«Кто говорит? Аноним!»

Чем полезны для работников и вредны для работодателей проверки Гоструда

Какова статистика по обращениям граждан в органы Гоструда? Когда у работодателя есть основания для того, чтобы переживать из-за проверки? Об обращениях и рисках говорили во время круглого стола, посвященного реалиям трудового права.

Анонімні звернення

Комітет з трудового права Національної асоціації адвокатів України провів круглий стіл «Держпраця як «арбітр» у трудовому спорі за скаргами працівників».

Модератор заходу, член комітету НААУ з трудового права Ганна Лисенко зазначила, що таку тему в комітеті обрали не випадково. Адже під час карантину почастішали випадки, коли або звільняють працівників, або з’ясовується, що працівники не були оформлені, і вони для захисту своїх прав звертаються до органів Держпраці або судів. «Ми хотіли б обговорити, як можна використати документи, які складає Держпраця, на користь роботодавця або працівника», — повідомила спікер.

Г.Лисенко розповіла про звернення працівників та неоформлених осіб як про підставу перевірки Держпраці. Сам працівник чи його адвокат можуть посилатися на такі законодавчі та нормативно-правові акти:

• закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

• Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 №823;

• закон «Про звернення громадян»;

• Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах, затверджений наказом Міністерства соціальної політики від 16.11.2016 №1339.

Підставою для відвідування інспекторів є звернення працівника (або його уповноваженого представника), а також звернення фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин. Щоб зрозуміти, наскільки популярними та ефективними є такі звернення, Г.Лисенко порадила проаналізувати статистичні дані. Так, за І квартал 2020 року до органів Держпраці надійшло 9960 звернень громадян. 7696 заяв від зазначеної кількості було розглянуто, надано відповіді та роз’яснення.

Як же отримують звернення від громадян? Можлива усна форма звернення — у такому випадку зі слів громадянина посадова особа записує його суть під час особистого прийому. Письмові звернення оформлюються відповідно до вимог ст.5 закону «Про звернення громадян» та повинні включати такі відомості, як ПІБ працівника, його місце проживання, прохання чи вимоги, підпис особи із зазначенням дати звернення.

При цьому варто враховувати, що не підлягають розгляду анонімні звернення (без зазначення місця проживання чи не підписані автором). Одначе це правило анонімності не поширюється на випадки, коли були порушені вимоги закону «Про запобігання корупції».

Це як у фільмі «Королева бензоколонки»: «Працівниця Добрийвечір усі машини відправляє «наліво». — Хто говорить? — Анонім!». Тому, якщо «наліво» передбачає відкати та фінансові «домовленості», на звернення відреагують, в іншому ж випадку анонім реакції на звернення не дочекається. Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі №857/1955/19 анонімне повідомлення не є підставою для перевірки.

Також, якщо звернення не відповідає зазначеним вимогам та не містить необхідної інформації, воно не буде розглянуто.

Коли ризикувати не варто

Голова комітету НААУ з трудового права Вікторія Поліщук присвятила доповідь критеріям ризиків, які можуть призвести до перевірки Держпраці. Вона звернула увагу на поняття «безпечні умови праці», яке тільки на перший погляд може здаватися невизначеним. Це поняття охоплює низку умов, які мають бути дотримані роботодавцем. Відповідно до ст.88 Кодексу законів про працю такі умови передбачають:

• додержання правил і норм з техніки безпеки;

• необхідне освітлення, опалення, вентиляцію;

• усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров’я робітників, тощо.

Також спікер нагадала про обов’язки власника у питаннях гарантування безпечних умов праці. Окрім обов’язку впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови та ще низки традиційних обов’язків, закріплених у ст.153 КЗпП, у 2019 році було внесено ще один ґендерно обумовлений обов’язок.

Так, роботодавець зобов’язаний створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам провадити трудову діяльність на рівній основі згідно зі ст.17 Методичних рекомендацій щодо ідентифікації випадків ґендерної дискримінації та механізму надання правової допомоги, затверджених наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 12.03.2019 №33.

При цьому варто також врахувати, що витрати на охорону праці мають становити не менш як 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. За відсутність відповідних витрат передбачена відповідальність у вигляді штрафу та пені. Штраф становить 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат. Несплата або неповна сплата роботодавцем штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частину) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати.

Але особливістю у цьому контексті є те, що фактично механізм стягнення з роботодавця відсутній (лист Держгідпромгляду від 17.11.2011 №1/02-9.1-9/8.2/8761). Однак для застосування штрафів за порушення охорони праці строків давності не існує (лист Держпраці від 29.12.2017 №12291/4/4.1-ДП17).

Якщо порушення законодавства про охорону праці призвело до негативних наслідків для здоров’я або життя працівників, посадових осіб або фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, можуть притягнути до кримінальної відповідальності відповідно до ст.271 Кримінального кодексу.

До ризиків, що можуть стати підставою для проведення перевірки Держпрацею, належить ряд обставин. Ненадання щорічної відпустки протягом робочого року працівникам віком до 18 років або зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, з особливим характером роботи. Ненадання працівникам щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль. Відкликання працівника зі щорічної відпустки без законодавчих підстав або без його згоди. Заміна відпустки грошовою компенсацією також є порушенням трудового законодавства.

А якщо бути відвертими, то людина майже півжиття проводить на роботі. І якщо працівник сам не перейматиметься відстоюванням своїх прав, то марно чекати, що прийде інспектор Держпраці й все налагодиться.