених видатків здійснювалося за списками, наданими департаментом виконавчої служби Мін’юсту. Однак інформація була неповна й недостовірна щодо переліку суддів, яким необхідно здійснити виплати, тому ДСА при перерахуванні коштів додатково використовувала дані, надані бухгалтеріями судів та територіальних управлінь ДСА. Першочергово підлягали оплаті виконавчі документи щодо заробітної плати та довічного грошового утримання, після чого здійснювалося фінансування за санаторно-курортне лікування та службове обмундирування. Таким чином, минулого року за 1159 рішеннями судів на користь суддів було перераховано: 6314 тис. грн. — зарплата і довічне утримання, 414, 5 тис. грн. — на санаторно-курортне лікування і 2771,4 — службове обмундирування.

Цифри в цьому році є більш оптимістичними. Фінансування за аналогічною програмою передбачено в обсязі 9,5 млн грн. Таким чином, є надія на те, що заборгованість за виконавчими документами за 2002—2003 роки вдасться погасити повністю.

Слід зауважити, що зазначені видатки фінансуються виключно в межах видатків на утримання судової влади. Таким чином, збільшення видатків на виконання судових рішень здійснюється за рахунок відповідного зменшення інших видатків, у тому числі на заробітну плату та безпосереднє здійснення судочинства.

За інформацією заступника голови ДСА, основний акцент у цьому році зроблено на оклад судді. Структура зарплати формуватиметься з окладу, доплат за кваліфікаційний клас та вислугу років, надбавки 50% за додаткове навантаження і премії в межах економії фонду зарплати. Таким чином, середнє збільшення зарплати в місцевих судах буде 75%, в апеляційних судах — у 1,5 раза. Коштів, які передбачені в держбюджеті цього року, вистачить для всіх обов’язкових платежів. До необов’язкових платежів належить надбавка (50%) і премія.

У свою чергу П.Пилипчук повідомив, що у ВСУ існує домовленість із Мінфіном і Прем’єр-міністром про те, що в лютому розпочнеться робота над трьома документами: постановою про умови оплати праці всіх суддів, постановою про істотне підвищення зарплати працівникам апаратів судів і над проектом про внесення змін до закону «Про статус суддів».

Також на цьому засіданні було проанонсоване питання, яке розглядатиметься на наступному зібранні РСУ, щодо забезпечення суддів літніми мантіями і новими нагрудними знаками. Таку новину члени РСУ сприйняли емоційніше, ніж сухі розрахунки.

Реформа
в перспективі

Не оминули увагою члени Ради суддів і своїх колег, які завдяки старанням парламенту вже досить довго не можуть скласти присягу і розпочати виконання своїх обов’язків у Конституційному Суді. На цей раз від свого імені РСУ вирішила звернутися до Верховної Ради для виконання положень ст.17 закону про Конституційний Суд стосовно складання присяги суддів КСУ. Хоча члени РСУ дане звернення підтримали 50 голосами, проте навряд чи парламент вчинить аналогічно.

Більш оптимістично обговорювали на засіданні питання про концепцію вдосконалення системи судоустрою та рекомендацій щодо здійснення судової реформи у 2006 році.

Серед актуальних питань, над якими зараз ведеться активна робота, є деталізація переліку бюджетних програм, питання встановлення розміру і порядку сплати збору за звернення до суду, порядок витрачання коштів від надходжень, програма забезпечення суддів належними приміщеннями на 2006—2010 роки, а також розгляд і покращення якості кадрового забезпечення суддівського корпусу, запровадження прозорого відбору суддів на конкурсній основі.

Цими та іншими питаннями займатиметься новостворений комітет з питань судово-правової реформи, а внести свою лепту в справу у вигляді пропозицій доручено всім, кому не байдужі ці проблеми. Детальніше питання обговорюватиметься й окремі положення затверджуватимуться 9 лютого на засіданні Національної комісії, за участю Президента, а потім усі напрацювання будуть утілені в указі Президента.

За сумлінність

Одним з найприємніших моментів засідання Ради суддів було питання про відзначення державними нагородами суддів за заслуги у здійсненні правосуддя, значний особистий внесок у забезпечення прав і свобод громадян, багаторічну бездоганну роботу в судовій системі держави та високий професіоналізм. Зокрема, підтримали подання щодо присвоєння почесного звання «Заслужений юрист» таким суддям: заступнику голови Апеляційного суду Запорізької області Олександрі Петрівні Липській, судді Апеляційного суду Запорізької області Галині Петрівні Яковенко, голові Новозаводського районного суду м.Чернігова Михайлові Івановичу Мурашку та судді Подільського районного суду м.Києва Валерію Івановичу Побережному.

А поки для цих суддів нагороди — в найближчій перспективі, Іван Балаклицький — уже заслужений юрист, з чим його і привітали колеги. Крім того, окремі судді представленні до нагород почесними грамотами ВСУ та РСУ.

Катерина ПЛЕШКО