Как ВРП не посодействовала НАБУ в получении дополнительного доказательства для производства в отношении служителя Фемиды
В Высшем антикоррупционном суде не теряют надежды осудить законника, который якобы получил взятку. Между тем дисциплинарный орган перед отстранением членов ВАКС от рассмотрения производств вытащил на свет Божий давнюю жалобу Национального антикоррупционного бюро. Однако доказательств рвения служителя Фемиды защитить права выпивохи за рулем оказалось недостаточно для существенного наказания.
Скарга трирічної давнини
Незадовго до того, як дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя мали втратити можливість працювати далі, друга ДП вирішила розглянути справу щодо Андрія Сівчука з Луцького міськрайонного суду Волинської області. Скарга на нього надійшла 3 роки тому.
Суддівській спільноті давно відомі імена тих, від кого традиційно слід чекати скарг на лояльність законників до випивак за кермом. Але цього разу про суддю повідомляло НАБУ, і, крім безпідставного затягування розгляду адміністративної справи, що призвело до закінчення строків притягнення особи до відповідальності, ішлося і про ймовірне отримання неправомірної вигоди.
Детектив НАБУ зазначав, що в діяльність володаря мантії втрутився його колега Олег Ющук. Мовляв, законник пообіцяв обвинуваченому, що за 15 тис. грн. вплине на А.Сівчука й вирішить питання щодо тяганини, аби за 3 місяці закрити справу. Як стверджував детектив, згодом сума хабара змінилася на $500, суддя «здійснив вплив на прийняття рішення» колегою, і той «погодився на пропозицію».
За словами детектива, розмова між суддями відбулась у службовому кабінеті А.Сівчука, де законники обговорили спосіб розгляду вказаної справи й залучення адвоката. Також колеги вирахували дату закінчення тримісячного строку притягнення правопорушника до відповідальності — 5.03.2018. Працівник бюро зазначав, що після цього А.Сівчук безпідставно відкладав засідання до сплину зазначеного терміну.
Скаржник наголошував, що, аби розглянути дану справу, присутність обвинуваченого та його адвоката не обов’язкові, тож умисел у діях судді був. До того ж служитель Феміди не повідомив упродовж 5 днів про вплив на нього О.Ющука ВРП та Генерального прокурора.
На підтвердження своїх доводів детектив долучив до скарги протокол допиту обвинуваченого, адвоката, протокол огляду відеозапису тієї самої розмови між суддями, огляду та ідентифікації помічених купюр й обшуку місця проживання адвоката.
Подавець скарги наполягав, що такі дії законника підривають довіру до суду і порочать звання судді, тож вимагав для нього відповідного покарання.
Небайдужість до прав випиваки
У поясненнях, поданих до ВРП, А.Сівчук зазначав, що перше засідання у справі відбулося за 9 днів від розподілу на нього провадження й на ньому обвинувачений просив надати йому час укласти угоду з адвокатом, тож він відклав розгляд на 20 днів. Удруге в суд той прибув уже з адвокатом, але цього разу уже захисник просив надати йому час — на ознайомлення з матеріалами справи, і розгляд було відтерміновано ще на 20 днів.
На третьому засіданні захисник клопотав про виклик поліцейського, який складав протокол, і суд знову пішов йому на зустріч, цього разу відклавши зустріч вже на 26 днів. Але потім захист знову просив про відтермінування, завчасно повідомивши, що не зможе бути присутнім через зайнятість в іншому процесі, тож засідання знову відклали іще на 20 днів.
Після того як на нього не з’явилися ані обвинувачений, ні захисник, суддя знову відклав розгляд на 20 днів, і під вечір того самого дня працівники поліції обшукали його службовий кабінет. А.Сівчук зазначав, що саме тоді від поліціантів він і дізнався про звернення обвинуваченого до правоохоронців із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення і що із цього приводу триває досудове розслідування. Мовляв, у межах цього провадження його допитали як свідка.
Законник зазначав, що аби уникнути сумнівів в його упередженості стосовно прийняття ним будь-яких рішень у рамках адміністративної справи, він ухвалив постанову про самовідвід. Також він наполягав, що твердження НАБУ про його обговорення 27 лютого з О.Ющуком способу розгляду справи й залучення адвоката не правдиві, адже договір про надання правової допомоги захисник з обвинуваченим уклали раніше, та й засідання, в якому вони взяли участь уже разом, відбулося більш як за місяць до ймовірної дати його розмови з колегою.
При цьому законник повідомляв, що він також дізнався про досудове розслідування кримінального провадження щодо нього як члена колегії суддів. Його зрештою закрили.
За словами А.Сівчука, про втручання він не повідомляв, бо ніякого втручання ні з боку О.Ющука, ні когось іншого не було. Як не було й безпідставного затягування справи, адже засідання він відкладав виключно за клопотаннями обвинуваченого і його захисника, аби не допустити порушення прав особи на захист. А затягувалося провадження винятково через значне навантаження.
Мовляв, обставини, на які посилається детектив, надумані й безпідставні. І взагалі, розгляд справи за відсутності особи та його захисника є порушенням прав підсудного. Наслідок цього — безумовне скасування ухваленого ним рішення, зазначав суддя.
Законник наголошував, що про будь-які домовленості між О.Ющуком і обвинуваченим він не знав, при цьому ніяких обвинувачень до нього особисто не висувалося, та й кримінальне провадження щодо нього закрите.
Суддя вважав, що детектив звернувся до ВРП аби здобути додатковий доказ у кримінальному провадженні стосовно О.Ющука, яке нині перебуває в суді на розгляді по суті. Мовляв, НАБУ має інтерес в ухваленні позитивного рішення за скаргою, але вона безпідставна й упереджена.
Адже доводи детектива не мають жодного правдивого, об’єктивного, незацікавленого підґрунтя, бо в скарзі взагалі не йдеться яким саме чином здійснювався вплив на нього О.Ющуком: психологічним, фізичним, шантажем. Натомість скарга переповнена загальними фразами, цитатами із закону й припущеннями, наполягав законник.
Вплив без деталей
Дослідивши матеріали адміністративної справи, «дисциплінарники» виявили, що у рамках шести призначених засідань, суддя викликав правопорушника лише двічі — на перше й останнє. При цьому у журналі судових засідань не фіксувалися причини непроведення розглядів, їх відкладення, неприбуття чи явки учасників, не було й розписок обвинуваченого і захисника стосовно повідомлень про призначення наступних зустрічей у суді.
У матеріалах провадження взагалі не було будь-якої інформації щодо призначення засідань, їх проведення і причин відкладення.
Урешті колега А.Сівчука, якому дісталася справа після його самовідводу, визнав обвинуваченого винним у вчиненні правопорушення, але провадження таки довелося закрити, через закінчення строків накладення стягнення. Власне, воно вже потрапило до законника поза межами зазначених строків.
У ВРП наголосили, що в провадженні А.Сівчука справа перебувала майже 4 місяці. І це при тому, що вже за місяць після надходження матеріалів обвинувачений міг користуватися юридичною допомогою, тож право на захист він реалізувати мав змогу.
Тож суддя також мав можливість завершити справу в тримісячний термін, натомість тричі задовольняв різні клопотання адвоката й щоразу відкладав слухання майже на місяць, А.Сівчук не звернув увагу на ознаки зловживання учасниками процесуальними правами з метою затягування розгляду, постановили у ВРП. Тим більше, сам обвинувачений прибував у суд двічі, і суддя мав на руках протокол і його пояснення щодо правопорушення.
ДП констатувала безпідставне затягування справи законником, проте обставин, що свідчили б про протиправну мету чи умисел такої поведінки не віднайшли. На користь таких висновків свідчило й закрите НАБУ у 2018 році кримінальне провадження щодо судді стосовно вимагання неправомірної вигоди.
Та й з даних, отриманих під час проведення НС(Р)Д, зовсім не випливало, що суддя вчинив дисциплінарний проступок. Обвинувачений зазначав, що О.Ющук просто пообіцяв йому вплинути на А.Сівчука, а захисник свідчив, що ніяких домовленостей із суддею не мав.
Закриваючи справу, самі детективи зауважили, що О.Ющук «вплинув на свого колегу за не встановлених слідством обставин» і той «не був обізнаний з його протиправними намірами». За таких обставин «дисциплінарники» трактували, що А.Сівчук узагалі не мав змоги ідентифікувати такий вплив, і символічно покарали суддю попередженням.
Олег Прудивус виявив, що в матеріалах провадження не було жодної інформації щодо призначення засідань та їх відкладення.
Материалы по теме
Можно ли не наказывать водителя с не очень высоким содержанием алкоголя в крови— заседание ПДП ВРП
25.03.2024
Судья не должен руководствоваться разъяснениями НАПК ради наказания коррупционеров — решение ВДП ВРП
06.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!