Как не упустить действительный момент задержания и построить на этом стратегию защиты
С новым УПК момент задержания лица начал делиться на фактический и процессуальный. И хотя в идеале они должны совпасть, на практике – это совершенно разные моменты. От определения действительного времени задержания зависит и защитный ресурс адвоката, убежден лектор ВША.
Швидше до справи
У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар, присвячений темі затримання особи в умовах воєнного стану. Лектор заходу адвокат Олександр Кудрявцев розпочав презентацію із жаргонного прислів’я: «Якщо на слідстві не «закрили», то в суді вже не «посадять». Так адвокат хотів нагадати про те, що у ситуації із затриманням для захисника найважливіше якнайшвидше потрапити до свого підзахисного і почати його захищати.
Спікер нагадав, що затримання відбувається за ухвалою слідчого судді або без неї. Оскільки на прийняття такої ухвали адвокат вплинути не може, з точки зору захисту більш цікавим є другий випадок.
За ч.1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у скоєнні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, що підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого стст.255, 2551, 2552 Кримінального кодексу.
Протокол затримання, згідно з ч.5 ст.208 КПК, має містити:
відомості, передбачені ст.104 КПК;
місце, дату і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст.209 КПК;
підстави затримання;
результати особистого обшуку;
клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили;
повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого.
За ч.1 ст.210 КПК уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, де негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення особи та інші відомості, передбачені законодавством.
Початок відліку
Саме з моменту затримання особа набуває статус підозрюваного, а отже має право на захист. У цьому аспекті дуже важливим є визначення точного часу затримання — години та хвилини. Адже саме це стане захисним ресурсом для адвоката.
По-перше, протягом 2 год. з моменту затримання особі має бути або наданий захисник, гарантований державою, або доступ до адвоката, з яким укладений договір. По-друге, упродовж наступних 24 год. у мирний час та 48 год. під час дії воєнного стану затриманому має бути вручено підозру. Для того, аби обчислювати такі важливі для підзахисного години, й потрібно встановлювати дійсний момент затримання. Якщо строк вручення підозри буде пропущено, тоді затриманий має бути звільнений, й доречно буде подавати скаргу за ст.206 КПК.
За ч.1 ст.209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному нею. Лектор зазначив, що КПК 1960 року це питання не було врегульовано так, як зараз. Але навіть після прийняття нинішнього КПК тривалий час слідчі все ще асоціювали момент затримання особи із моментом складання протоколу або доставлення її до відділку.
Згодом стало зрозуміло, що так тепер не можна, і стали ділити затримання на фактичне та процесуальне. На практиці ці моменти не співпадають, але, припускає О.Кудрявцев, народні обранці при прийнятті нового кодексу мабуть-таки керувались тим, що в ідеалі ці два моменти мали б співпасти.
Але як встановити дійсний момент затримання особи? За словами О.Кудрявцева, для цього є кілька способів: зі слів свого підзахисного; з рапорту оперативних працівників; шляхом направлення адвокатського запиту до управління поліції. Але оскільки на слово вірити підзахисному ніхто, крім його адвоката, навряд чи стане, доводити реальний час затримання потрібно на основі відомостей, зафіксованих документально.
Щодо рапорту, то тут О.Кудрявцев керується абз.2 п.8 розд. VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України (наказ МВС від 23.05.2017 №440). В ньому зазначено: «Особи, які затримані, доставлені, викликані поліцейськими для складання матеріалів про адміністративні правопорушення, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій чи прибули з особистих або службових питань, реєструються у відповідних інформаційних підсистемах системи ІПНП, а в разі відсутності такої технічної можливості зазначені відомості вносяться до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених (додаток 7)».
Однак учасники вебінару зазначили, що на практиці під час воєнного стану неодноразово зіштовхувались із тим, що такі журнали просто спалюють, тож дізнатись відомості у такий спосіб стає неможливим.
Приховані мотиви
Також лектор звернув увагу колег на те, що іноді адмінзатримання штучно використовують для здобуття доказів у кримінальному провадженні, та надав поради у боротьбі із таким зловживанням.
Перший крок передбачає оскарження постанови про накладення адмінарешту. За ч.2 ст.294 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова судді у такій справі може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього кодексу.
Другий крок полягає в тому, аби поставити питання про недопустимість доказів, отриманих у той час, коли клієнт відбував адмінарешт. Тут спікер нагадав про рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Доронін проти України» (заява №16505/02). У ньому Суд визнав дії слідчих органів не сумісними з принципом юридичної визначеності, свавільними і такими, що суперечать принципу верховенства права. Як наслідок було констатовано порушення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Третім кроком може стати стягнення моральної шкоди за незаконний адмінарешт. Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу. А згідно із п.п.3, 5 ч.1 ст.3 цього ж закону, відшкодовуються: штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином, а також моральна шкода.
О.Кудрявцев також навів кілька приклад із судової практики. Так, лектор звернув увагу на постанову Верховного Суд від 21.01.2020 у справі №756/8425/17 щодо затримання під час огляду місця події, де судом було поставлено під сумнів законність протоколу огляду місця події. В іншій справі — №573/2028/19 (постанова ВС від 8.04.2021) щодо затримання під час обшуку, суд звернув увагу на те, що на відеозаписі видно, що до підозрюваного застосовані кайданки, а отже він був фактично затриманий попри те, що відповідного протоколу складено не було. Крім того, центр БВПД не було повідомлено про його затримання. Це в сукупності свідчило про порушення права на захист.
Тож спікер переконав у правоті своєї позиції щодо важливості визначення дійсного моменту затримання особи. Адже саме це може зіграти вирішальну роль у подальшій стратегії захисту.
Александр Кудрявцев убежден, что установление действительного момента задержания – это мощный защитный ресурс адвоката.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!