Время вопросов к следствию

ГБР сообщило, к каким структурам у него больше всего подозрений

Вслед за Генеральным прокурором отчиталось перед парламентом и Государственное бюро расследований. Впрочем, статистика народных избранников не интересовала, некоторые из них пытались превратить происходящее в политическое ток-шоу, где главная задача — задать вопрос, а не услышать ответ.

У неповному складі

Відповідно до українського законодавства на початку року правоохоронці доповідають про свої перемоги. Тож в.о. директора ДБР Олексій Сухачов прибув до Верховної Ради на килим для першого публічного звіту про роботу.

У 2020 році бюро нарешті набуло статусу правоохоронного органу. Цей момент дійсно важливий, бо очікувати та вимагати результату можна лише від справжнього силового орану, а не просто інституції з правоохоронними функціями.

Попри дворічний період роботи, укомплектованість штату бюро становить 65%. Утім, очевидно, керівництво вважає, що такої кількості персоналу достатньо, бо ж заяв про дефіцит кадрів чи неукомплектованість не чутно.

Отож, хоч і працюють у неповному складі, також мають певні результати. Так, у 2020 році було зареєстровано 12 тис. заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення. Левову частку справ порушено за повідомленнями фізичних осіб, ухвалами судів та матеріалами правоохоронних органів. А от кількість самостійно виявлених правопорушень менша, ніж за заявами та повідомленнями підприємців.

Середнє навантаження на одного слідчого становить 105 справ. Найбільше — 196 та 175 справ на рік — припало на слідчих Києва та Полтави, а найменше роботи виконали слідчі Мелітополя, Запорізької області. Звичайно, порівнювати із суддями недоречно, але на успішність роботи органу впливає раціональний розподіл справ з розрахунку на одного правоохоронця.

Хто в центрі уваги?

Цікавими виявилися дані, кому ж ДБР оголошувало підозри. Загалом результатом успішних розслідувань стали 4 тис. процесуальних документів про підозру в скоєнні злочину. З них 1272 вручили правоохоронцям і лише 10 — суддям.

З огляду на такий високий показник злочинності в середовищі силових органів, аналітики бюро вирішили показати, де найбільше порушників. На першому місці — Національна поліція, 639 підозр надійшло на адресу саме її працівників, тобто фактично кожне друге повідомлення про підозру вручають правоохоронцям НП. А от найменше потенційних злочинців серед прокурорів — 26.

Гучні справи про знущання правоохоронців над підозрюваними чи свідками постійно сколихують українське суспільство. І, за словами О.Сухачова, торік 15 обвинувальних актів щодо силовиків, яких підозрюють у катуванні людей, уже надійшли до суду.

Загалом за рік роботи з 3305 обвинувальних актів, які були направлені до суду, 1267 знайшли своїх жертв. Тобто майже 40% справ трансформуються у вироки.

Резонансні справи

Звичайно, крім заслуховування результатів роботи нардепи не знехтували можливістю поставити кілька запитань в.о. Зокрема, Нестора Шуфрича цікавило, на якій стадії перебуває розслідування справ Петра Порошенка. Також парламентар переймався питанням імовірно незаконного призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

О.Сухачов, зазначив, що колишній Президент уже був допитаний, а тепер слідчі чекають виконання міжнародних доручень і проводять експертизи. Після завершення цих процедур буде прийнято остаточне рішення щодо долі провадження. А от щодо законності призначення С.Семочка очільник ДБР зазначив, що справа перебуває на розгляді в Печерському районному суді м.Києва.

Також Н.Шуфрича як очільника Комітету ВР з питань свободи слова цікавило питання незаконного втручання Служби безпеки в журналістську діяльність і мовлення телеканалу «Перший незалежний», який працював лише годину. Утім, О.Сухачов холодно відповів, що станом на 3.03.2021 жодних заяв до територіальних управлінь ДБР від журналістів чи керівництва каналу не надходило

Яким би прагматичним і статистичним правоохоронці не хотіли зробити свій звіт, у парламенті працюють політики, а тому контекст партійного протистояння присутній завжди. Так, дочекавшись своєї черги, нардеп Софія Федина, вочевидь, за шпильки в бік керманича партії, до якої вона належить, вирішила кинути камінь у Н.Шуфрича. Насамперед її цікавило, коли О.Сухачов розпочне розслідування неправдивого повідомлення про скоєння злочину, який начебто скоїв Н.Шуфрич та інші. Проте більшої конкретики вона не надала, а тому й відповіді не отримала.

Яка ваша адреса, пане?

Щоправда, після політики народний обранець перейшла до права. «Чим ви можете пояснити систематичне порушення ДБР приписів Кримінального процесуального кодексу щодо територіальної юрисдикції? Поясність причини ухиляння слідчими ДБР від виконання ухвал Шевченківського районного суду м.Києва?» — запитала вона.

До речі, проблема неясності з місцезнаходженням бюро й, відповідно, територіальної юрисдикції не раз піднімалася на шпальтах «ЗіБ», зокрема адвокатом Володимиром Богатирем (див. №1—2. — Прим. ред.)

Відповідаючи на це питання, О.Сухачов звернувся до норм КПК, які говорять, що слідчий звертається для виконання та реалізації своїх процесуальних повноважень за місцем розташування органу досудового розслідування. Водночас у роз’ясненнях Верховного Суду сказано, що місцем розташування органу досудового розслідування є його юридична адреса.

«Юридична адреса ДБР: м.Київ, вул. Панаса Мирного, 28. Наразі заплановано ремонт, який до кінця 2021 року закінчиться», — запевнив в.о. директора бюро.

Утім, попри критику, лунали й схвальні відгуки. «Сьогодні ми аналізуємо перший публічний звіт керівництва ДБР у парламенті, і, думаю, це дуже добрий початок. На цей орган, який має налічувати до 1600 працівників по всій Україні, покладено надзвичайно великі повноваження», —заявив Денис Монастирський.

Схоже, кожен з учасників звітування виконав свою місію: керівництво спробувало переконати нардепів у своїй ефективності, а останні дістали ще одну нагоду озвучити претензії. На тому й розійшлися…