Нардепы не смогли определиться с судьбой КС из-за незнания английского
Как признаются сами народные депутаты, турборежим в работе у них время от времени меняется на турбостоп. Время замедляется, проблемы перекочевывают с 2020 в новый 2021 год.
Невтішні перспективи
Виконати обов’язки, покладені державою та виборцями, і хочеться, і колеться, а в результаті не виходить. Із таким настроєм на чергові обговорення законопроектів зібрались члени комітету Верховної Ради з питань правової політики.
Ще перед тим, як народні обранці розпочали роботу над порядком денним, Олег Макаров поцікавився: коли ж буде розглянуто президентська невідкладна ініціатива у вигляді законопроекту №3711? «Тільки в мене таке враження, що хтось зацікавлений у тому, аби ця система завалилася? Ми відправили проект №3711 на повторне перше читання місяць тому. Якщо ми приймемо його у першому читанні, то друге буде розглядатись уже в січні. Здається, що якісь темні сили займаються саботажем на державному рівні», — обурився О.Макаров.
Очільник комітету Андрій Костін зауважив, що всі є свідками того, як складно проходить обговорення цього документа. Але потрібно обговорювати постатейно, як це вже почали робити. Також голова комітету запропонував проводити ці обговорення не на засіданнях, а на робочих нарадах. Напевне, аби не збурювати інформаційний простір деталями дискусії.
Сергій Демченко у свою чергу вирішив подивитися правді в очі, і оптимізмом від цієї правди не віяло. «Виходячи з бюджету на 2021 рік, у нас не буде можливості сплачувати суддівську винагороду новому добору суддів. Тому виникає дисбаланс… Я не впевнений, що в наступному році нам світить відновлення добору. Якщо ми обрали відновлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, то вона відновиться не раніше ніж через рік», — спрогнозував нардеп.
Кадрові можливості
Утім, є суддівські вакансії, які парламент може заповнити без ВККС. Ідеться про призначення судді Конституційного Суду за квотою Верховної Ради.
П’ять парламентських фракцій висунули своїх кандидатів: Ольгу Бондар-Петровську («Батьківщина»), Миколу Сірого («Європейська солідарність»), Юрія Павленка («ОПЗЖ»), Дмитра Журавльова («Довіра») та Ольгу Совгирю, яка є членом Комітету з правової політики й була висунута партією «Слуга народу».
А.Костін наголосив, що йдеться про ухвалення важливого, але формального рішення про визнання такими, що відповідають вимогам, встановленим Конституцією і відповідним законом, зазначених осіб та передання документів для проведення перевірок.
Однак не всім депутатам здалося, що до цього питання можна підходити формально. Так, С.Демченко звернув увагу, що у грудневому висновку Венеціанської комісії містяться рекомендації щодо добору суддів КС. Також нардеп наголосив на тому, що комітет має всі повноваження для того, аби самостійно визначити відповідність особи тим чи іншим критеріям.
Знайшлися і такі, що вважають за необхідне і це питання віддати на розсуд міжнародних експертів. Бо, мовляв, згідно із висновками ВК потрібно зменшити політичну складову добору, а також вдосконалити процедуру самого конкурсу.
Василь Німченко, який 9 років був суддею КС, дотримувався іншої думки: «Комітет не може працювати на підтанцьовці ні у Банкової, ні у Грушевського. Я хочу, аби з уст членів нашого комітету ніколи не лунали слова: «Ганебне рішення КС!». Ми — комітет правової політики і повинні відстоювати Конституцію, яка говорить, що рішення КС підлягає виконанню обов’язково».
Також нардеп нагадав, що консультативні рекомендації (якими є висновки ВК) не можуть зазіхати на сферу конституційного контролю. «За цим законом без змін Суд пропрацював 18 років. Нехай історія дасть оцінку тому, що таке звернення Президента країни до дорадчого органу європейської структури», — додав В.Німченко.
Однак після словесних баталій нардепи усе ж проголосували за відповідний проект рішення і відправили кандидатів на спецперевірку.
Перекладача у студію!
Надалі мала розглядатися низка законопроектів щодо конституційного судочинства, що були напрацьовані за час, що минув після виникнення так званої конституційної кризи. Здавалося, що цього разу ніщо не може завадити визначитися із долею цього складу КС. Але не так склалося, як гадалося.
А.Костін нагадав: «Минулого разу ми прийняли рішення, що розгляд усіх законопроектів, які стосуються діяльності КС, буде перенесений на найближче засідання комітету після висновку ВК. Комісія свій висновок щодо реформи КС зробила 11.12.2020 (№1012/2020)».
Утім, Володимир Ватрас запитав, чи є офіційний переклад цього висновку, й зніяковіло додав: «Я не володію англійською, я вивчаю іспанську».
А.Костін констатував, що наразі всі мають тільки англійську версію висновку, а Рада Європи за запитом готує офіційний переклад. Тоді В.Ватрас зауважив, що у такому разі потрібно відкласти розгляд.
Це викликало неоднозначну реакцію його колег. С.Власенко заговорив іспанською до В.Ватраса: «Перке? Перке, сеньйоре Ватрасе?».
Одначе знайшлись і ті, хто погодився, що варто все ж дочекатись офіційної версії, аби складнощі перекладу не стали на заваді прийняттю досконалого правового рішення.
Та поліглот С.Власенко був невблаганним: «Лучше ужас в конце, чем бесконечный ужас!» — Знаєте такий вираз? Розумію небажання розглядати сьогодні президентський законопроект. Що саме незрозуміло у висновках ВК? Президента вчергове підставили, бо його проект брутально порушує Конституцію!».
За якийсь час нардеп додав: «Розумію бажання стати страусом і прикритись іспанською мовою. Припиняймо жити з дамокловим мечем. Президента всіма мовами підставили. Мусимо ввічливо про це сказати».
Однак А.Костін погодився з тим, що не можна дискримінувати колег за незнання іноземної мови, а тому має бути доступний переклад висновку. Щоб знову не було спекуляцій щодо того чи іншого словосполучення.
Далі обговорення стало ще більш схожим на анекдот. Микола Стефанчук подякував вчительці англійської зі своєї школи та із сумом додав, що цих знань недостатньо для того, щоб осягнути рішення ВК в оригіналі. Після цього пролунав геніальний діалог. С.Власенко: «Вай?» — М.Стефанчук: «Бікоз. Ху із он дьюті тудей?».
Попри те що комусь здалося, що очікування на переклад схоже на банальне затягування завідомо програшної справи у суді, все ж більшість членів проголосувала за відкладення. Основна теза при прийнятті такого рішення — хиба в перекладі може призвести до хиби в рішенні.
С.Демченко на цю дискусію зазначив, що якби засідання транслювалося, то всім було б соромно. «Я після такого засідання склав би із себе повноваження», — сказав він.
Мертві душі суддів
Наостанок члени комітету розглянули проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів» (№4229).
Доповідач Денис Маслов зауважив, що він стосується трьох категорій кандидатів на посади в місцевих судах. Це ті, хто пройшов усі конкурсні процедури. Укази про призначення цих осіб на посади перебували на підписі у попереднього Президента, але з незрозумілих причин суддями вони так і не стали. Все, чого не вистачало, — підпису тогочасного глави держави. З припиненням роботи ВККС судді в теорії так і залишилися звичайними громадянами на практиці.
Д.Маслов додав: «У 2019 році було оголошено конкурс на посади двох категорій, і ми пропонуємо, щоб процедури були завершені силами Вищої ради правосуддя».
В.Німченко сказав, що підтримує цей проект та запропонував іншим учасникам засідання уявити собі цю ситуацію, яка фактично стала черговим правовим нонсенсом: 6 років судді ведуть боротьбу за право на професію (йдеться про суддів, у яких завершилися 5-річні повноваження).
Голова ВРП Андрій Овсієнко погодився, що проект є важливим: «Безумовно, ВРП вітає будь-які ініціативи, які долають кадровий голод. Ми готові здійснювати в рамках наданих повноважень всі процедури, які стосуються конкурсу».
Попри наявність деяких зауважень Головного науково-експертного управління та ВРП, комітет підтримав проект за умови внесення відповідних поправок та рекомендував ВР схвалити його за основу і в цілому. Втім, голосуватимуть за нього в сесійній залі вже наступного року.
Ольга Совгиря не брала участі в обговоренні кадрових питань, оскільки є претендентом на посаду судді КC.
Материалы по теме
И.о. главы КСУ задекларировал храм
12.02.2024
Комментарии
что же это за суд ,если на него нет управы ? приняты законы так ,что снять и наказать невозможно . в Китае лучше - проштрафился -к стенке .не смотря на "регалии" .