Нардепы поздравили судей первых инстанций тем, что не забрали у них еще больше денег
Государственный бюджет-2021 в окончательном варианте не претерпел существенных изменений в части финансирования правосудия. Разве что нардепы не рискнули оставлять прокуроров на голодном пайке. А об отечественной Фемиде решили подумать позже — весной.
«Фінансовий локдаун»
Обговорення проекту держбюджету в другому читанні збіглося із професійним святом — Днем працівників суду. Але навіть такий збіг не налаштував народних обранців на більш уважне ставлення до потреб вітчизняних судів. Більше того, на всі дискусії в сесійній залі щодо доопрацьованого фінансового розпису нардепи витратили близько години. Наполягали на збільшенні видатків на медицину та освіту, оборону і Пенсійний фонд… І лише одного разу пролунала згадка про потреби судової системи.
Бюджетні гроші у профільному комітеті ділили до останньої миті: фінальні правки вносилися вже в день голосування. Однак про судову систему ніби забули. Як свідчить висновок Бюджетного комітету, у Міністерстві фінансів знайшлися «зайві» 1,4 млрд грн. на новий аеропорт у Дніпропетровську, 0,5 млрд — для дипломатичних установ, 247 млн — на потреби самої Верховної Ради та понад 1 млрд — на висвітлення діяльності парламенту…
Попри звернення Вищої ради правосуддя, Ради суддів і Комітету ВР з питань правової політики, ні Державній судовій адміністрації, ні іншим судовим органам не перепало жодної копійки. Тут Мінфін стояв горою за те, що місцеві та апеляційні суди якось прожили цей рік на 15,7 млрд грн., то спроможуться затягнути паски ще раз і вкластися у 15,65 млрд грн., що навіть на 50 млн грн. менше, ніж було виділено на рік поточний. Іншим, щоправда, додали хоч кілька мільйонів порівняно з поточним роком.
Та навіть без порядкового аналізу у розрізі кожної установи першого та другого рівня видно, що цього року Уряд фактично «обібрав» суддів, понад 5 місяців не виплачуючи їм винагороди в повному обсязі. І не збирається повертати гроші, попри рішення Конституційного Суду від 28.08.2020 №10-р/2020. А це, за підрахунками ДСАУ, становить 1,1 млрд грн. Тобто цієї суми точно вже не вистачить судам у 2021 році, звісно, якщо Кабмін не запровадить якесь чергове обмеження.
Крім того, вже на початку літа у судах почали закінчуватися кошти на поштові відправлення, а до грудня вже кожен третій суд заявив, що не має змоги відправляти повістки та направляти рішення сторонам процесу. Також у грудні почалися перебої з оплатою Інтернету…
Додамо наявність у цьому році «потайничка» у вигляді асигнувань, що були закладені на очікуване поповнення суддівських лав. Це дещо допомогло, хоча і не врятувало суди від «фінансового локдауну». Але у цей самий день склала присягу друга частина переможців минулорічного конкурсу. І тепер у судах першої інстанції стало майже на 450 суддів більше. Тож на 2021 рік цього резерву вже не буде від слова «зовсім».
Утім, нардепи уже традиційно зобов’язали Уряд подумати над цим пізніше — за підсумками І кварталу. Та навіть якщо Мінфін і спроможеться нашкребти ще 1 млрд грн., то у 2021-му такої «доплати» явно не вистачить. Адже, за найскромнішими підрахунками ДСАУ, критично не вистачатиме на оплату праці та поточні видатки в апеляційних та місцевих судах понад 5,2 млрд грн.
Присяга на безгрошів’ї
Тож, напевне, під час церемонії складання присяги 232-ма новопризначеними суддями, що відбулася у День працівників суду, главі держави варто було б не тільки побажати «успіхів у роботі в ім’я правосуддя, справедливості та на благо Української держави», а й уточнити, що виконувати цю місію вони мають певною мірою за власний кошт.
І це буде не далеко від правди. Адже на наступний рік Уряд Дениса Шмигаля пішов слідами попередників, і за прикладом Володимира Гройсмана вигадав новий прожитковий мінімум — окремо для суддів і прокурорів. Тоді, у 2017-му, було вигадано «розрахункову величину» для обчислення посадових окладів, аби мати змогу збільшити мінімальну зарплату як базу для обчислення податків, при цьому не збільшуючи оплати праці в бюджетних установах.
У бюджеті-2021 вдалися до ще більш абсурдного «ноу-хау», установивши, що є прожитковий мінімум для однієї категорії працездатних громадян (з 1.01.2021 — 2270 грн.), і є — для суддів (2102 грн.). Такий собі «податок» на посаду, що становитиме для судді першої інстанції мінімум 5000 грн. щомісяця (не враховуючи частки втрачених доплат).
У КС є всі підстави, аби визнати такий підхід дискримінаційним як щодо суддів, так і щодо інших державних службовців. Водночас реалії такі, що на вул.Жилянській навряд чи дратуватимуть владу новими рішеннями, які можна підняти на інформаційний щит проти них самих (адже зарплата суддів КС також залежить від прожиткового мінімуму).
З іншого боку, як показав Верховний Суд у зразковій справі №200/9195/19-а, навіть якщо КС і визнає цю норму закону про держбюджет-2021 неконституційною, то гроші суддям можна не повертати — заради «справедливого балансу» між інтересами суспільства та правами суддів».
Тож судам перших двох інстанцій, мабуть, слід втішатися, що в Уряду не піднялася рука відрізати ще більшу частину бюджету судової системи. Ось така присяга на безгрошів’ї та несвяткові фінанси.
Прокурорський мінімум
Утім, прокурорам усе ж пішли назустріч і замість запланованих 1000 грн. (як у початковому варіанті) як базу для визначення окладів установили більшу цифру «прожиткового мінімуму» — 1600 грн. (меншу, ніж на дітей віком до 6 років, — 1921 грн.). Відповідно, додатково до 9,5 млрд грн. на Офіс Генерального прокурора у бюджеті тепер передбачено ще понад 2 млрд грн.
Напевне, у тому теж є своя логіка: якщо глава держави не задоволений станом боротьби із корупцією, то прокурорам потрібно платити менше, аби вони працювали краще. Тоді обвинувачені під тиском беззаперечних доказів швидше погоджуватимуться на співпрацю з прокурором та визнання вини. Або навпаки...
Отже, хоч на вул.Різницькій від рішення парламенту буде певною мірою святковий настрій.
До речі, під час засідання Комітету ВР з питань правової політики голова РСУ Богдан Моніч нагадав, як колись за намір зекономити на Феміді Голова ВС пригрозив міністру фінансів складанням протоколу за неповагу до суду. Тодішній міністр не став випробувати долю і зрозумів, що на судову гілку не можна виділяти кошти за залишковим принципом.
Може, настав час не для листів із проханнями, а для втілення в життя таких погроз? Адже Уряд, який не забезпечує належне фінансування правосуддя, не тільки виявляє неповагу до суду, а й відверто порушує Конституцію, позбавляючи громадян доступу до справедливості.
P.S. Про те, як бюджет -2021 оцінюють у ДСАУ і що очкувати від нього суддям та працівникам апарату, — читайте у наступному числі «ЗіБ».
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!