«Украсть стало сложнее»

В Минюсте гордятся двухлетними достижениями, среди которых КпПБ, аукционы и цифровизированная БПП

Заместитель министра юстиции подвела итоги и озвучила планы реформирования в рамках национальной стратегии. Среди озвученных достижений — принятие Кодекса по процедурам банкротства и цифровизация системы бесплатной правовой помощи.

Стандарти інтеграції

Як відомо, Національна стратегія у сфері прав людини є частиною євроінтеграційного курсу України. Саме тому впродовж останніх двох років фахівці Міністерства юстиції активно працювали над розробленням нової нацстратегії. Адже перший такий документ було прийнято ще 6 років тому — за цей час деякі з його положень втратили свою актуальність, завершилася дія плану заходів щодо його реалізації. Саме тому наприкінці березня цього року указом Президента було затверджено оновлену стратегію.

Як пояснила заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць, документ зосереджений на розв’язанні основних системних проблем у сфері забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах нових викликів, що постали перед суспільством. Національна стратегія визначає 27 стратегічних напрямів, які охоплюють широкий спектр питань у сфері прав людини та визначають пріоритетні завдання держави у відповідних сферах. «Цей документ слугуватиме основою для подальшої скоординованої діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства в питанні забезпечення прав людини в Україні», — зазначила В.Коломієць.

Забезпечення ж реалізації нацстратегії потребувало визначення конкретних заходів у відповідному плані дій, який також було розроблено Мін’юстом та затверджено Кабміном. Національна стратегія та план дій — це результат співпраці з понад 300 представниками органів державної влади, громадських та міжнародних організацій.

Узялися за банкрутів

Також заступник міністра юстиції зазначила, що однією з найбільш вагомих в Україні є реформа системи банкрутства. Від її успішності багато в чому залежить відновлення вітчизняної економіки та фінансово-банківської системи, забезпечення сталого розвитку національної ринкової системи, непорушність права власності, неухильне виконання контрактів. 2019—2021 роки ознаменувалися значними досягненнями в цій сфері.

Основне, за словами В.Коломієць, це те, що 21.10.2019 було введено в дію Кодекс з процедур банкрутства. Це перший за часи незалежності держави комплексний документ, що врегульовує процедурні питання банкрутства. За ці два роки прийнято 23 накази Мін’юсту та 4 ініційовані ним постанови Кабміну, які й забезпечили введення КзПБ в дію.

«Кодекс містить раціональні новели, що оптимізують процедуру банкрутства та закривають наявні законодавчі прогалини. Крім того, цим документом урегульовано принципово нову для України процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб», — прокоментувала ситуацію В.Коломієць.

Аби ж усунути технічні неузгодженості та недоліки, врегулювати суперечливі питання, які виникали при застосуванні цього кодексу, у червні 2021 року парламент прийняв у першому читанні законопроект «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» (№4409). Це усуне протиріччя між чинними положеннями КзПБ та забезпечить єдиний підхід в їх розумінні й застосуванні.

Важливо згадати й про те, що до введення кодексу в дію торги з продажу майна банкрутів зчаста проводилися у звичайній формі (поряд з електронними торгами), що обмежувало кількість потенційних покупців та порушувало інтереси кредиторів і боржників. «До цього такі лоти реалізовувались на невеличких майданчиках, які були лиш інструментом для розкрадання активів. Після ж запровадження продажу через систему «Прозорро. Продажі» вкрасти кошти стало важче, провести контрольований аукціон стало неможливо, а вартість самих об’єктів тепер більш об’єктивна», — додала заступник міністра.

У планах Мін’юсту запуск автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», а також розробка та затвердження професійного стандарту «Арбітражний керуючий».

Допомогу в маси

Серед здобутків Мін’юсту останніх двох років спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги. Адже хоча система надання БПД в Україні функціонує з 2013 року, але під час реалізації нормативно-правових актів у цій сфері виникають питання, які потребують врегулювання шляхом внесення змін до профільного закону.

Так, у лютому 2021 року було схвалено Кабміном та зареєстровано в парламенті розроблений Мін’юстом законопроект щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та підвищення якості її надання. Він забезпечує ефективну реалізацію прав осіб, у тому числі дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на отримання безоплатної правової допомоги шляхом спрощення механізму організації надання такої допомоги. Крім того, законопроект урегульовує питання обов᾽язкової участі адвоката при розгляді судом справ щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Разом з тим, як говорить В.Коломієць, раніше для підтвердження права на отримання БПД громадяни повинні були надавати, зокрема, документи, які містили навіть ту інформацію, яка є в наявності державних органів. Нині ж забезпечено нормативно-правове врегулювання цієї проблеми та розпочато створення технічних можливостей для запровадження механізмів отримання центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідних реєстрів інформації, необхідної для підтвердження належності особи до категорії суб’єктів права на БВПД.

Ще більш доступною для громадян система безоплатної правової допомоги стала завдяки створенню нового сервісу «Кабінет клієнта системи БПД». Він уніфікує інформацію про послуги, надані системою. За допомогою цього нового сервісу громадяни мають змогу: отримати консультацію/роз’яснення з правових питань; подати документи для підтвердження належності до однієї з категорій, які визначені законом «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами; переглядати історію звернень та хід їхнього розгляду.

«Через систему безоплатної правової допомоги держава реалізує дотримання прав людини на доступ до правосуддя. Зараз ми зосереджені на удосконаленні надання БПД, подальшій цифровізації цього процесу. Будь-які реформи можливі лише у випадку якісного вдосконалення законодавства, унесення до нього змін, які б відповідали сучасним реаліям та полегшували доступ громадян до безоплатної правової допомоги», — підсумувала В.Коломієць.

Тож, судячи з такого звіту та озвучених планів, можемо зробити висновок про стабільну тенденцію, коли за рахунок бідних і знедолених відбувається PR ідейних реформаторів.