С вещами на выезд!

Как действовать украинцам в случае принудительного вывоза в РФ

Согласно последним данным ООН, с начала полномасштабного вторжения РФ было зафиксировано почти два миллиона пересечений границы из Украины в Россию. Что делать украинцам, если их принудительно вывозят с оккупированной территории?

У квітні до Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) в Покровську звернулася жінка. Її матір Марина (ім’я змінено з міркувань безпеки) перебувала в Маріуполі під щоденним бомбардуванням. Клієнтка питала юристів: як можна допомогти матері покинути небезпечне місто? Марина мала слабке здоров’я і самостійно вибратися звідти ніяк не могла. Наші юристи надали родичці необхідну консультацію. Нижче історія біженки з Маріуполя та поради правників як діяти в подібних ситуаціях.

Більше того, після окупації міста в дім до жінки зайшли російські військові,  наказали їй збирати речі та примусили їхати з ними. З цього і почалася її мандрівка тривалістю в  два місяці.

Першою зупинкою був так званий фільтраційний табір у Новоазовську, де протягом трьох днів Марина проходила допити, сканування відбитків пальців та перевірку телефону. Врешті решт їй видали “документ о прохождении фильтрации”. На питання: “Куди її везуть?” та “Чи може вона поїхати до доньки в Київ?”, їй не надавали жодних зрозумілих пояснень.

Наступна зупинка – одна зі шкіл в Донецьку. В цьому місці людей “формували” на відправлення в Таганрог (рф). Весь цей час Марина  лише раз змогла вийти на зв’язок з донькою – під час “фільтрації” небайдужі люди додзвонилися до рідних жінки.

“Цими діями рф порушила норми статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє здійснювати примусове переселення або депортацію осіб з окупованої території”, – зазначає адвокат, координатор громадської приймальні у м. Покровськ Артем Безрук.

У Донецьку Марині довелося жити у спортзалі школи, поки, на прохання доньки, її не забрали до себе друзі. “Перше, що спало на думку, це повернутися до Маріуполя», – розповідає вона. Але для цього їй було потрібно пройти повторну перевірку у поліції так званої ДНР та знайти двох свідків, які б підтвердили, що жінка дійсно мешкала у Маріуполі. 

Після усіх страждань та очікувань Марині вдалося виїхати до Росії, а потім був довгий шлях через Латвію, Литву та Польщу, і лише так вона змогла повернутися до доньки в Київ. 

Такі історії не поодинокі. Після початку повномасштабної війни багато цивільних громадян потрапили у тимчасову окупацію та не мали можливості виїхати на підконтрольну Україні територію. Варто розуміти, що Росія не має жодного права обмежувати пересування переміщених людей, а тим більше не випускати громадян України за кордон. Тому погрози та вмовляння з боку росіян – це лише пусті слова. Будьте наполегливим у бажанні покинути цю країну та переміститися в більш безпечне місце.

Основні рекомендації для тих, хто опинився у подібній ситуації:

Головне правило –  під час евакуації візьміть з собою всі українські документи, які у вас є. Найважливішою умовою для повернення в Україну є підтвердження особистості та громадянства.

Якщо ви опинилися в так званих ЛДНР, де зараз функціонують фільтраційні табори:

– перед перевіркою варто видалити усю «підозрілу» інформацію з телефону: українську символіку, політичну інформацію, фіксацію бойових дій, переписки та інше, що може бодай якимось чином спровокувати перевіряючих;

– під час допиту зберігайте спокій, не сперечайтесь та намагайтеся висловлювати максимально нейтральну політичну позицію; відповідайте коротко, загальними фразами, не підтримуйте розмову та уникайте деталей. ​Відповідайте максимально швидко, не замислюючись;

– якщо вас погрозами змушують щось підписувати, знайте, що підписані під тиском військових РФ документи, не матимуть в Україні юридичної сили, а от зізнання у злочинах, які ви не скоювали, значно погіршить ваше становище в Росії.

Якщо ви опинилися на території Росії:

–  за можливістю, будьте на зв’язку з  друзями або рідними;

– ви не повинні оформлювати документи на тимчасове перебування, біженство чи притулок;

– намагайтеся зберегти свої українські документи та сім-картку мобільного оператора, який працює в Україні;

– слідкуйте за маніпуляціями зі своїм паспортом та іншими документами, спробуйте уникнути процедур, під час яких в них будуть робити відмітки та печатки;

– уникайте від розмов з журналістами;

– відмовляйтесь від поїздок до таборів розселення переміщених осіб у різні регіони Росії, бо є ризик опинитися за десятки тисяч кілометрів від рідних;

– опинившись в безпеці, встановіть сім-картку українського оператора та встановіть додаток Дія, щоб відновити наявні там документи;

– заявіть про те, що вас примусово вивезли з України і ви хочете повернутися, у Національне інформаційне бюро (телефони: 16-48 або +38 044 287 81 65);

– повідомити свої дані можна також найближчому посольству України в сусідніх державах або державах можливого транзитного проїзду. Контакти можна подивитись тут;

– для організації виїзду можна скористатись створеним чат-ботом «Допомагаємо виїхати» (helpingtoleve_bot).

Як виїхати з РФ?

Немає жодних законних обмежень на виїзд для громадян України.

Є два поширених наземних шляхи: південний та північний. Південний веде через Грузію, і далі через Туреччину до Болгарії і Румунії. Північний — через Латвію чи Естонію до Польщі. Якщо ви маєте паспорт зразку 1994 року у вигляді «книжки», виїжджати можна лише «північним маршрутом». Ви можете спробувати виїхати до Польщі, через Білорусь.

Пам’ятайте – державний кордон  України та Білорусі не працює, тож доведеться шукати подальший шлях перетину в іншій країні.

Допомога українцям у країнах ЄС

Якщо ви постійно проживали в Україні і залишили країну починаючи з 24 лютого 2022 року, щоб врятуватися від війни, то можете мати право на тимчасовий захист в будь-якій країні ЄС. Тимчасовий захист триватиме щонайменше один рік, він може бути продовжений залежно від ситуації в Україні. Права згідно з Директивою про тимчасовий захист включають: дозвіл на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей. Кожен, хто легально проживає в ЄС, також має право відкрити базовий банківський рахунок.

Права, які дає тимчасовий захист:

права на проживання;

доступ до житла;

соціальна допомога;

медична допомога, в тому числі психіатрична допомога та психологічна підтримка дітей;

опіка над дітьми та підлітками без супроводу і їхнє безпечне розміщення;

доступ до освіти та/або професійної підготовки для дітей та підлітків;

доступ до ринку праці (відповідно до політики країн ЄС на ринку праці);

доступ до банківських послуг, наприклад відкриття базового банківського рахунку;

право на переїзд в іншу країну ЄС до видачі дозволу на проживання;

право вільно пересуватися в країнах ЄС (інших, ніж країна ЄС, де Ви проживаєте) протягом 90 днів у межах 180-денного періоду після отримання дозволу на проживання в приймаючій країні ЄС.

Ви також повинні знати, що деякі країни ЄС пропонують ширші права, ніж перераховані вище (наприклад, вільний доступ до університетської освіти тощо).

УГСПЛ