Шановний Леоніде Михайловичу!Враховуючи вашу активну позицію щодо проведення в Україні судово-правової реформи, а також те, що ви, як народний депутат, наділені ст.93 Конституції правом законодавчої ініціативи, звертаємось до вас із такою пропозицією.
Реформування державного правового устрою України, прийняття 28.06.96 нової Конституції спричинило переоцінку суспільно-правових відносин, а разом з тим — суттєві зміни до законодавства, кодифікації законодавства на основі переосмисленого підходу до суспільно-правових відносин, що склалися в умовах демократичної держави з ринковими відносинами. Усе це потребує від судді уважного, виваженого вивчення та переосмислення тих змін в законодавстві, що сталися та чекають на нас в подальшому.
Вважаємо, що на сьогодні вже виникла нагальна потреба доповнити прийнятий 1993 року закон «Про статус суддів» статтею «Право судді на самопідготовку» в редакції, що додається.
Обгрунтовуємо це такими доводами.
Згідно зі ст.6 вказаного закону суддя зобов’язаний при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України. Своєю чергою, ч.1 ст.11 того ж закону гарантує судді створення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів. Але механізм реалізації такого права судді в законі чітко не виписаний.
З 1.01.2004 набрали чинності Цивільний, Сімейний, Господарський кодекси, діє новий Кримінальний кодекс. На розгляді Верховної Ради — ціла низка інших кодексів та законів України. Коли законодавство стабілізується, важко передбачити.
За відсутності коштів держава не може забезпечити виконання вказаного припису закону та перепідготовку, підвищення кваліфікації суддів. Тому залишається одне — гарантоване державою право на самостійне післядипломне вивчення нового законодавства за методикою пізнання, що отримана у вузі. Але це потребує законодавчого врегулювання.
Безсистемна, у вільний час, без звільнення від виконання службових обов’язків робота над собою, як зараз, з урахуванням навантаження на суддю та низки змін у законодавстві, не дасть позитивного результату. Адже вивчення законодавства в умовах нової суспільно-політичної формації потребує не лише ознайомлення з текстом закону, а й комплексного переосмислення підходу до регулювання правовідносин, вивчення судової практики. Плекати надію, що суддя вивчатиме законодавство у вільний від роботи час, погодьтеся, не реально. Урешті-решт, суддя теж людина і має право на відпочинок.
Самопідготовка має бути плановою, за визначеною самим суддею, з урахуванням свого кваліфікаційного рівня, тематикою із письмовим звітом щодо кожної теми у вигляді реферату, який буде його звітом про виконану роботу за час звільнення від виконання службових обов’язків.
Продовження практики формальної самопідготовки у такий спосіб, як сьогодні, дорого обійдеться й іміджу правосуддя, і громадянам, які звертаються до суду за захистом своїх прав.
Може виникнути питання щодо самопідготовки фахівців інших правоохоронних органів. Чому вона буде не такою, як у суддів? Тут слід враховувати, що юрисдикція судів за ст.124 Конституції поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. А отже, рівень знань судді є всеохоплюючим, а службової особи окремого правоохоронного органу — лише вузької сфери правовідносин, на сторожі яких він стоїть.
Цим визначається особливий статус знань судді, що й потребує особливого підходу для забезпечення їхнього відповідного високого рівня.
Час самопідготовки тривалістю 40 календарних днів визначено, виходячи з такого.
Нині у суддів виникла потреба вивчення нового законодавства, що суттєво відрізняється від удосконалення рівня кваліфікації. Відповідно до ч.2 ст.216 КЗпП для працівників, які здобувають другу (післядипломну) вищу освіту за заочною формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації, мають право на додаткову оплачувану відпустку 40 календарних днів!
Вивчення суддею нових кодексів, законів, підзаконних актів, нової судової практики — це за своєю суттю рівнозначно післядипломній освіті. І за аналогією потребує того ж часу.
Виходячи з викладеного, просимо вас у визначеному Конституцією, Регламентом Верховної Ради порядку ввійти до парламенту із законодавчою ініціативою про внесення вказаної зміни до закону «Про статус суддів» та враховувати її під час прийняття цього закону в новій редакції.
Враховуючи нагальність проблеми, просимо вирішити в установленому законодавством порядку включення цього питання до числа першочергових законопроектів.
З повагою
судді Автозаводського районного суду
м.Кременчука
Полтавської області
Василь Малека,
Віктор Гафак,
Володимир Соболєв, Сергій Нестеренко
P.S. Відгукуючись на пропозицію суддів, народний депутат, заслужений юрист України Леонід Черновецький запевнив, що впродовж наступного місяця-двох він внесе це питання на розгляд Верховної Ради.
Проект
Доповнити Закон України «Про статус суддів» статтею 111 такого змісту:
Стаття 111. Право судді на професійну самопідготовку
Суддя має право на професійну самопідготовку, тобто самостійне підвищення свого професійного рівня.
Самопідготовка судді проводиться за визначеною ним тематикою згідно з планом, який погоджується головою суду.
Для самопідготовки судді надається додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням тривалістю 40 календарних днів щорічно, враховуючи час підвищення кваліфікації в Академії суддів України. За бажанням судді така відпустка може надаватися повністю або частинами протягом календарного року.
Грошова компенсація за невикористану повністю або частково додаткову відпустку у зв’язку з навчанням не виплачується.
За результатами вивчення теми суддя складає реферат, який зберігається в суді.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!