На корабле с дырами и без паруса

Судей призвали говорить «нет» правоохранителям и прокурорам

Законников призвали отстаивать свое мнение и позицию, чтобы не становиться молчаливыми соучастниками резонансных дел, которые им приносят правоохранительные органы. Также судьи в условиях правовой неопределенности не должны нести дисциплинарной ответственности.

Хто винен і що робитимуть

Найпопулярніше слово на планеті у 2020 році — «локдаун». В Україні в нього з’явився конкурент — словосполучення «судова реформа». І популярне воно не рік, а з часу проголошення незалежності. Такими тезами Президент Володимир Зеленський відкрив усеукраїнський форум «Україна 30. Розвиток правосуддя».

Він пообіцяв, що з відновленням роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та вдосконаленням критеріїв добору до Вищої ради правосуддя українці не будуть змушені роками чекати справедливості. Адже кадровий склад системи — це не тільки про кількість, а перш за все про високу якість, наголосив гарант.

Усунути проблему із суддівськими зловживаннями та непрозорістю, на його думку, зможуть ІТ-рішення. «Ми прагнемо й обов’язково зробимо суд у смартфоні, що прискорить судовий процес і мінімізує корупцію», — проголосив глава держави амбітні плани на найближчий час.

Як один з інструментів народовладдя він пообіцяв запровадження суду присяжних. «Однак ми розуміємо, що суд присяжних не тільки підвищить довіру до правосуддя, а й покладе велику відповідальність за долю учасників процесу. А тому модель його формату буде детально й уважно обговорюватись», — пообіцяв Президент. Щоправда, не уточнив, чи готовий Уряд фінансувати діяльність таких судів, якщо сьогодні фактично відмовляється виконувати обов’язок щодо забезпечення судової системи.

Також гарант не полишає планів реформувати Конституційний Суд. Мовляв, через деяких суддів КС «цей орган став синонімом недовіри, яку доведеться здобувати з нуля».

«Формат, в якому має працювати КС, — прозорий добір суддів, чіткі процедури й порядок прийняття рішень. Для пошуку шляхів розв’язання мною було утворено Комісію з питань правової реформи, яка усуне недоліки», — резюмував В.Зеленський.

Оптимістична стратегія

Своєю чергою очільник цієї комісії та одночасно заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас зазначив, що вже підготовлена стратегія розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на найближчі 3 роки. Після обговорення на заході цей документ обіцяють направити на вул. Банкову для фінальних правок, а можливо, й затвердження указом Президента.

Так, майбутній оптимізації роботи судової системи має посприяти новостворений автономний кадровий та, можливо, дисциплінарний орган, членів якого на конкурсних засадах призначатиме ВРП. Також планується розвиток законодавства щодо належної ролі органу суддівського врядування після вдосконалення процедури добору нових членів «із дієвим залученням міжнародних експертів», повідомив очільник комісії.

Анонсований всебічний аудит місцевих судів задля перегляду мережі, що враховуватиме законодавчі зміни стосовно децентралізації та певні критерії. «Серед них — кількість справ та навантаження на суддю, кількість судів, сума витрат на утримання кожного суду, їх взаємозв’язок із територіальними правоохоронними органами», — сказав С.Іонушас.

Запропонують у стратегії й методику визначення ставок судового збору для окремих категорій справ, запровадження інституту мирового судді, удосконалення та розподіл адміністративної юрисдикції. Натомість принаймні Верховний Суд пообіцяли не чіпати.

Також голова комісії повідомив про реформу прокуратури та вдосконалення інституту адвокатури — з посиленням гарантій адвокатської діяльності, видів професійних прав адвокатів, удосконаленням самоврядності адвокатури та розширенням можливого доступу адвокатів до державних реєстрів та баз даних. Утім, поки що це лише набір штампів, смислове наповнення яких може бути далеким від анонсованих цілей.

Заручники чужих помилок

Більш досконале розуміння ситуації щодо розвитку судової системи продемонстрував заступник керівника ОП Андрій Смирнов, який підняв тему відсутності правової визначеності. Адже в такій ситуації суддя, який змушений обирати між існуючими нормами закону, не повинен отримувати за такий вибір дисциплінарні стягнення, зазначив він.

Водночас А.Смирнов порадив суддям знайти можливості для роз’яснення мотивів своїх рішень, аби не давати місця домислам. Разом з тим він закликав не боятися відстоювати закон і права громадян.

«Судді мають повне право сказати «ні» працівникам правоохоронних органів, прокурорам. Ніколи не бійтеся цього робити. Майте свою думку, свою позицію, відстоюйте її. Тому що за якість, законність і допустимість зібраних доказів у резонансних справи, які вам приносять, відповідають правоохоронні органи. І фактично своїми доказами роблять суд співучасником або заручником ситуації, наслідки яких ви бачите майже кожного дня на вулицях країни», — продовжував у тому ж дусі А.Смирнов.

Очевидно, в Офісі Президента не сприймають судову владу як єдину біду в країні. Нові законодавчі ініціативи свідчать, що продовжать реформувати не тільки суди, а й органи прокуратури та слідства. Хоча за 1,5 року нової влади поки що не вдалося досягти результату ні від першої, ні від другого.

Посміхнутися кожному

Голова ВС Валентина Данішевська привітала намір парламентарів якнайшвидше прийняти закон щодо відновлення роботи ВККС. «Ми розуміємо складності політичного процесу. Але в такому випадку ви мусите поділити відповідальність із судовою системою за таке положення, яке наразі існує в нас», — зауважила вона.

У провадженні 5000 суддів нині перебуває 4,7 млн справ, 3,7 млн надійшли лише у 2020 році. «Багато це чи мало? З огляду на ситуацію з кадрами це непомірне навантаження. У лютому працівники деяких судів отримали від 400 до 700 грн. заробітної плати. Звісно, ми працюємо над тим, щоб вони посміхалися кожному відвідувачу й були уважними до чужих проблем. Але розуміємо, що за умов, у яких ці люди працюють, навряд чи ми зможемо досягти таких успіхів», — констатувала доповідачка.

Водночас у ВС не заперечують проти зміни підсудності деяких справ, передбачену однією з нових президентських ініціатив. Між тим там претендують на те, щоб такий перерозподіл був проведений розумно. «Не для того, щоб потім ВС не зміг своєчасно розглянути ці справи, а для вирішення проблеми, яка наразі існує, і покращення розгляду справ, які є чутливими для суспільства», — повідомила доповідачка.

Вона констатувала, що фільтри уможливили зменшення кількості справ, тому навантаження на «верховників» поступово зменшується. «Звісно, ми вважаємо, що, попри потреби і довіру до нас, ВС не повинен перетворитися на суд першої інстанції. Ми повинні зберігати свою ключову функцію — забезпечення єдності судової практики й перегляд у касаційному порядку справ, які передбачені законом», — наголосила В.Данішевська.

Не залишитися б без кадрів

Запропонував власне бачення стратегії й голова Ради суддів Богдан Моніч. Він назвав оптимізацію мережі судів завданням №2 після відновлення роботи ВККС. Адже система надзвичайно розбалансована, тож суддів, які працюють у ненавантажених судах, можна перевести туди, де навантаження надмірне.

Б.Моніч закликав президентську рать не допустити щоб ВРП припинила роботу. «Це наша категорична позиція. Якщо з якихось причин робота ВРП зупиниться, то проблеми судової гілки влади поглибляться», — застеріг він реформаторів.

Керівник РСУ нагадав: якщо судді, які мають право на відставку, залишать систему, це матиме катастрофічні наслідки. Адже вже сьогодні в деяких апеляційних судах неможливо сформувати колегію, що має переглянути вирок. Б.Моніч закликав серйозно поставитися до питання оптимізації судів. Цю ідею можна було б утілити на базі однієї з невеличких областей, Чернівецької чи Волинської, запропонував він.

Судову владу сприймають як корабель, що привезе Україну до щасливого європейського майбутнього, проте, за підрахунками ради, веслувати мають 9000 суддів, а не 3000. «ВРП, як боцман, має виявляти веслувальників, які нас везуть не туди, і швидко викидати їх за борт. Та чи може вона сьогодні це зробити? Мабуть, ні. Бо складається враження, що перед нами висипали мішок маку з гречкою, і сказали, що замість цього ми маємо відмежувати їх від полови».

«Усі тут однозначно єдині в прагненні покращити систему, — зазначив Б.Моніч. — Але ми маємо чітко розуміти, що, з точки зору фінансування, це корабель з дірками і без паруса. Думаючи про реформи, ми маємо зробити цей наш корабель таким, щоб він був без дірок, із парусом і з достатньою кількістю веслувальників».

Утім, тепер важливо, аби таку ж довгоочікувану картину бажаного майбутнього бачили перед собою автори стратегії. Інакше корабель урешті-решт опиниться на мілині разом не тільки з веслувальниками, а й з керманичами, які його туди завели.