Банк в смартфоне

Какие реальные риски возникают в отношениях клиента и виртуального приложения

Цифровизация сферы банковских услуг добавляет удобств и клиентам, и государству, которое может отслеживать движение денег. В то же время среди рисков, присущих обычным банковским операциям, появляются и новые — из-за пробелов в законодательном регулировании.

Прибрати заковику

У рамках вебінару «Banking & Compliance 2021» експерти від адвокатури обговорили проблеми бізнесу, що виникають в умовах сьогоднішніх банківських обмежень. «Більше змін до законодавства — більше роботи адвокатам. Спокійні роки проходять, немов один день, а коли весь час на вістрі — це реальне життя, наповнене подіями. Складається враження, що ми живемо на повну», — керуючий партнер ЮК AMBER Семен Ханін, як модератор дискусії, розпочав зустріч іронією.

«Краще б ми витрачали свій час не на розборки дивних нормативних актів, а на сцени з культурного життя чи спілкування з родиною», — заперечила ведучому голова наглядової ради Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва, яка також попросила слово, оскільки то «її улюблена тема».

«Сьогодні банки стали фактично регуляторами багатьох відносин. Ще кілька років тому ми б здивувалися темі «Неправомірні дії працівників банку», а сьогодні банки отримали серйозні функції щодо бізнесу. Жодне підприємство не може обійти камінь спотикання у вигляді банку», — зазначила О.Дмитрієва.

«Скористатися заробленими грошима взагалі стає дедалі складніше. Держави взялися за законодавство, яке передбачає більш зручне стягнення коштів з бенефіціарів чи мегамонстрів — бізнес-корпорацій, тут мова не йде про суто українське ноу-хау», — наголосив С.Ханін.

Далі він запросив до слова директора ЮК «AMBER», голову комітету ААУ з валютного регулювання та інвестування Андрія Сегала розкрити тему можливостей фінансового моніторингу на аутсорсингу.

«Відповідальність за прийняття рішення в рамках фінансового моніторингу залишається за банком. Сьогодні банки бояться багато речей передавати на аутсорс і отримують документи від клієнтів прямо. Є законодавча заковика, тож передати можуть не все, або не захочуть передавати, аби не нести репутаційних ризиків», — пояснив А.Сегал.

Тож, на його думку, треба прибрати в законі цю заковику. Тоді фірми, що нині існують на ринку та здійснюють фінансовий моніторинг таких операцій, зможуть дати собі раду зі зв’язками компанії із зовнішнім світом. Зокрема, удасться з’ясувати, наскільки ризикованими можуть бути операції з контрагентами, аби запобігти втраті коштів.

Договору немає, а провадження є

С.Ханін зауважив: «Формально стосунки клієнта з банком мають бути ідеальними. Як у зразковій родині, де всі одне одного люблять і піклуються про ближніх. Однак іноді справа доходить до спорів». Те, у що виливаються ці спори та як захиститися від протиправних дій працівників банку, проаналізувала адвокат, юрист ЮК АМВЕR Людмила Козятник.

«У сьогоднішніх реаліях працівники банків можуть удаватися до нереєстрації договорів вкладів або оформлення документів, що не відповідають чинним вимогам. І суди приходять до висновку, що працівник банку, який уклав договір поза чинними вимогами, — невинуватий», — констатувала Л.Козятник. Хоча, на її думку, це можна тлумачити як заволодіння грошима вкладників з використанням службового становища (ст.191 Кримінального кодексу) або службове підроблення (ст.366 КК).

Вкладники зазвичай визнаються судом потерпілими. Натомість у кримінальних провадженнях цивільні позови про відшкодування можуть бути залишені без задоволення та навіть розгляду.

«Щодо вкладників банків, які віднесені до категорії неплатоспроможних і перебувають у стадії ліквідації, то практика Верховного Суду говорить: якщо посадова особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнала договір нікчемним і особу не внесли до переліку вкладників, отже, позбавили права на відшкодування коштів, у такому разі до суду можна звертатися в порядку адміністративного судочинства. «Тоді позивач має довести факт наявності зобов’язань між ним і банком, а також надати докази, що кошти були внесені», — зазначила Л.Козятник.

«Тобто, коли потрібно повертати гроші, виявляється, що їх не було розміщено на рахунку, попри наявність договору, і суди, як правило, стають на бік банку», — змалював схему такого шахрайства С.Ханін. Але ж неможливо вимагати фінансової грамотності від звичайної людини. І якщо працівник банку поклав гроші собі в кишеню, то чи має банк нести солідарну відповідальність за такі дії?

«Якщо особа діяла від імені банку, відповідальність за всі наслідки має нести фінансова установа», — відповіла доповідачка й ще більше заглибилася в деталізовану С.Ханіним історію.

«Клієнт прийшов до банку, уніс велику суму грошей, потім банк був ліквідований, правонаступником стала інша особа, а клієнт з’ясував, що вкладу немає, банківський договір не зареєстрований, а щодо нього є кримінальне провадження — стосовно шахрайських дій відносно банку», — розповіла адвокат про реальну справу.

Проте логічно: якщо сума не облікована в банку, зафіксувати таке порушення фізично неможливо. Тож на часі — посилити вимоги щодо дотримання законодавчої бази саме банками.

Не стати жертвою факторингу

Висвітлюючи тему судової практики у факторингових правовідносинах, адвокат, юрист ЮК АМВЕR Катерина Дробязко, зазначила, що постанова ВС установила критерії, за якими скаржник може визнати недійсним договір факторингу.

По-перше, купувати такі борги має лише фінустанова. Стаття 516 Цивільного кодексу говорить, що про зміну кредитора боржник має бути повідомлений у письмовому вигляді, а ст.517 ЦК вимагає залучення оригіналу кредитної справи. «Якщо оригінали не надаються, боржник може не виконувати зобов’язання перед кредитором, а останній не може у цей період нараховувати штрафні санкції», — повідомила адвокат. Ба більше: іноді боржник, що виконав зобов’язання перед кредитором, в ейфорії не задумується, що доказів цього факту в нього немає.

Також доповідач нагадала, що виселяти з іпотечного майна може тільки державний виконавець. Ні приватні виконавці, ні колектори таким правом не наділені. Під час погашення заборгованості перед банком, експерт порадила не прощати тіло кредиту. Іноді банки заявляють, що ні нерухомість, ні земельні ділянки їм не цікаві, тож що саме буде відступними, вирішувати боржникам, а це, серед іншого, можуть бути також кошти.

Посприяти розвитку факторингу міг би законопроект «Про колекторську службу», а також зміни до закону «Про споживче кредитування». Адже законодавець стверджує, що намагається захистити права боржників у відносинах з колекторами.

Майбутнє лише за моделлю?

Розповідаючи про майбутнє необанків, адвокат, юрист ЮК АМВЕR Андрій Валенко відмітив, що диджиталізація не пройшла й повз фінансовий сектор. Узагалі необанк — це повністю цифровий формат і альтернатива фізичним банкам. Водночас «онлайн-банк» не повинен відрізнятися від класичного банку, нічим крім способу зв’язку із клієнтом, зазначив правник.

Нині такі банки пропонують більші відсотки за вкладами, спрощені умови співпраці. Але спрощені умови мають і певні ризики. Наприклад, ризик зниження якості кредитного портфеля може бути пов’язаний у майбутньому з великою кількістю вкладників, а кількість користувачів необанків зростає.

«Майбутнє не за необанками, а за моделлю послуг, які вони запропонували, — наголосив експерт. — Не варто списувати з рахунків й ІТ-гігантів, що також надають фінансові послуги наряду з банками».

Адвокат, юрист ЮК АМВЕR Вероніка Зарубицька розповіла про правові аспекти роботи віртуальних банків. «Найзручнішою юрисдикцією для фінтех-стартапів є Велика Британія. Там вони можуть отримати ліцензію, виступати як окрема банківська одиниця. Також їм створені сприятливі умови оподаткування», — зауважила В.Зарубицька.

Проте отримати весь обсяг банківських послуг від такої структури неможливо. «Якщо раптом платіж не пройде, треба розуміти як, кого та в який спосіб слід притягати до відповідальності», — підсумувала експерт.

Тож нині ми користуємося послугами, по суті, надбудови над банком, тому й ризики отримуємо подвійні. Адже залишаються процеси, в яких особа має брати участь фізично. Проте серйозні банківські операції можливі лише в класичній моделі.

Навіть таке започаткування, як необанки, нині несе в собі безліч прихованих загроз. Тож експерти погодилися, що стосунки між вкладниками й такими банками необхідно закріпити законодавчо.