За подделку сертификатов будут штрафовать только тех, кто не сможет доказать абсурдность обвинения
Введение карантинных ограничений с использованием сертификатов вакцинации расширило возможности для правоохранительных органов по части наложения штрафов. Не нарушает ли это права граждан на частную жизнь? И не рождает ли власть только новые формы коррупции среди правоохранителей и пограничников?
За межами повноважень
Як відомо, 20 жовтня цього року Кабінет Міністрів прийняв постанову №1096, якою вніс зміни до іншої постанови — «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9.12.2020 №1236.
Так, у п.12 постанови №1096 сказано, що «з метою здійснення контролю за дотриманням обмежувальних протиепідемічних заходів на вулицях, у парках, інших громадських місцях (громадських будинках і спорудах, закладах громадського харчування, розважальних закладах (нічних клубах), громадському транспорті) працівники Національної поліції... мають право проводити вибіркову перевірку документів, що посвідчують особу... а також документів, що підтверджують вакцинацію від COVID-19, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби».
Тож наразі проводяться так звані карантинні рейди у громадському транспорті, що може закінчитись накладанням штрафу за порушення правил карантину від 17000 до 34000 грн. (ст.443 Кодексу про адміністративні правопорушення). Але чи мають працівники НП повноваження перевіряти документи про вакцинацію?
Їхні повноваження визначаються законом «Про Національну поліцію» від 2.07.2015 №580-VIII. Виключний перелік зі ст.23 цього закону жодних подібних повноважень не містить. Крім того, ч.1 ст.24 цього закону вказує, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на працівників НП виключно законом. І ці положення повністю відповідають ч.2 ст.19 Конституції.
Отже, убачається, що Уряд, порушуючи вимоги чинного законодавства, фактично «розширив» повноваження працівників НП, дозволивши, зокрема перевіряти медичну інформацію про стан здоров‘я особи.
Водночас дії працівників НП поза межами власних повноважень залежно від ситуації можуть мітить ознаки складу злочинів, передбачених ст. 356 (самоуправство), ст.364 (перевищення повноважень) або ст.365 («Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу») Кримінального кодексу.
Таємниця здоров’я
Разом з тим ст.391 Основ законодавства країни про охорону здоров’я гарантує кожному право на таємницю про стан свого здоров’я, факти звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні.
Тобто наявність захворювання на коронавірусну інфекцію або вакцинування від неї, про що констатує відповідний сертифікат, є таємницею, що не може бути розголошена. Тим паче — працівникові поліції, який, як зазначалося, ще й не має повноважень на таку перевірку.
Отже, вбачається, що подібна перевірка наявності сертифікату про вакцинацію або іншого документа, що пов’язані з коронавірусною інфекцією, не має під собою жодної законної підстави. Більше того, направлена лише на безпідставне втручання з метою отримання відомостей про невіддільну частину права на приватність — стан здоров’я.
«Підроблена» вакцинація
Водночас набувають поширення випадки підроблення відповідних сертифікатів про вакцинацію, що серед іншого порушило питання щодо можливого підвищення кримінальної відповідальності за такі дії.
Сьогодні у КК наявна лише ст.358, яка передбачає кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів. Так, підроблення офіційного документа (до якого можна віднести і сертифікат про вакцинацію) з метою використання або збут такого документа нині караються штрафом до 17 тис. грн. або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.
У той же час за використання завідомо підробленого документа передбачений штраф до 850 грн. або арешт на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.
Аналізуючи деякі вироки судів, пов’язані з підробленням сертифікатів, можемо прийти до логічного висновку, що призначені судами міри покарання за підроблений сертифікат вакцинації і близько не межує з обмеженням волі.
Так, Жовківський районний суд Львівської області за використання такого сертифікату призначив штраф у розмірі 850 грн. Володимир-Волинський міський суд Волинської області за підроблення сертифікату оштрафував порушника на 4250 грн. А Любомльський районний суд Волинської області за такі ж дії призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Тобто, призначаючи вид і міру покарання, суди все ж виходять із здорового глузду та соціально-економічної ситуації в країні, відмовляючись обмежувати волю людини лише за факт підроблення та спробу використання такого сертифіката.
Пішли не тим шляхом
Така позиція судів, звісно, не може подобатись державі. Саме для цього Кабінет Міністрів має намір запровадити кримінальну відповідальність за використання підроблених сертифікатів вакцинації. Це втілилося у проект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень» (№6084).
Так, пропонується доповнити КК ст.3213 і встановити кримінальну відповідальність за:
• використання завідомо підробленого сертифікату — на рівні штрафу від 17000 до 34000 грн. або обмеження волі на строк до 2 років;
• виготовлення з метою збуту, збут підроблених сертифікатів — на рівні штрафу від 85000 до 170000 грн. або позбавлення волі на строк до 3 років.
Таким чином, враховуючи відверте небажання суддів призначати обмеження волі як вид покарання, можемо з упевненістю констатувати бажання Уряду наповнити державний бюджет за рахунок таких порушників.
Крім того, як переконливо зауважує Головне науково-експертне управління ВР, пропозиція Кабміну не виглядає юридично обґрунтованою. У кримінальному законодавстві є достатня кількість приписів для належного реагування у разі вчинення відповідних діянь.
Також слід погодитися із думкою ГНЕУ, що встановлення окремої (спеціальної) кримінальної відповідальності за підроблення певних документів є надмірною криміналізацією, негативними наслідками якої, зокрема, є створення штучної конкуренції кримінально-правових норм та порушення принципу економії кримінально-правової репресії. Натомість це питання, зокрема, підвищення розміру штрафу, мало б бути вирішено шляхом внесенням змін до санкцій чинних норм «Особливої частини» КК.
Корупціогенна диспозиція
Окремо потрібно звернути увагу на відверто невдалу конструкцію диспозиції статті вказаного проекту, в якій запропоноване формулювання «завідомо підроблених документів». Адже це вимагатиме беззаперечного доведення факту того, що громадянин-порушник знав у момент використання сертифікату, що він не є справжнім. Й доведення суб’єктивного ставлення особи щодо певного порушення є обов’язковим для сторони обвинувачення у кожній справі (суб’єктивна сторона).
Вбачається, що такі речі мають доводитись за допомогою сукупності доказів, на основі яких слідчий або суд має зробити відповідний висновок про те, чи знала особа на момент вчинення злочину, що сертифікат підроблений, чи ні. Однак з огляду на складність доведення такого роду обставин, правоохоронні органи зазвичай вдаються до простої констатації псевдонаявності такого переконання у правопорушника, без надання будь-яких доказів, шляхом загальних виразів «діючи умисно та достовірно знаючи», «завідомо знаючи, що документ є підробленим» тощо.
Тобто можна з упевненістю припустити, що до кримінальної відповідальності притягуватимуть лише тих осіб, які під тиском правоохоронних органів або через незнання норм законодавства не зможуть довести абсурдність обвинувачення. Натомість суди, зважаючи на їх завантаженість, не будуть повною мірою перевіряти законність обвинувачення та формально перепишуть до вироків положення обвинувальних актів.
Як наслідок, отримаємо застосування репресивних методів з боку влади щодо примусової вакцинації населення. Для пересічних громадян це перетвориться на вибір між сплатою захмарних штрафів або більш привабливим варіантом «оплати на місці» неправомірної вигоди перевіряючому.
Звісно, будь-яке порушення норм закону (в тому числі підроблення чи використання підроблених медичних документів) є недопустимим і має діставати відповідну негативну реакцію з боку держави. Однак будь-яка реакція має відповідати, а не порушувати вимоги чинного законодавства.
Від редакції «ЗІБ»
Водночас дивує те, що влада, усупереч Конституції, запроваджує обмеження саме за станом здоров’я. Причому без доведення небезпечних для суспільства дій. Адже відсутність щеплення — це не факт наявності на даний момент в організмі людини вірусу. Крім того, за логікою того ж проекту №6084, працівники правоохоронних органів мали б перевіряти й сертифікати щеплення від інших небезпечних інфекційних хвороб, як-от гепатит, кір, туберкульоз, дифтерія тощо.
Для перевірки сертифікатів поліцейські повинні мати як повноваження, так і бодай підстави підозрювати, що пасажир — хворий.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!