Обобщение ВКДКА об обращениях с адвокатским запросом обнародовано

Обращение с адвокатским запросом является профессиональным правом адвоката. Но нарушение требований оформления такого запроса, в том числе приложений к нему, может содержать признаки дисциплинарного проступка.

Высшая квалификационно-дисциплинарная комиссия адвокатуры обнародовала текст решения от 23.02.2023 №II-010/2023 об утверждении Обобщения дисциплинарной практики квалификационно-дисциплинарных комиссий адвокатуры по обращениям с адвокатским запросом, передает «Закон и Бизнес».

Приводим полный текст документа.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
№ ІІ-010/2023 від 23.02.2023

УЗАГАЛЬНЕННЯ
дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури
щодо звернень з адвокатським запитом

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, Правилами адвокатської етики (далі – ПАЕ) та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання цього договору.

1.1. Однією з таких дій, що закріплена як професійне право адвоката (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), є звернення з адвокатським запитом.

1.2. Стаття 24 Закону називає коло адресатів, до яких адвокат має право звертатися із адвокатським запитом:

– органи державної влади;

– органи місцевого самоврядування;

– посадові та службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування;

– підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та підпорядкування;

– громадські об’єднання.

Також адвокатський запит може бути направлений фізичній особі за згодою останньої (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону).

1.3. Закон висуває кілька вимог до форми і змісту адвокатського запиту, які повинні дотримуватися адвокатом.

Так, адвокатський запит – це письмове звернення. Його предметом є вимога про надання інформації та копій документів.

Предмет адвокатського запиту визначається потребою надання правової допомоги клієнту. Тобто, запитувати можна лише таку інформацію та документи, які необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. При цьому в адвокатському запиті не можна вимагати надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.

До адвокатського запиту слід додавати посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів заборонено.

1.4. Праву адвоката звертатися із адвокатським запитом кореспондує обов’язок його отримувачів надати запитувану інформацію та/або копії документів.

Цей обов’язок не поширюється лише на інформацію з обмеженим доступом і копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Особливий порядок відповіді на запит встановлено для інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження. Він визначається кримінальним процесуальним законом.

1.5. Неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке встановлена ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Розглядаючи скарги щодо поведінки адвоката, пов’язаної із реалізацією ним права на звернення з адвокатським запитом, дисциплінарні палати кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів (далі – КДКА) мають виходити із вказаних вище положень Закону, а також зважати на практику застосування цих та інших положень Закону КДКА та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

2.1. Порушення вимог оформлення адвокатського запиту, в тому числі додатків до нього, містить ознаки дисциплінарного проступку.

Адвокат направила до підприємства адвокатський запит, до якого долучила ордер адвоката. Пізніше вона повторно звернулась з адвокатським запитом до цього ж підприємства, долучивши ордер цієї ж серії, але з іншою датою видачі.

Отримувач адвокатських запитів використав цей факт як підставу для направлення до КДКА скарги на адвоката. Остання пояснила, що використання ордера адвоката з одним номером, але різною датою сталося через технічну помилку. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що така помилка не потягнула за собою жодних негативних наслідків, відтак відмовила у порушенні дисциплінарної справи.

Первинний скаржник звернувся до ВКДКА. Там, перевіривши доводи поданої скарги, нагадали, що неуважність під час підписання ордерів та направлення запитів тягне за собою дисциплінарну відповідальність. При цьому відсутність негативних наслідків не звільняє адвоката від відповідальності, а лише враховується як обставина, що впливає на вибір дисциплінарного стягнення (п. 6 рішення ВКДКА «Про практику застосування кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю»). Така позиція відповідає нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 34 Закону неналежне виконання своїх професійних обов’язків є дисциплінарними проступками незалежно від наслідків, які вони спричинили.

Зважаючи на це, ВКДКА скасувала рішення дисциплінарної палати та ухвалила нове (№ ХІІ-006/2021 від 01.12.2021), яким порушила дисциплінарну справу. Також вища комісія наголосила, що порушення справи не констатує факту вчинення проступку. Встановлені ознаки такого проступку потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час розгляду справи.

Аналогічну позицію ВКДКА висловила у рішенні № ІІ-001/2023 від 23.02.2023. У справі, що переглядалася, адвокат додав до адвокатського запиту ордер, що не відповідав вимогам Положення про ордер адвоката (адвокат виписав ордер на себе, як клієнта, і направляв адвокатський запит у своїх інтересах). ВКДКА погодилася з позицією дисциплінарної палати, що це свідчить про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку у вигляді недодержання вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 7 Правил адвокатської етики.

2.2. Факт ненаправлення адвокатського запиту може бути ознакою невиконання адвокатом своїх професійних обов’язків.

Так, до КДКА надійшла скарга від клієнта адвоката щодо неналежного представництва останнім його інтересів в суді, порушення права на належний захист, що потягло позбавлення майна в судовому порядку. У дисциплінарній палаті не побачили ознак проступку і відмовили в порушенні справи.

Особа оскаржила таке рішення до ВКДКА. Зокрема, вказала, що адвокат під час представництва її інтересів як відповідача у цивільній справі, не використав наявні та обов’язкові правові механізми для належного захисту. Зокрема, не були подані документи, які могли б стати доказами на користь позиції відповідача.

Оцінюючи нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню, у ВКДКА нагадали, що однією із дій, які адвокат має право вчиняти для належного виконання договору про надання правової допомоги, є звернення із адвокатськими запитами, у тому числі, щодо отримання копій документів.

Адвокат для отримання доказів міг використати такі альтернативні механізми, як з’ясування у клієнта або його представника вказаних обставин, отримання від них доказів, подання адвокатського запиту до компетентних органів.

ВКДКА також врахувала, що ці докази вже існували на момент виникнення судового спору, в якому адвокат здійснював представництво інтересів скаржника, і вказані документи були основоположними у судовій справі. В будь-якому випадку, в силу здійснення належного представництва інтересів, адвокат був зобов’язаний з’ясувати ці обставини, довести їх до відома суду і підтвердити належними доказами – чого ним, виходячи з наявних матеріалів, зроблено не було.

Зважаючи на ці та інші обставини, ВКДКА скасувала рішення дисциплінарної палати та ухвалила нове (№ IV-004/2022 від 29.04.2022) – про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.

2.3. Факт направлення адвокатського запиту, оскільки таке направлення є дією з реалізації професійного права, може бути використаний як доказ дисциплінарного проступку незалежно від наслідків цієї дії.

Особа, яка мала статус адвоката, працювала керівником філіалу установи, в якій відбулися зміни в організації виробництва і праці. У зв’язку зі скороченням кількості посад, декільком працівникам було повідомлено про наступне вивільнення, а також запропоновані інші вакантні посади. Втім, деякі з них відмовились обійняти запропоновані посади в оновленій структурі та подали заяви про переведення на посади, які були запропоновані іншим працівникам з більш високою кваліфікацією.

Після цього до установи надійшли адвокатські запити адвоката (що працював керівником філіалу) з доданими ордерами, з яких стало відомо, що він уклав договір про надання правової допомоги та прийняв доручення від працівників установи про захист їх прав в трудовому спорі з роботодавцем.

Керівник установи подав скаргу на адвоката до КДКА, оскільки вважав, що він порушив принцип уникнення конфлікту інтересів.

Адвокат пояснив, що він дійсно надавав допомогу працівникам установи, втім діяв він у період, коли не виконував обов’язки керівника філіалу, а клієнти не були його підлеглими.

У дисциплінарній палаті з’ясували, що згоди керівника установи на представлення інтересів працівників адвокату не надавалося, при цьому інтереси працівників суперечили інтересам установи. Відтак, у КДКА дійшли висновку, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону, ст.ст. 7 та 9 ПАЕ, який слід кваліфікувати як грубе одноразове порушення ПАЕ, а тому до адвоката було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.

Адвокат не погодився із таким рішенням та оскаржив його до ВКДКА. Він посилався на те, що в дисциплінарній палаті, зокрема, не врахували відсутність відповідей на адвокатські запити. В обгрунтування своїх вимог він додав копії відповідей гендиректора установи на подані ним адвокатські запити, які містять відмову в наданні відповідей.

ВКДКА у свою чергу вирішила, що при прийнятті такого рішення дисциплінарна палата дійшла помилкових висновків щодо кваліфікації дій адвоката, адже адвокат своїми діями вчинив систематичне порушення правил адвокатської етики – ст. ст. 9, 39 ПАЕ, що підриває авторитет адвокатури України. Як ознаку систематичності було використано те, що правова допомога надавалася кільком особам, складання декількох адвокатських запитів в інтересах цих осіб, за наявності конфлікту інтересів.

Зважаючи на це, рішення дисциплінарної палати було скасоване та ухвалене нове (№ ІI-005/2022 від 01.02.2022) – про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

2.4. Подання адвокатського запиту щодо розкриття банківської таємниці відносно особи без погодження з цією особою є зловживанням професійними правами.

Адвокат подала адвокатський запит до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку про надання їй інформації та документів по виплатах особі коштів, надання їй копій документів, в тому числі заяв, звернень, запитів, скарг, повідомлень та будь-яких інших документів, направлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були подані особою.

На вказаний адвокатський запит було надано відповідь по суті. Ця відповідь згодом була долучена до цивільного позову (де особа була відповідачем), який адвокат в інтересах іншого підприємства подала до управління поліції.

Також, адвокат подала клопотання слідчому судді про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, кошти, що знаходяться на банківських рахунках особи, в інтересах підприємства. До документів була долучена відповідь Уповноваженого Фонду, яку вона отримала на свій адвокатський запит нібито в інтересах особи.

Окрім цього, адвокат тричі зверталась до Державної служби з фінансового моніторингу України з заявами про проведення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій стосовно особи, долучаючи при цьому відповідь, отриману за адвокатським запитом.

Оскільки адвокат використала свої права всупереч правам, свободам, та законним інтересам особи, без її згоди отримала інформацію щодо неї, а також вчинила інші порушення Закону та ПАЕ, особа звернулася зі скаргою на поведінку адвоката до КДКА.

В дисциплінарній палаті, зокрема, нагадали, що статтею 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначений вичерпний перелік підстав розкриття банківської таємниці. І адвокатський запит не є підставою для такого розкриття. В той же час, п. 1 ч. 1 цієї норми передбачає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Скаржниця жодного договору про надання правової допомоги з адвокатом не укладала, не надавала згоди на отримання нею конфіденційної інформації та не надавала дозволу на розкриття банківської таємниці стосовно себе. Проте, адвокат в процесі здійснення адвокатської діяльності вчиняла дії всупереч вимогам наведених норм. Тож адвокат, діючи всупереч присязі адвоката та ПАЕ, вчинила ряд дій, які свідчать про нехтування нею честю і гідністю адвокатської професії, а її певні дії були спрямовані як на підрив престижу адвокатури в цілому, так і на підрив престижу адвокатської діяльності зокрема.

У Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури погодилися  з такими висновками дисциплінарної палати, адже вони випливали з належно обґрунтованих порушень, які поставлені у вину адвокату (рішення ВКДКА № ХІ-015/2021 від 30.11.2021).

2.5. Повторне направлення адвокатського запиту, а також ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на запит, не може вважатися зловживанням адвокатом професійними правами.

Директор учбового закладу звернулася до КДКА із скаргою на адвоката, який неодноразово звертався з адвокатськими запитами за отриманням однакової інформації. Скаржниця відзначала, що запитувана інформація стосувалася захищених законом персональних даних фізичних осіб. При цьому адвокат не гарантував їхнього захисту, а самі запити були, начебто, оформлені з численними порушеннями.

Крім того, як зазначала скаржниця, адвокат погрожував адміністративною відповідальністю, чим здійснював недозволений тиск на неї, примушуючи надати відповідь, та штучно ініціював три справи за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Тож скаржниця вважала, що в діях адвоката наявні системні порушення чинного законодавства, ПАЕ, рішень Ради адвокатів України, які не виправляються адвокатом, незважаючи на системні письмові відповіді.

В ході перевірки матеріалів в дисциплінарній палаті було встановлено, що запитувана адвокатом інформація була необхідна для здійснення ним захисту інтересів клієнта при розгляді цивільної справи про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчалася у закладі.

Зокрема, адвокат просив надати відомості про прізвище, ім`я, по батькові директора інституту, щодо видачі інститутом довідок, щодо отримання студентом стипендії, а також інформацію, яка була оприлюднена раніше самим інститутом як розпорядником інформації на його офіційному сайті (щодо директорату інституту, щодо включення студентки до представників студентського наукового товариства факультету).

У КДКА наголосили, що такі запитувані відомості та копії документів не містять інформації з обмеженим доступом. Інформація є публічною, а тому адвокат мав право звертатися із відповідними запитами до скаржника. Водночас вимоги останньої щодо форми запитів були визнані безпідставними, надуманими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Оскільки адвокатські запити залишалися без задоволення, адвокат був вимушений повторно звертатися до скаржника, аби отримати інформацію і забезпечити захист інтересів клієнта в суді.

Також, керуючись вимогами ч. 3 ст. 24 Закону, адвокат звертався до голови Ради адвокатів області із заявами про складання та направлення до суду протоколів про вчинення директором установи адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Окремо дисциплінарна палата зазначила, що відповідна скарга директора в розумінні статті 36 Закону розцінюється як зловживання скаржником своїм правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

З огляду на викладе вище, дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що адвокатом не було порушено ПАЕ та норми Закону, тому підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

За підсумками перегляду рішення ВКДКА погодилася з висновками дисциплінарної палати, що запитувана адвокатом інформація не містить інформації з обмеженим доступом, а є публічною, а тому адвокат мав право звертатися із відповідними запитами до скаржника.

ВКДКА констатувала, що з рішення дисциплінарної палати про відмову у порушенні дисциплінарної справи вбачається, а матеріалами перевірки підтверджується, що відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає (рішення ВКДКА № ІХ-002/2021 від 30.09.2021).

2.6. Звернення в інтересах клієнта та за його дорученням з адвокатським запитом до правоохоронних та інших органів не може вважатися завідомо неправдивим повідомленням про правопорушення.

За дорученням матері, яка знаходилася за кордоном, адвокат надіслав адвокатські запити в поліцію та до Служби у справах дітей та сім’ї Святошинської РДА, у яких повідомив про зникнення сина клієнти, який проживав в Україні із батьком. За версією ж батька, напередодні стався інцидент, оскільки дитина, начебто, відмовилася виконувати побутові завдання і висловила бажання піти на кілька днів до подруги матері. Батько не заперечував, передавши сину необхідні речі та смартфон.

Пізніше чоловік отримав дзвінок з поліції і дізнався про зникнення сина та його розшук. До нього також зателефонувала начальник ювенальної превенції району, яка повідомила про запит адвоката. Зрештою на батька було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення через невиконання батьківських обов’язків.

Звернення адвоката з адвокатськими запитами в поліцію та в Службу у справах дітей та сім’ї чоловік вважав завідомо неправдивими, спрямованими на спотворення ситуації. Він був переконаний, що весь час з дитиною усе було гаразд і про це було відомо як матері, так і адвокату.

Ці та інші дії адвоката, пов’язані із представленням інтересів матері, батько оцінив як протиправні та звернувся зі скаргою до КДКА. Адвокат у свою чергу пояснив дисциплінарній палаті, що до нього звернулася клієнт і повідомила, що кілька днів не має зв’язку з сином. Напередодні той скаржився на погіршення стосунків з батьком та випадки насильства. Вона попросила адвоката звернутись у поліцію і розшукати дитину. З жодними заявами на поведінку скаржника він у поліцію не звертався, лише на прохання клієнтки повідомив по телефону 102 про зникнення дитини та в подальшому звернувся у поліцію з адвокатським запитом з приводу зникнення дитини. Жодні докази, які, як стверджує скаржник, були сфальсифікованими, до поліції не надавались.

Тож за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі батька, дисциплінарна палата прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.

Таке рішення підримала ВКДКА, куди чоловік звернувся зі скаргою. Члени комісії погодилися, що наведені у скарзі доводи та надані документи не дають підстави вважати, що в діях адвоката є ознаки дисциплінарного проступку, адже адвокат здійснював адвокатську діяльність згідно вимог Закону, ПАЕ, чинного законодавства України. В інтересах свого клієнта він звертався з адвокатськими запитами до органів державної влади та отримав на них відповіді (рішення ВКДКА № VІ-018/2021 від 30.06.2021).

2.7. На адвокатський запит, оскільки він містить відомості, що становлять адвокатську таємницю, поширюється правовий режим захисту такої таємниці, закріплений ст. 22 Закону.

Так, адвокат розмістив на сайті свого адвокатського об’єднання копії свого адвокатського запиту та відповідь на нього. Цей запит стосувався справи, що розглядалася судом за заявою іншої особи.

Остання подала скаргу до КДКА, оскільки вважала, що оприлюднені документи містили адвокатську таємницю, а саме: факт звернення учасників справи за правовою допомогою, зміст консультацій і роз’яснень документів у справі, питання запиту і відповіді, що були надані в експертному висновку. Тож адвокат, оприлюднивши запит, у такий спосіб допустив розголошення адвокатської таємниці.

Скаржник вважав, що адвокат не лише не вжив жодних заходів для захисту листування, що містить адвокатську таємницю, а навпаки розголосив відомості невизначеному колу осіб, що свідчить про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарних проступків, передбачених ст. ст. 21, 22 Закону та ст. ст. 10, 55, 57 ПАЕ.

Сам адвокат посилався на те, що інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта. А оприлюднення запиту було здійснено за згодою осіб, в інтересах яких він направлявся.

Проаналізувавши матеріали справи, у дисциплінарній палаті КДКА погодилися із позицією адвоката, зробивши висновок, що відомості, викладені в адвокатському запиті та доданих документах, які були опубліковані на сайті АО, не містять відомостей адвокатської таємниці в розумінні ст. 10  ПАЕ (Конфіденційність).

ВКДКА, куди звернувся первинний скаржник, розглянула скаргу по суті. Дослідивши матеріали перевірки, обставини, на які він посилався, вирішила, що ДП КДКА вірно встановила, що в діях адвоката відсутні ознаки розкриття адвокатської таємниці (рішення ВКДКА №XІ-002/2022 від 25.11.2022).

2.8. Особа, яка надає відповідь на адвокатський запит, якщо вона сама має статус адвоката, повинна враховувати вимоги закону щодо конфіденційності та захисту адвокатської таємниці.

Начальник служби правового забезпечення та претензійної роботи державного підприємства, яка мала статус адвоката, надала відповідь на адвокатський запит. Ця відповідь згодом була використана як доказ у господарському спорі, де підприємство виступало як відповідач. Третя особа на стороні відповідача подала скаргу до КДКА, оскільки вважала, що на адвоката під час роботи на підприємстві в повній мірі розповсюджувалися професійні обов’язки адвоката, в тому числі, щодо дотримання принципів конфіденційності, збереження адвокатської таємниці. Вказані вимоги адвокат порушила, надавши відповідь на запит, в тому числі копії документів, зміст яких охоплювався адвокатською таємницею.

Адвокат пояснила, що відповідаючи на адвокатський запит вона діяла не як адвокат, а як працівник підприємства. Так само відомості та документи, надані за адвокатським запитом, вона отримала не як адвокат під час здійснення адвокатської діяльності, а як посадова особа підприємства в ході виконання своїх трудових обов’язків. Тому, інформація, що була надана за адвокатським запитом, не підпадала під визначення адвокатської таємниці.

У КДКА відзначили, що адвокат мала всі законні підстави не надавати відповіді на адвокатський запит та мала безумовний обов’язок зберігати адвокатську таємницю та конфіденційні відомості, отримані нею від підприємства.

Також дисциплінарна палата не погодилася з доводами адвоката про те, що, відповідаючи на запит, вона діяла не як адвокат, а як посадова особа, а відомості не мали статусу адвокатської таємниці. Робота адвоката за трудовим договором була пов’язана з наданням підприємству саме правової допомоги.

Виходячи з цього, а також оцінивши інші обставини у своїй сукупності, дисциплінарна палата констатувала наявність ознак дисциплінарного проступку і порушила дисциплінарну справу. Це рішення було оскаржене адвокатом до ВКДКА.

Адвокат наполягала, що законодавство чітко розрізняє поняття трудового договору та правової допомоги. Виконання трудових обов’язків жодним чином не є наданням послуг. Окремо існують трудові договори та договори про надання правової допомоги. В трудові обов’язки юриста, як працівника державного підприємства, жодним чином не входило надання правової допомоги цьому підприємству, саме тому, окремо від трудового договору, між нею та підприємством було укладено договір про надання правової допомоги, адже ця допомога саме як адвоката до її трудових обов’язків не входила. Як адвокат на підставі договору про надання правової допомоги вона здійснювала представництво підприємства виключно у судах, а не на підприємстві при виконанні посадових обов’язків.

У ВКДКА констатували, що за наявними на момент ухвалення оскаржуваного рішення матеріалами справи, КДКА регіону вірно оцінила наявні матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та прийняла обгрунтоване рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката (рішення № VІII-009/2022 від 26.08.2022).

Закон і Бізнес