Этический барьер

ЭР провела первую чистку кандидатов в ВРП. Кто остановился на этом этапе?

На очередном заседании этическая рада наконец определилась со списком кандидатов, которые будут допущены к собеседованию на пути к должности члена Высшей рады правосудия. Однако повезло не всем. Некоторых планируют проверять дополнительно. Кроме того, одному претенденту уже отказали в допуске.

З активною позицією

Згідно з рішенням ЕР надалі на місце у ВРП зможуть претендувати 35 осіб. Серед них — кандидати від Верховної Ради, з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, а також XIX позачергового з’їзду суддів.

Насамперед перевірку на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності пройшли 14 осіб, яких рекомендувала ВРП. При цьому серед претендентів на посаду члена цього органу є і судді, і адвокати, і навіть детективи та судові експерти.

Сергій Бабій майже 10 років здійснює правосуддя в Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Він переконує, що не спонтанно вирішив узяти участь у конкурсі. Адже законник ще на початку минулого року звертався до ВР з повідомленням про намір стати членом ВРП.

Микола Войнарівський займає посаду голови Миколаївського районного суду. За його словами, насамперед необхідно постійно та наполегливо працювати над собою. Тому правник має бажання власними стараннями змінити на краще судову систему.

Роман Голуботовський працює в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. У мотиваційному листі він зазначив, що протягом свого професійного шляху відчуває потребу долучитися до захисту незалежності та авторитету Феміди.

Лариса Гольник відправляє правосуддя в Октябрському районному суді м.Полтави. За словами законниці, суспільство сприймає її як суддю-викривача та дисидента, а також білу ворону в мантії, котра кинула виклик корупційній системі та негласним суддівським традиціям. Утім, це швидше завищена самооцінка, що вибудовується на підставі протистояння із частиною колективу, де людина працює. Також вона відома світлинами з особою, яку підозрюють у вбивстві людини, та товаришуванням з організаціями, які фінансуються за рахунок грантів.

Олена Заічко працює в Харківському окружному адміністративному суді. На її переконання, саме ВРП має всі необхідні важелі задля того, щоб стати рушійним механізмом для кардинальних змін ситуації щодо кадрового наповнення та незалежності Феміди.

Володимир Куценко в цьому році зайняв посаду судового експерта в Міністерстві юстиції. Він планує створити міцне підґрунтя для подальшої діяльності судової гілки влади, посилаючись на власні наукові знання, міжнародний досвід та практичні навички.

Юлія Лукошкіна займається адвокатською діяльністю. Для неї мотивацією подати свою кандидатуру на участь у конкурсі на посаду у ВРП виступило глибоке розуміння потреб судової системи з погляду захисту фізичних та юридичних осіб.

Роман Маселко кілька років тому розпочав підприємницьку діяльність у сфері права. Він вже не вперше намагається пройти відбір до ВРП. А до того часу активно скаржиться на суддів до тієї ж Ради, перетворивши цю діяльність чи не на основну для себе. Звісно, крім освоєння грантів.

Микола Мороз двічі брав участь у конкурсі на посади у Верховному Суді. Основним мотивом його волевиявлення стати членом ВРП є бажання ефективно попрацювати над процесом реформ, що покликані сприяти становленню нашої держави.

В’ячеслав Талько вже долучався до практичної роботи в Раді. Протягом 2017—2021 рр. він працював інспектором служби секретаріату ВРП. В.Талько вважає своїм громадянським обов’язком займати активну позицію у визначальній для блага суспільства справі.

В’ячеслав Тиховліс займає посаду керуючого в адвокатському бюро. На його переконання, принцип справедливості повинен застосовуватися в обов’язковому порядку не лише суддями, а й до самих володарів мантій.

Андрій Шульга тривалий час займається адвокатською діяльністю. Він запевняє, що його досвід роботи щодо захисту прав та інтересів громадян може посприяти покращенню роботи органів судової влади.

Роман Яроменок працює старшим детективом у Національному антикорупційному бюро. На його погляд, зміни в судовій системі відбудуться лише після того, як крісла членів ВРП займуть чесні фахівці, що мають позитивну репутацію в суспільстві.

Оксана Ярощук будує свою кар’єру в Дніпропетровській обласній прокуратурі. У мотиваційному листі вона написала, що має єдину мету — стати гідним представником конституційного органу суддівського самоврядування.

Вистояли не всі

Водночас від з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ ЕР ухвалила рішення до співбесіди допустити Олексія Гороха, Оксану Грабовську, Дмитра Лук’янова, Сергія Меленка, Лідію Москвич, Лілію Орел, Миколу Хавронюка, Віталія Яроцького.

При цьому першим претендентом, який дістав відмову в допуску, став Сергій Юлдашев. Нагадаємо: він займав різні керівні посади в органах прокуратури протягом 2001—2015 рр. Згодом йому присвоїли вчене звання доцента кафедри господарського, повітряного та космічного права Національного авіаційного університету. У мотиваційному листі С.Юлдашев зазначив, що має бажання створити умови для утвердження в нашій державі незалежної та ефективної судової влади, яка викликатиме довіру. Проте перевірку від ЕР цьому кандидату пройти не вдалося.

Натомість від позачергового XIX з’їзду суддів до співбесіди допущені Любов Грушковська, Дмитро Гудима, Інна Калугіна, Владислав Костенко, Іван Котубей, Світлана Кругова, Ігор Кушнір, Юрій Мацюк, Олег Могильний, Людмила Нерода, Олександр Панасюк, Віктор Фомін, Ірина Шаповалова. (докладніше про кандидатів див. у статті «Досвідчені та охочі до змін»,  «ЗіБ». — Прим. ред.).

Крім того, для додаткової перевірки члени Ради відклали прийняття рішення про допуск Олександра Бойка. Він з 2012 р. й дотепер працює в Орджонікідзевському районному суді м.Запоріжжя. Як з’ясувалося, володар мантії вже вчетверте подає свою кандидатуру. При цьому, за словами О.Бойка, його внутрішня рушійна сила та мотиви залишаються незмінними. Насамперед чоловік бажає обмежити сторонній вплив на суддів. Претендент наголосив, що особисто його не влаштовує те, на що сьогодні перетворили третю гілку владуи. Законник упевнений у своїх можливостях змінити ситуацію або ж удало протистояти негативним процесам.

На перетинанні інтересів

Однак тільки час покаже, що скажуть із цього приводу члени Ради. Бо навряд чи дійсно незалежний орган суддівського врядування влаштовуватиме тих, хто лобіював саме такий склад ЕР та вирішальний голос у ній для іноземних представників.

Утім, як зауважують експерти, у деяких членів ЕР може виникнути конфлікт інтересів через перетинання спонсорів та суб’єктів висування деяких кандидатів. Як вийдуть члени ЕР із цієї ситуації, багато в чому залежить від позиції саме української частини, оскільки бодай один голос за кандидата вона має дати. І це вже буде першим випробуванням для того, аби проявити себе або як дійсно незалежний суб’єкт конкурсу, або як весільний генерал.

Голова ЕР Лев Кишакевич підкреслив, що строк для підготовки відповідного проекту висновку продовжено до 30 грудня. Тож про те, як із цим завданням упорається ЕР і на які якості кандидатів вона орієнтуватиметься насамперед, дізнаємося вже в новому році.