И.о. директора КЦ ОПП Александр Баранов:

«Иногда мы оказываемся в неудобном положении из-за позиции судов»

Уже почти год Координационный центр оказания правовой помощи, обладающий разветвленной системой оказания первичной и вторичной правовой помощи определенным слоям населения, работает без постоянного руководителя. Конкурс на замещение этой должности признали несостоявшимся. О том, что происходит в учреждении, нам согласился рассказать исполняющий обязанности директора КЦ ОПП Александр БАРАНОВ.

«Люди ще мало знають про наші можливості»

— Наскільки я розумію, ви брали участь у конкурсі на заміщення посади директора вашої установи, але майже рік працюєте виконувачем обов’язків. Чому саме ви?

— Справа в тому, що я й до конкурсу працював у системі БПД. З 2012 року був заступником директора КЦ. Обійняти посаду директора було багато гідних бажаючих, але так вийшло, що до передостаннього щабля дійшло тільки двоє кандидатів, а згідно з умовами їх мало бути троє. Тому конкурс визнали таким, що не відбувся.

А мене, урахувавши мій тривалий досвід роботи в системі БПД, Міністерство юстиції призначило виконувачем обов’язків директора.

— То координаційний центр за статусом — підрозділ Мін’юсту ?

— Ні, ми державна установа з бюджетним фінансуванням, яка перебуває у сфері управління цього міністерства. Але ми не державні службовці.

— Наскільки розгалужена ваша система?

— Маємо 23 регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі. Крім того, у нас 84 місцеві осередки й понад 420 точок з надання правової допомоги. Їх кількість збільшується постійно. Крім того, у нас існують виїзні консультаційні пункти, які в певний час працюють у приміщеннях органів соціального забезпечення, Пенсійного фонду, інших місцевих установах.

— І цього вистачає, щоб охопити кваліфікованою допомогою всіх бажаючих?

— Тут є певне протиріччя. Ми могли б охопити й набагато більше, але є певна проблема необізнаності українців з можливостями такого виду допомоги, як наша. Недостатнім є рівень просвітницької роботи з населенням.

— Чому так уважаєте?

— Ми багато співпрацюємо в плані надання правової допомоги з різноманітними неурядовими організаціями, у тому числі міжнародними. І вони періодично проводять певні опитування населення. За цими опитуваннями, кожний другий українець на протязі трьох останніх років стикався з проблемами правового характеру, переважно у сфері захисту прав споживачів. І ми вважаємо, що це далеко не повна картина. Вважаємо, що показник набагато вищий.

«Люди не довіряють органам влади, а більше довіряють неурядовим організаціям»

— А який рівень довіри має ваша установа?

— Згідно з дослідженнями поважних соціологічних установ, є така світова тенденція — люди в першу чергу звертаються за допомогою до знайомих і родичів, і тільки 10—15% відразу йдуть до юристів. І це не тільки в Україні, так майже в усьому світі.

Взагалі в людей є певна недовіра до органів влади. Їх уважають надто бюрократизованими. На думку людей, вони в першу чергу зможуть свої проблеми вирішити через засоби масової інформації та соціальні мережі.

За опитуванням, проведеним проектом ПРООН кожні два роки починаючи з 2016-го, станом на 2020 рік тільки 25% опитуваних знали про систему БПД та як звернутися за допомогою, 35% чули про існування нашої системи, але не знають, як нею скористатися. А інші взагалі нічого не чули про цю систему.

— І що ж ви робите для того, щоб ліквідувати недоліки?

— Окрім постійної правопросвітницької роботи, ми намагаємося досить активно залучати для просвітницької роботи наших партнерів — неурядові громадські організації. Люди можуть прийти до, а вони вже перенаправляють їх до нас, якщо це наша компетенція. У нас навіть існує система зворотного обліку — ми відслідковуємо, скільки з направлених до нас людей реально дійшли та звернулися за правовою допомогою.

Ми залучаємо волонтерів які допомагають поширювати інформацію про права людей, захист таких прав та перенаправляють до системи БПД у разі їх порушення. Також ми започаткували студентсько-волонтерський проект у співпраці з юридичними факультетами місцевих вишів та місцевими судами. Студенти юрфаків на добровільних засадах перебувають у судах, проводять роз’яснювальну роботу серед відвідувачів: як себе поводити, до кого з яких питань звертатися. Розповідають про можливості скористатися послугами системи БПД тощо.

«Грошова винагорода не єдина мотивація адвокатів, що співпрацюють з системою БПД»

— Наскільки мені відомо, кількість адвокатів, які бажають працювати в системі БПД, зростає з року в рік. Чи відповідає це дійсності й чим ви це поясните ?

— На рік ми укладаємо контракти на надання правової допомоги десь приблизно з 3,5 тис. адвокатів. Усього в реєстрі на сьогодні більше 8 тис. адвокатів. Ми готові укласти контракти хоч із усіма ними відразу, але не усі адвокати бажають співпрацювати станом на сьогодні. 

— Серед адвокатів, мабуть, є певна конкуренція в призначенні на цікаві справи. Як ви це вирішуєте?

— У кожному регіональному центрі існує своє положення про порядок розподілу справ. Не всі адвокати, з якими укладено контракти, беруться за кожну справу, що їм пропонують.

Для надання БВПД затриманим особам існує графік чергувань адвокатів, за яким відбувається розподіл доручень.

Але зараз у нас вже є спільний проект з USAID стосовно створення системи автоматичного визначення/розподілу справ серед адвокатів.

— Яка ще мотивація існує для співпраці з вами, крім грошей у вигляді бюджетного відшкодування?

— Хочу зазначити, що в адвокатів, які співпрацюють з нами, інша мотивація. Мабуть, у першу чергу це не фінансова складова. Для тих, хто працює з нами, відшкодування — мабуть, не єдине для них і не головне джерело доходу. Багато є таких, хто має свою велику практику. Такі співпрацюють з нами кілька разів на рік.

— А яка ж саме?

— Підвищення професійного рівня через отримання досвіду в нових категоріях справ. Розширення кола професійного спілкування. Безкоштовне підвищення кваліфікації. Робота тренером у нашій системі: спочатку навчали тебе, а потім уже навчаєш ти. До речі, послуги таких тренерів можуть бути оплачуваними окремо.

— І все ж таки як вирішуєте питання балансу в розподілі справ? Не буває так, що в одного їх чомусь багато, а іншим — дзуськи?

— Для цього в нас також існує обмеження щодо кількості доручень від центрів БПД, які одночасно може виконувати адвокат. Не більше 30 справ. Якщо адвокат закінчив та відзвітував за якусь справу і їх, відповідно, стало 29, то він може претендувати на наступну.

Крім обмеження кількості проваджень на одного адвоката, у нас є розподіл за спеціалізацією. Є ті, хто займається кримінальними справами, а є ті, хто цивільними та адміністративними. Ті, хто займається кримінальними, отримає справи за графіком чергування. Тим, хто адміністративними та цивільними, їм пропонують справи наші працівники, обдзвонюють та повідомляють фабулу. Хто перший погодився — того і справа.

До речі, у другій категорії нерідко трапляються особи, які мають право на нашу допомогу як пільгу від держави та звертаються постійно, але адвокати нерідко не хочуть братися за їх справи, бо багато із цих людей — зі складним характером. Тому ми навіть змушені призначати штатних юристів для надання допомоги таким особам, оскільки не можемо їм відмовити.

— Я чув, що нерідко адвокати скаржаться на несвоєчасну оплату роботи. Чи існує така проблема?

— Це особливості бюджетного асигнування — бюджет на оплату БПД виділяється помісячно. Найменше фінансування на початку року, найбільше припадає на останній квартал. Точно спрогнозувати, скільки ми повинні виплатити за послуги в конкретний місяць, не можемо, бо достеменно не відомо, коли адвокат закінчить роботу та подасть відповідно оформлений звіт. Буває, що адвокати затягують подання звітності, очікуючи підняття мінімального прожиткового мінімуму.

У зв’язку з вищенаведеним у нас кожний місяць існує кредиторська заборгованість у розмірі 10—15 млн грн. Адвокатам, які з нами співпрацюють, ці особливості відомі.

Але ми поступово погашаємо цю заборгованість, із місяця в місяць.

— А не бувало випадків, що співпрацюючих з вами адвокатів клієнти звинувачували у вимаганні якихось додаткових коштів?

— Я таких випадків не пам’ятаю. Є деякі непорозуміння, коли адвокат просить клієнта сплатити судовий збір, поштові витрати — те, що йому не компенсують з бюджету.

Узагалі в нас є спеціальна антикорупційна телефона лінія та відділ, який замається розслідуванням таких повідомлень.

«НААУ сприйняло це положення як зазіхання на незалежність адвокатури»

— Чи задовольняє вас законодавча база, яка існує на сьогодні?

— Зараз на розгляді в парламенті перебуває проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання» (№5107). У першу чергу він стосується сфери посилення захисту інтересів та прав дітей. Наприклад, ми зможемо надавати вторинну правову допомогу дітям безпосередньо, якщо вони самостійно до нас звернуться, а не через законних представників. На жаль, нерідко саме законні представники/опікуни порушують права дітей. А сьогодні закон не дозволяє неповнолітнім звернутися до нас за допомогою самостійно.

— Кажуть, що в цьому законопроекті є стаття, яка викликала неабияке невдоволення Національної асоціації адвокатів України.

— Це, мабуть, стосовно впровадження механізму незалежного оцінювання якості наданої адвокатами безоплатної вторинної правничої допомоги з використанням інструменту рецензування (peer review). Згідно з проектом утворюється комісія для незалежного оцінювання якості надання БВПД. Положення про комісію та її кількісний склад, механізм проведення незалежного оцінювання якості надання БВПД з використанням інструменту рецензування, порядок проведення комісією конкурсного відбору адвокатів-експертів для проведення зазначеного оцінювання затверджуються Мін’юстом.

Дійсно, НААУ сприйняла це положення як зазіхання на незалежність адвокатури. Але я думаю, що ми прийдемо в цьому питанні до компромісного варіанта заради більш важливої мети.

«Судді ставлять нас у дуже незручне становище»

— Я чув, що останнім часом почастішали випадки, коли суди використовують адвокатів БПД для протидії адвокатам за договором.

— Дійсно, така проблема існує, коли адвокати, які діють за договором, застосовують певну тактику в процесі, з певних міркувань затягують його, не з’являються в засідання. Й окремі судді (є така стала практика) своїми ухвалами зобов’язують регіональні центри з надання БВПД надати обвинуваченому адвоката за дорученням. Такі ухвали не підлягають оскарженню.

Цим судді ставлять нас у дуже незручне становище. Але ми маємо виконати рішення суду. І вже призначений адвокат з’ясовує чи є потенційне порушення Правил адвокатської етики, у разі якщо в обвинуваченого вже є адвокат чи адвокати, з якими він уклав договір про правову допомогу. І він хоче, щоб саме ці люди представляли його інтереси.

При цьому суди нерідко обмежують такого представника за дорученням у часі, необхідному для якісного вивчення матеріалів справи й підготовки для слухань, що, відповідно, може відбиватися на якості допомоги.

— Наскільки я знаю, це досить поширене явище в практиці Вищого антикорупційного суду. І як ви виходите з подібних ситуацій?

— Ми можемо лише давати рекомендації адвокатам, які з нами співпрацюють. Остаточне рішення повинні приймати вони. Рекомендуємо нашим адвокатам, які повинні діяти за дорученням за вимогою суду, зв’язатися з адвокатами за договором і повідомити їх про таку ситуацію. Також рекомендуємо надати суду відповідні повідомлення про неможливість представляти особу, якщо в неї є адвокати за договором.

— Знаю, що були навіть випадки, коли адвокатів, призначених за дорученням, потім притягували до дисціплінарної відповідальності.

— Здається такий випадок мав місце у 2018 році, коли районний суд м.Києва розглядав так звану справу майдану, з обвинуваченням екс-президента Віктора Януковича. Тоді суд призначив йому адвоката з центру правової допомоги, хоча в нього був свій. За скаргою обвинуваченого цього адвоката дисціплінарний орган — кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури — притягнув до відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків. Але потім це рішення скасувала Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.