Жертвы слепого скульптора

Судебная система находится в подвешенном состоянии из-за погони законодателя за идеалом

Странные пертурбации происходят на политической арене Украины. Сегодня адвокаты вынуждены беспокоиться о судьбе судей, которых уложили в прокрустово ложе вечных реформ, сделали заложниками общественного недоверия и опрометчивых шагов во имя «международной дружбы», посягающей на суверенитет.

«Кишеньково-кулуарне» представництво

Реалізація гарантованого громадянам України права на судовий захист — під загрозою, адже сьогодні нікому його забезпечувати. У результаті реформ велика кількість суддів звільнилася, а нових набрати не можуть через блокування діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Про це заявила голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова під час третьої національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».

Судова система опинилася на межі руйнування в результаті реалізації різних концепцій, стратегій судово-правових реформ. Реформа 2014—2016 років виявилась одночасно як відкритою, так і прихованою люстрацією суддів. Як наслідок, у деяких районах здійснювати правосуддя немає кому. І гарантоване громадянам право на судовий захист сьогодні нікому забезпечувати.

На думку законодавця, розблокувати призначення суддів на посади може новий склад ВККС, про формування якого йдеться в проекті №3711. Голова НААУ, РАУ зазначила, що Венеціанська комісія вітає перезапуск процедури добору суддів і самої ВККС, про що зазначено у висновку стосовно цього документа.

Натомість у професійних колах ведуться тривалі дискусії щодо створення нової ВККС за запропонованими правилами, зокрема із залученням нових суб’єктів формування. Центральним питанням цих дискусій є ризики втрати незалежності судової влади.

«У нас, адвокатів, виникає основне запитання: чи буде судова влада після запропонованих змін незалежною, а правосуддя — якісним? Адже згідно з проектом №3711 з’являється новий суб’єкт — конкурсна комісія, що складається з трьох представників від Ради суддів і трьох міжнародних експертів від міжнародних організацій. Чи однакова вага двох органів суддівського самоврядування — з’їзду суддів і РСУ? Чи не вбачаєте ви в такому «кишеньково-кулуарному» представництві певні корупційні ризики?» — запитала Л.Ізовітова.

Статус конкурсної комісії як дорадчого органу є неправдивою інтерпретацією проектів №3711 та альтернативних до нього. Як наголосила Лідія Павлівна, насправді пропонується, щоби членів ВККС призначала Вища рада правосуддя й робила це на підставі рекомендацій конкурсної комісії. Крім того, міжнародні експерти у складі комісії мають вирішальний голос.

Політична експансія

Голова НААУ переконана, що як за способом прийняття рішень-рекомендацій, так і за їх правовим значенням конкурсна комісія стає окремим суб’єктом владних повноважень у системі правосуддя.

Ця комісія стає самостійним суб’єктом добору членів ВККС. І про яке народовладдя при формуванні судової влади тут ідеться? Де тут стст.1, 5 Конституції? Їх не те що не застосовують, їх навіть не помічають. Саме на такі ризики звернула увагу Л.Ізовітова.

«У нас що, іноземці, міжнародні експерти проголошуються представниками народу України? Чому ми маємо ділити нашу суверенну державу, нашу народну владу, у тому числі судову, з громадянами інших, також суверенних, держав? Чи немає тут ознак міжнародної політичної експансії?» — поцікавилася голова НААУ.

Вона переконана, що діяльність будь-якого органу, в якому беруть участь міжнародні експерти та який наділено такими функція, не можлива в суверенній правовій державі.

Також Л.Ізовітова вважає, що, коли уповноважений з прав людини призначатиме трьох членів комісії в разі непризначення їх міжнародними організаціями, виникне загроза поширення політичної корупції. «Не секрет, що призначення парламентом уповноваженого майже завжди є результатом політичних домовленостей певних політичних сил. Робимо висновок, що більшість у такій комісії може здобути одна політична сила, саме та, від якої призначений омбудсман. Отже, одна політична сила зможе корупційно формувати судову владу», — зауважила Лідія Павлівна.

Нескінченна реформа

Постійні зміни в законодавстві про судоустрій і статус суддів підривають довіру до третьої гілки влади та створюють небезпечну ситуацію правової невизначеності, що є порушенням принципу верховенства права. Про це заявив голова комітету НААУ з питань безоплатної правової допомоги Олександр Дроздов.

«Нині ми постійно перебуваємо в стані правової невизначеності та страху, що буде завтра. Змінюване законодавство є фактором, який порушує й навіть знищує гарантії належності суддів», — обурювався О.Дроздов.

Окрім того, незалежність судової влади підривається заохоченнями до нищівної критики суддів і втручанням політиків. «Незбалансована критика з боку політиків може бути причиною серйозних проблем і підірвати довіру громадськості до судової системи та у виключних випадках спровокувати посягання на конституційну рівновагу в демократичній державі», — заявив голова комітету НААУ з питань безоплатної правової допомоги.

Непродумані зміни в судовій системі, за словами О.Дроздова, призвели до відступу від європейських стандартів незалежності судової влади.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду від 11.03.2020, яким визнано невідповідними акту найвищої юридичної сили окремі положення закону «Про судоустрій і статус суддів», доповідач запропонував на перехідний період ухвалити закон, яким відновити діяльність попереднього складу ВККС, яка, усупереч принципу континуїтету, припинена в листопаді 2019 року. На користь такого кроку свідчить і висновок ВК щодо закону №193-ІХ, в якому сказано, що повноваження членів комісії припинено в незаконний спосіб.

Проект №3711, що покликаний відновити конституційність, також містить ідеї, які не відповідають практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, передбачено приховану люстрацію членів останнього складу ВККС. Ті особи позбавлені права кандидувати до нового складу комісії незалежно від оцінки їхньої діяльності й терміну повноважень. Це є порушенням, яке вже визнано в рішенні ЄСПЛ «Полях та інші проти України».

Сьогодні судді стають жертвами сліпого скульптора на ім’я законодавець. Ліпити щось нове та неймовірно ідеальне руки народних обранців не втомлюються, проте вчасно зупинитись і побачити результати власного творіння депутати не в силі. Їх сліпить сонце, що відбивається від вікон міжнародних партнерів…