Гарантированный успех

В ВС призвали к рассмотрению трудовых споров в порядке упрощенного искового производства

Пока трудовые отношения обрастают новыми проблемами, решения которых еще придется подождать, до апелляционной и кассационной инстанций дошли споры об отстранении за отказ от вакцинации. Судьи поделились мнениями и наработками на этот счет.

Навздогін проблемам

В Асоціації правників України провели перший Форум з трудового права. Представники суддівської влади від першої до касаційної інстанції започаткували традицію окреслення актуальних проблем, із якими вони зіштовхуються на практиці при розгляді трудових спорів.

Так, суддя Ірпінського міського суду Київської області, к.ю.н. Михайло Одарюк розповів про територіальну підсудність, а також навів статистику щодо розгляду трудових спорів в Ірпінському міському суді, до якого був відряджений для здійснення правосуддя.

Так, у даному суді з 24.02.2022 до 3.11.2022 розглянуто 14 таких справ, у переважній більшості — це спори, які виникли ще до початку дії воєнного стану. М.Одарюк також навів приклад трудового спору, який розкриває проблемність нинішньої ситуації.

Справа відкрита за позовом колишнього працівника медичного центру, який перебував в окупації в Гостомелі й тривалий час не мав можливості повідомити роботодавцю про свій стан та місцезнаходження. Тільки згодом, переїхавши до іншої області, працівник зміг зв’язатись із роботодавцем і дізнався про те, що його… звільнено за згодою сторін. При цьому позивач наполягає на тому, що він фізично не міг написати дану заяву про звільнення.

Дана фабула ставить перед судом одразу кілька невирішених задач, а найголовніше — яким чином у такому разі слід посилатися на факти? Вочевидь відповідь на це питання знайдеться разом із рішенням у даній справі.

Заступник голови Вінницького апеляційного суду Ігор Стадник у свою чергу навів статистику розгляду трудових спорів, виходячи з якої у 2021 році трудові справи в апеляційній інстанції складали близько 6%, а в 2022-му відбувся сплеск і сьогодні такі справи складають вже 13%.

На думку судді, це відбулось за рахунок справ про відсторонення від роботи у зв’язку із не проходженням вакцинації. І хоча у війну ковід відійшов на другий план, така категорія справ все ще чекає на свій розгляд.

У цьому сенсі багато сподівань покладено на Велику палату ВС, що започаткує правову визначеність у цій категорії спорів. Як повідомляв «ЗіБ», на сьогодні, 9 листопада, призначено розгляд справи №130/3548/21, яку на розгляд ВП передав Касаційний цивільний суд. Йдеться про відсторонення від роботи чергової по переїзду на «Укрзалізниці», яка відмовилася пред’явити документ про обов’язкове профілактичне щеплення проти СОVID-19.

Вся суть — у доказах

Суддя Касаційного цивільного суду Ольга Ступак зазначила, що до Верховного Суду поки дійсно не дійшли справи щодо трудових спорів, які виникли після 24.02.2022. А от з приводу ситуації із вакцинацією дійсно постанова ВП має розставити крапки над «і».

Справа й була передана ВП, бо, поспілкувавшись між собою, судді дійшли висновку, що мають різні погляди на це питання, а тому не можуть забезпечити єдності. Однак цілком можливо, що ВП прийме й інше рішення — про те, що її рішення не матимуть ретроспективної сили.

Принагідно спікер закликала максимально використовувати можливості електронного суду й економити державні кошти. Також наголосила на тому, що трудові спори можуть розглядатись у порядку спрощеного позовного провадження, хоча сторони проти цього і заперечують.

Однак, О.Ступак переконує, що при якісній підготовці позову, справу можна розглядати без виклику сторін. Так, якщо позивач чи його адвокат підготує якісну доказову базу, то успіх — гарантований. Але при підготовці доказів часто припускаються помилок, саме тому ідея розгляду цієї категорії справ у спрощеному позовному провадженні не знаходить своєї реалізації. Насамперед йдеться про неподання довідки щодо середнього заробітку за останні два місяці для визначення втраченого доходу, адже постанову КМУ від 8.02.1995 №100 ніхто не відміняв.

При цьому бувають випадки, коли ці докази з’являються лише на етапі подачі касаційної скарги. Проте суд касаційної інстанції не має права прийняти нові докази, тому відправляє справу на новий розгляд.

Окрім того, О.Ступак звернула увагу на те, що втрачена заробітна плата через вимушений прогул стягується за період не більше одного року, про що часто забувають при розгляді самі суди.

Типові помилки

До найтиповіших помилок, які призводять до виникнення трудових спорів, спікер віднесла звільнення роботодавцем працівника за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю. На цей рахунок є усталена практика й тому важливо пам’ятати про те, що таке звільнення — це вид дисциплінарної відповідальності.

Йдеться про ситуації, коли працівник протягом року вже притягувався до дисциплінарної відповідальності і знову вчиняє дисциплінарний проступок. А на практиці це виглядає як дві догани і звільнення. Але для застосування такого стягнення має бути встановлене третє дисциплінарне порушення.

Ще одна помилка стосується звільнення за прогул. Роботодавець вважає, що достатньо скласти кілька актів про відсутність на робочому місці. Але не слід забувати про те, що йдеться саме про відсутність без поважних причин. І у цьому випадку працівник має доводити цю поважність. У багатьох справах про звільнення працівники поновлюються на роботі тому, що суд доходить висновку, що працівник був відсутній на робочому місці з поважних причин.

Так, О.Ступак навела приклад, коли хірург працював у одній медичній установі, а за сумісництвом — в іншій. За відсутність на робочому місці під час чергування він був звільнений з основного місця роботи. В той час як причиною неявки був виклик хірурга на екстрену операцію до медустанови, де він працював за сумісництвом.

Тут суддя наголосила на необхідності об’єктивно оцінювати ситуацію: «Людина врятувала життя, а не в ліс пішла прогулятись».

В іншій справі відсутність працівника на робочому місці пояснювалась тим, що університет має кілька приміщень, а місце роботи у посадовій інструкції зазначено за адресою не того корпусу, в якому складався акт про відсутність на робочому місці.

Щодо форс-мажорних обставин, які могли вплинути на появу нової хвилі трудових спорів, О.Ступак зазначила, що форс-мажорні обставини та їх розуміння у зв’язку з військовими діями буде змінено. Адже потрібно встановлювати, про які саме обставини йдеться і на якій території.

Форс-мажор, попри запровадження воєнного стану по всій країні, на її думку, діє далеко не для всієї території. В кожній конкретній справі обставини мають оцінюватись, враховуючи, що сертифікат Торгово-промислової палати — це лише один із можливих доказів. Потрібно перш за все спиратись на факти: підприємство повністю втратило всі можливості і ресурси чи було переміщено?

«До цього слід розумно підходити. Не все сьогодні — форс-мажорна обставина», — додала О.Ступак. Загалом же, певні орієнтири у розгляді трудових спорів в контексті форс-мажору вже є. Йдеться, насамперед, про трудові спори Луганської і Донецької областей, які виникли у 2014-2015 роках.

Не кількістю, а якістю

У свою чергу начальник правового управління КЦС Михайло Шумило висловив свою позицію щодо ряду проблемних питань.

Так, стосовно питання допустимості скан-копій заяв працівників у якості доказів він зазначив, що війна є екстраординарною ситуацією, а тому будь-яка форма документів буде прийнятною.

Більше того, листування між роботодавцем та працівником електронною поштою не обов’язково має бути передбачене в договорі. У когось, наприклад, в охоронця чи прибиральниці, такої електронної скриньки взагалі може не бути. Тому, як показала одна із справ, у якій скрін-шоти із Вайберу долучені в якості доказів про видачу обмежувального припису, навіть листування у месенджері може бути цілком достатньо. М.Шумило додав: «Надмірний формалізм ні до чого доброго не призведе».

Також спікер звернувся до статистики справ, розглянутих ВС, в якій трудові спори стоять на третьому місці після договірних відносин та відшкодування шкоди. При цьому спостерігається великий відсоток відмов у розгляді касаційних скарг.

М.Шумило висловився і щодо законодавчих змін у трудовому праві, які відбулись під час воєнного стану і дещо зняли кілька проблемних аспектів. Однак, на думку спікера, не все, що відбувається у трудовому праві, під силу вирішити судовій владі. І перш за все має йтись не про кількість змін, а про якість самого законодавства. Так, доцільніше було б свого часу створити новий трудовий кодекс, а натомість з’явилось багато спеціальних законів поруч зі старим КЗпП.

Закон і Бізнес