Неудобная эффективность

Как Минюст использует ДКЧИ, чтобы давить на частных исполнителей

Частные исполнители убеждены, что давление на них через дисциплинарный орган при Министерстве юстиции свидетельствует о том, что кому-то выгодно, чтобы судебные решения не исполнялись. Так, жалобы на них поступают уже без ведома самого жалобщика.

«Драконівська» практика

Конфлікт між Мін’юстом та інститутом приватних виконавців продовжує набирати обертів. Для того, щоб надати роз’яснення щодо своєї позиції та наголосити на фактах дивної поведінки з боку міністерства, Асоціація приватних виконавців України скликала прес-конференцію.

Останні стурбовані різким зростанням кількості випадків притягнення приватних виконавців до відповідальності, а також відсутністю мотивувальної частини рішень дисциплінарної комісії при міністерстві. За часів нинішньої команди Мін’юсту під проводом Дениса Малюськи і його заступника Андрія Гайченка проведено 29 засідань ДКПВ, на яких приватні виконавці отримали 69 покарань, 31 з яких суворі — зупинення або позбавлення права на заняття такою діяльністю. Для порівняння — попереднім складом комісії майже за 2 роки було проведено лише 19 засідань, за підсумками яких була припинена діяльність 3-х приватних виконавців, ще кількох тимчасово зупинена.

Сьогодні приватних виконавців лише близько 250 осіб. Тому такі тенденції мають вплив на розвиток та діяльність нового інституту.

Заступник голови АПВУ Анатолій Телявський наголосив: «Драконівська дисциплінарна практика Мін’юсту свідчить лише про те, що приватних виконавців Мін’юст сприймає як свого прямого конкурента». Зупинення діяльності приватних виконавців унаслідок розглянутих справ слугує важелем впливу для того, щоб покращити статистику державної виконавчої служби. Адже приватні виконавці у 6 разів ефективніші за державних.

«Це все відбувається на тлі того, що ми, приватні виконавці, забезпечуємо левову частку виконання судових рішень у країні і не беремо за це ні копійки з державного бюджету», — додав А.Телявський. Сам міністр юстиції, на думку А.Телявського, не надто цікавиться системою примусового виконання судових рішень. Так, ще жодного разу Д.Малюська не виходив на контакт зі спільнотою приватних виконавців.

Верхівка айсберга

Особливо резонансним стало припинення діяльності приватного виконавця Павла Говорова. За його словами, рішення ДКПВ винесено на підставі фіктивної скарги боржника, який у свою чергу публічно заявляє про те, що не має жодного стосунку до цього документа. Боржник особисто взяв участь у засіданні комісії і заявив, що жодної скарги на П.Говорова не подавав. Адже останній фактично виконав роль медіатора між ним там кредитором, а тому конфлікт вдалося врегулювати.

Крім того, боржник зауважив, що підпис під скаргою йому не належить. Загадковим залишається те, хто саме підробив таку скаргу та яким чином у цієї особи з’явилися відповідні копії документів, доступ до яких є лише у Мін’юсту. П.Говоров рішуче не погоджується з рішенням про припинення його діяльності і збирається відстоювати свої права у суді.

Член ДКПВ, адвокат, радник ADER HABER Олексій Соломко зазначив, що завдяки цьому підробленому зверненню викривається схема втручання у правосуддя з боку Мін’юсту. І це лише верхівка айсберга.

При цьому статистика щодо кількості виконаних судових рішень, на думку О.Соломка, свідчить не про низьку кваліфікацію державних виконавців. «Це означає, що невиконання рішень комусь потрібне. Комусь треба поставити контроль за правосуддям в Україні, — сказав він і додав: — Навіщо Україні потрібна така нескінченна кількість судових реформ?». Адже, на його думку, у побудованій міністерством системі судові рішення все одно не будуть виконуватися.

При цьому приватні виконавці визнають, що притягувати їх колег до дисциплінарної відповідальності необхідно, але лише в тому випадку, коли проступок справді має місце. Натомість діяльність ДКПВ має бути спрямована виключно в правове русло.

Загалом в Україні склалася катастрофічна ситуація із виконанням судових рішень, загальна сума стягнень за якими сягає 1 трлн грн., — їх виконується не більш як 1,5%.

Приватні виконавці працюють в Україні з 2017 року і покликані поліпшити ситуацію. Розширення їхніх повноважень і захист їхньої діяльності передбачені планом реформування системи примусового виконання рішень в Україні, затвердженим Кабінетом Міністрів. Реформу підтримують закордонні партнери, вказуючи на необхідність зрівняння повноважень державних та приватних виконавців. Резолюцію із позицією щодо тенденцій, що склалися з дисциплінарною практикою щодо приватних виконавців, АПВУ надіслала до Мін’юсту, але офіційної відповіді досі не отримала.

Тож чи не є доцільним переглянути принципи діяльності ДКПВ і зробити її більш автономною? Адже наразі з 9 її членів лише 3 є приватними виконавцями, 1 дисциплінарний уповноважений, 1 суддя, а решта голосів зосереджена у представників Мін’юсту. В той час як, наприклад, для адвокатури дисциплінарний квазісудовий орган — Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури — сформований виключно із адвокатів.

Відповідаючи на це запитання «ЗіБ», голова АПВУ Віталій Чепурний зазначив: «Звісно, ми прагнемо досягти повної автономії, це наша мета. І ці принципи ми будемо запроваджувати на рівні нового закону, в якому буде чітко прописано, що заступник міністра, наприклад, не може бути головою такої дисциплінарної комісії. Адвокатів у нас близько 60 тисяч, у них майже 20 років успішної діяльності. І для того, щоб перейняти зазначені функції, нам потрібно розростися як кількісно, так і на рівні догми дотримання закону. Ми до цього йдемо».