Презумпция недоверия

Минюст посягает на адвокатскую независимость, боится анархии частных исполнителей и перетасовывает подсудность

На очередном заседании Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики доминировать и контролировать сразу несколько направлений пожелало Министерство юстиции.

Принципова конфронтація

Першим обговорювали проект закону щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання (№5107). Про туманні мотиви появи цього документа говорили, зокрема, на круглому столі, за яким зібралися народні депутати, адвокати та представники Мін’юсту (див. «Вигадані проблеми», «ЗіБ»).

Представляючи ініціативу, заступник міністра юстиції Олександр Банчук зазначив, що йдеться про комплексні зміни до закону про БПД. Крім того, це передбачено планом законопроектних робіт на 2021 рік. За словами О.Банчука, проект містить ряд позитивних змін, як-от розширення доступу до безоплатної допомоги, зокрема надання її неповнолітнім; забезпечення перекладачами та сурдоперекладачами за рахунок держави; можливість оплати послуг щодо медіації, які надаються через систему БПД; узаконення електронних способів комунікації.

Проте посадовець звернув увагу й на те, що стало підводним камінням на шляху до порозуміння між Мін’юстом і Національною асоціацією адвокатів України. Мовиться про норму щодо запровадження оцінювання якості надання правничої допомоги. Так, за словами О.Банчука, сьогодні держава виділяє на систему БПД кошти, але при цьому не перевіряє, яким чином ця допомога надається. Він послався й на рекомендації Ради Європи, які були надані Україні у 2016 році.

Голова підкомітету Володимир Ватрас повідомив, що стейкхолдери в цьому питанні всіляко намагались віднайти консенсус. Утім, підхід НААУ є цілком зрозумілим, адже адвокатура є конституційною, незалежною та самоврядною інституцією.

Голова НААУ Лідія Ізовітова наголосила, що такі зміни є неприйнятними і необґрунтованими. «Немає розуміння ні в пояснювальній записці, ні у виступі представника Мін’юсту, чим не подобається існуюча система перевірки якості надання БПД в Україні, яка відповідає європейським стандартам і врегульована законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», — зазначила Л.Ізовітова.

За її словами, відповідно до ст.25 профільного закону такі комісії оцінки якості, повноти та своєчасності надання адвокатами такої допомоги створені у всіх регіонах України, вони розглядають скарги центрів БПД та клієнтів. «І, за статистикою Міністерства, аналіз якої ми зробили, за минулий рік скарг на неякісну роботу адвокатів у системі БПД надійшло 0,6% від кількості проведених ними справ по всій Україні. Такий мізерний відсоток означає, що діяльність адвокатів БПД є якісною», — заявила голова НААУ.

Крім того, голова НААУ сказала, що в проекті не прописано, що така оцінка стосуватиметься лише юристів, а тому йдеться і про адвокатів. А це порушуватиме адвокатську таємницю та право на захист.

Серед народних депутатів була озвучена і пропозиція взагалі прибрати дану норму, аби втілити у життя лише безперечно гарні ідеї. Але на це заступник міністра лише заперечливо хитав головою.

Народний депутат Олег Макаров побачив у такій законодавчій ініціативі загрозу незалежності адвокатури. За проект зрештою більшість проголосувала, але з обов’язковою умовою, що його подальша підготовка витіснить норму щодо оцінювання.

Розмір має значення

Надалі народні депутати спробували розглянути проект щодо розширення повноважень приватних виконавців (№4330). Однак міністр юстиції Денис Малюська, який «замінив» свого заступника, зазначив, що документ має технічний характер. Мовляв, це маленький законопроект, а далі має бути ще великий. Бо в недалекому майбутньому такі зміни покликані зрівняти повноваження приватних та державних виконавців.

Зміни ніби мають бути запроваджені з 2024 року, але Мін’юст, стискаючи зуби, згоден і на 2023-ій. За цей час, на думку міністра, потрібно вдосконалити систему контролю за діяльністю приватних виконавців. Інакше — виникне анархія, яка заблокує опалювальний сезон. А все через те, що комунальні підприємства, які надають опалення, мають величезні суми боргів. І якщо надати всі повноваження приватним виконавцям, то вже завтра діяльність підприємств зупиниться, а українці замерзнуть.

О.Макаров назвав такі ініціативи імітацією виконання вимог ЄС та зазначив, що Мін’юст хоче сприяти таким чином невиконанню судових рішень.

Зрештою голова комітету Андрій Костін запропонував зняти з розгляду цей проект і дочекатися «великого», що колеги дружно підтримали. Розмір теж іноді має значення…

До речі, у Комітеті ВР з питань правоохоронної діяльності хоча й не зовсім одностайно, але все ж підтримали інший проект щодо розширення повноважень приватних виконавців — №4331 (див. «Злодії та виконавці в законі», «ЗіБ»). Хоча, як зізналися представники Мін’юсту, мета обох законодавчих ініціатив — отримати макрофінансову допомогу.

«Перекласифікація» інстанцій

До важливих можна віднести й розгляд ряду проектів — одного основного та двох альтернативних, якими пропонується внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства. Це проект, поданий Президентом, який розширює компетенцію Верховного Суду на розгляд справ у першій інстанції (№5067) (про початок розгляду якого див. «Звідки ноги ростуть», «ЗіБ»), а також альтернативні — №№5067-1 та 5067-2.

Бенефіс міністра продовжився, і Д.Малюська зазначив, що суть проекту досить проста — передати розгляд справ щодо оскарження актів органів виконавчої влади на розгляд ВС як суду першої інстанції. У такому разі нормативно-правові акти Кабінету міністрів будуть оскаржуватись у ВС, а апеляційною інстанцією в такому разі буде виступати Велика палата.

При цьому Д.Малюська вказав на те, що президентський проект стосується лише тих актів, дія яких поширюється на всю Україну. У цілому мова йде про 300+ справ на рік, що, як підтвердив представник Верховного Суду Расім Бабанли, не створює суттєвого навантаження на ВС. Окрім того, міністр зізнався, що вони не проти, якщо компромісом стане схема, за якої першою інстанцією у таких спорах виступатиме апеляційна інстанція, а апеляційною — ВС.

Народний депутат Василь Німченко поцікавився, чи буде дотриманий принцип територіальної підсудності для адміністративної юстиції та на якій підставі йде політика дискредитації суддів першої інстанції.

Проте Д.Малюська відповів, що територіальність не змінюється, адже Окружний адміністративний суд м.Києва, який до цього часу розглядав такі спори, також розташований у столиці, як і ВС. Окрім того, у судах першої інстанції відбувається переважно дослідження питань факту. А тут йдеться про питання виключно юридичного характеру.

Представник Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький зауважив, що потрібно визначитись із конкретними актами, які можна буде оскаржувати в такий спосіб. Адже проект не містить вичерпного переліку, а це означає, що адвокати за будь-якої нагоди будуть скаржитись одразу до ВС.

Зрештою президентське подання було підтримано, а альтернативи — відхилено.

Отже, можна зробити принаймні один висновок: у Мін’юсту склалась якась презумпція недовіри. Адже з трьох законодавчих ініціатив стало зрозуміло тільки одне — міністерство не довіряє ні адвокатам БПД, ні приватним виконавцям, ні суддям ОАСК та й узагалі законникам з перших інстанцій. Наскільки вузьке коло довіри — покаже час та інші законопроекти…