Единство рождается вживую

ВС обещает до сентября назначить коммуникаторов с регионами, поскольку там накопились вопросы

Верховный Суд отреагировал на претензии судей первой и апелляционной инстанций об отсутствии общения и, как следствие, невозможности обеспечить единство практики. Пока ВС призывает обращаться к нему с серийными делами, а общение обещает в начале осени.

ВС не десь далеко

Про те, що із запрошенням ЗМІ на перше очне побачення «верховників» з керівниками апеляційних судів щось не так, закралася підозра ще на підході до будівлі ВС. Працівник судової охорони, який перебував у масці навіть надворі в літній сонячний день, розповів, що за час пандемії перехворів на коронавірус уже тричі (держава досі годує обіцянками вакцинувати) і що 27 суддів уже прибули.

Ми пройшлися пустими коридорами на третій поверх, і представник прес-служби, зустрічаючи біля залу засідань, повідомив: усі вже всередині, сталася помилка — журналістів запросили на годину пізніше. Керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли саме завершив цікаву (як сказали учасники заходу) презентацію щодо забезпечення сталості та єдності судової практики. Зокрема, ішлося про базу пошуку правових позицій ВС, яка найближчим часом має бути доступна для працівників і суддів, а також усіх правників України.

Ведучі семінару вибачилися перед журналістами. Мовляв, сталося непорозуміння, зустріч буде збережена онлайн, ми нічого не пропустили, а самого Р.Бабанли ще можна спіймати десь у коридорах.

Секретар Пленуму ВС, к.ю.н. Дмитро Луспеник зазначив, що до проведення заходу (семінару з актуальних проблем цивільного судочинства) серед іншого спонукали публікації в ЗМІ. Адже там звернули увагу «верховників» на те, що судді першої та апеляційної інстанцій скаржаться на відсутність спілкування з ВС. Подібний захід, що відбувся в режимі «запитання — відповідь», уже започаткували у формі вебінарів. А провести першу зустріч офлайн стало можливим після пом’якшення карантинних обмежень.

Суддя КЦС ВС Ольга Ступак зазначила, що суд планує визначитися, хто буде відповідальними комунікаторами за зв’язок із суддями того чи іншого регіону. «Але така робота у нас відбувається кожного дня. Це не означає, що ВС десь далеко, з ним немає зв’язку. Я не знаю жодного судді ВС, до якого б звернувся хтось із суддів першої чи апеляційної інстанції, а він би відмовився дати якусь відповідь. Особливо коли до інстанцій у регіонах заходять серійні справи», — наголосила вона.

Так, за її словами, на Луганщині була ситуація, коли кредитор, котрий перебуває в стадії банкрутства, подає позови про стягнення заборгованості за користування електричною енергією. Поки у ВС офіційно не визначили, хто буде відповідальним за певний регіон, О.Ступак закликала не соромитись і звертатися із запитаннями.

Проте Д.Луспеник уже поділився із «ЗіБ» враженнями від першої живої зустрічі, а також повідомив про більш конкретні терміни щодо визначення офіційних комунікаторів з регіонами від ВС.

Вдячність за те, що почули

Захід дійсно став не лише довгоочікуваним, а і корисним. Під час семінару обговорили питання повернення судового збору; порадили, як діяти, коли апеляційна інстанція призначила експертизу, зупинила провадження у справі, але після цього надійшло клопотання про відвід складу суду у зв’язку з призначенням експертизи.

У даній ситуації, уважають у ВС, аби виконати вимоги закону, зокрема ст.40 Цивільного кодексу, в якій ідеться, що заява про відвід розглядається невідкладно, і якщо, скажімо, на додачу до цього один із суддів захворів, варто орієнтуватися на темпоральність дій учасників процесу (останні зміни щодо цього до кодексу були внесені в грудні 2017 року), а сама ст.40 ЦК не може бути застосована. Адже суд не матиме права вчиняти будь-яких дій, допоки не буде відновлено провадження у справі.

У ВС зазначили, що заяву про відвід можна буде або залишити без розгляду, або ж спокійно її розглянути, коли справа повернеться з експертної установи, після того як вона проведе свої дії.

Ще один важливий момент, на який звернув увагу ВС, стосувався питання, коли «відповідач свідомо не отримував повістку із суду». З такою позицією апеляційної інстанції «верховники» не погодилися, сказавши, що у такому випадку повістка має повернутися як така, яку «відмовилися отримати», а не з поверненням за спливом терміну зберігання. Така позиція оберігає суддів від порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також часто під час вебінарів ВС надходять питання щодо того, в якому випадку особа має цікавитися рухом справи. Відповідь: у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження. Розгляд же справи по суті з ухваленням рішення суду, коли особа не повідомляється взагалі про такий розгляд, це абсолютно інша ситуація.

Нові докази в процесі

Ще до уваги апеляційної інстанції: від певного часу не усі докази у справі мають подаватися одразу на підготовчому засіданні (процес змінився темпорально й щодо ефективності). Більше того, Феміда завжди говорила про принцип змагальності. Так от, обов’язки щодо цього мають не лише сторони, а й суд. Тож якщо суд бачить, що потрібні нові докази, він має право поставити на обговорення запитання щодо їх витребування (навіть якщо сторони самі про таке не клопочуть), і діяти залежно від позиції сторін — якщо вони будуть не проти.

Також ВС зафіксували позицію щодо того, що апеляційна інстанція має право прийняти доказ у разі, якщо сторона доводить, що не могла подати його під час розгляду справи першою інстанцією з об’єктивних причин.

А надання суду права витребовувати докази, мабуть, узагалі зміна, що в разі застосування суддями з гідних і небайдужих здатна наблизити Феміду до справедливості. Адже деякі рішення навіть ВС, коли спадщину віддають не на користь особи, котра доглядала і за померлим, а родичу, який за життя ним нехтував, розчаровують, хоч і прийняті по закону.

Від 15.12.2017 змінився алгоритм принципу змагальності, й інстанції можуть призначити експертизу за відсутності клопотання учасника справи — у випадку, коли є сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконання обов’язків щодо доказів. У ст.103 Цивільного процесуального кодексу зазначається, що експертиза може бути призначена, якщо сторони не скористалися своїм правом або надали висновки експертиз, які підготовлені на замовлення. Більше того, закон навіть зобов’язує суд це робити (ч.5 ст.102 ЦПК). У такому випадку, за експертизу платитимуть обидві сторони, зазначили у ВС.

Також «верховники» сказали, що апеляційна інстанція не може ухвалити протилежне рішення без оцінки доказів.

Перший живий семінар у КЦС був напрочуд цікавим та інформативним, хоч запрошені гості й виступали переважно у ролі мовчазних слухачів. На жаль, із ними не вдалося поспілкуватися до початку заходу, а відірваних від семінару «ЗіБ» перепрошує. Сподіваємося, законникам не було надто голодно працювати не одну годину поспіль без перерви — вони самі від неї відмовилися, бо «зголодніли» за відповідями та спілкуванням.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Дмитро ЛУСПЕННИК,
секретар Пленуму Верховного Суду, суддя Касаційного цивільного суду, к.ю.н.:

— Ми скучили за такими заходами. Якщо ви слідкували за практикою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, а більшість суддів ВС із ВСС, то знаєте, що в нас регулярно відбувалося спілкування з апеляційними судами — до пандемії, і зараз ми відновили цю практику. Тому що, даючи відповіді в режимі лекцій по Zoom, неможливо відповісти на всі запитання. Ми наводимо певну правову позицію ВС, але судді питають: як ви дійшли до такої позиції, як оцінювали докази, як їх витребовували, як оцінювали належність сторін у справі? Це ті питання, що можна обговорити лише спілкуючись, роз’яснюючи позицію з урахуванням тих численних змін, які відбуваються в процесуальному законодавстві.

Ми дуже позитивно ставимося до заходів, започаткованих у такій формі. Дай Боже, усе було б нормально в Україні з пандемією. Щоб ми уже у вересні почали виїжджати на місця для безпосереднього надання допомоги районним судам. Ми дуже цього хочемо.

Щодо питання, яким суддям ВС можна повідомити про свою проблему, то ми визначимося буквально протягом місяця, але до вересня — 100%. Тому що починається відпускний період. Наразі ми розмірковуємо, як це краще зробити: колегіально чи один суддя на один регіон. Так було у ВСС, Верховному Суді України.

Я, наприклад, все життя курирував Дніпропетровську область. А потім, у ВСС, — усі області, об’їздив усю Україну. Тому що, як правило, судді запрошували мене із собою. Але, якщо доручать, я із задоволенням продовжу свою справу щодо Дніпропетровщини.

Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ,
заступник голови Харківського апеляційного суду:

— Ми всі дуже задоволені, що захід відбувся. Адже пандемія залишила нас без живого спілкування і жвавої комунікації. Звісно, є методи спілкування онлайн, однак саме такі заходи дуже важливі, бо під час них ми маємо змогу безпосередньо отримати відповіді на свої запитання. Особисто я на одне запитання вже почула відповідь — стосовно статусу земельних ділянок, яким не присвоєний кадастровий номер.

Щодо цього є різні правові позиції. Господарський суд уважає: якщо ділянка не сформована, вона не є цивільним об’єктом, відповідно, не можна стягнути безпідставно отримані кошти в кондикційному зобов’язанні в порядку ст.1212 Цивільного кодексу. Наші суди на це не звертали уваги. Тобто міська рада звертається з позовами про стягнення коштів у випадках, коли на ділянці є об’єкти, що використовуються для підприємницької діяльності, але не укладений договір оренди землі. Виходить, що за фактичне користування комунальною власністю територіальна громада не отримує плати.

Як у Касаційному цивільному, так і в Касаційному господарському судах із цього приводу різна практика. Зараз справу передано на розгляд до Великої палати ВС.

Нам дуже приємно, що нас усе ж таки почули й будуть налагоджені процеси більш злагодженої комунікації. Думаю, ВС почне з Харкова.