В УПК не предусмотрено возвращение апелляционной жалобы из-за ее изложения не на украинском языке. Такое заключение сделал ВС в постановлении №487/2655/20, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
10 листопада 2020 року м.Київ №487/2655/20
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — ЛАГНЮКА М.М.,
суддів: КОРОЛЯ В.В., МАРЧУК Н.О. —
розглянув касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 4.06.2020 про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 25.05.2020 відмовлено в задоволенні скарги Особи 1 на постанову слідчого від 30.04.2020 про закриття кримінального провадження №42013170000000511.
Ухвалою Миколаївського АС від 4.06.2020 повернуто апеляційну скаргу Особи 1 на вказану ухвалу слідчого судді.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі Особа 1 ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що він посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Незаконність і необґрунтованість ухвали апеляційного суду Особа 1 обґрунтовує тим, що чинним законодавством не заборонено подавати скарги мовою, якою володіє заявник. Також зазначає, що апеляційним судом не застосовано вимоги ч.3 ст.29 Кримінального процесуального кодексу, а вимогами ч.3 ст.399 КПК не передбачено повернення апеляційної скарги на підставі того, що її зміст викладений не державною мовою.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в ній, та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав <…>.
Мотиви Суду
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч.2 ст.55, п.8 ч.2 ст.129 Конституції, ст.7, ч.6 ст.9, ст.24 КПК).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п.8 ч.3 ст.129 Конституції, ст.14 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016). Згадані правові норми конкретизовано в пп.1, 2 та 17 ст.7 КПК, де сказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватись із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує, що відповідно до ст.24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Механізм реалізації кримінальних процесуальних гарантій є, по суті, всією системою кримінальних процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
У ст.396 КПК встановлено вимоги до апеляційної скарги <…>.
Відповідно до ч.3 ст.399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо:
особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У чч.3, 4 ст.29 КПК встановлено, що слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим кодексом.
Рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.
Відповідно до ст.9 Європейської хартії регіональних мов або меншин (ратифіковано законом від 15.05.2003 №802-IV) сторони зобов’язуються в кримінальному судочинстві стосовно тих судових округів, у яких чисельність мешканців, що вживають регіональні мови або мови меншин, виправдовує вжиття заходів, наведених нижче, відповідно до стану розвитку кожної мов і за умови, що використання можливостей, які надаються цим пунктом, на думку судді, не перешкоджатиме належному відправленню правосуддя, передбачити, щоб суди на клопотання однієї зі сторін процесу здійснювали провадження регіональними мовами або мовами меншин, і/або гарантувати обвинуваченій особі право користуватися своєю регіональною мовою або мовою її меншини, і/або передбачити, щоб клопотання й докази, у письмовій чи усній формі, не розглядалися як неприйнятні виключно на тій підставі, що вони сформульовані регіональною мовою або мовою меншини, і/або складати, на клопотання, документи, пов’язані з кримінальним судочинством, відповідною регіональною мовою або мовою меншин, у разі необхідності із залученням усних і письмових перекладачів без додаткових витрат для зацікавлених осіб.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, скарга Особи 1 повернута, оскільки вона викладена не українською мовою та апеляційний суд позбавлений можливості перевірити її на відповідність вимогам ст.396 КПК.
Проте такі висновки апеляційного суду не відповідають наведеним вимогам процесуального закону та порушують принцип доступу до правосуддя.
Особа 1 у своїй касаційній скарзі правильно відмітив, що ч.3 ст.399 КПК не передбачено повернення апеляційної скарги через її зміст не українською мовою.
Колегія суддів уважає, що апеляційний суд передчасно повернув апеляційну скаргу Особи 1, оскільки процесуальним законом визначено порядок перевірки апеляційної скарги, що передбачений ст.396 КПК.
Тоді як відповідно до ч.1 ст.399 КПК недодержання вимог ст.396 КПК передбачає залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку на усунення в ній недоліків.
З указаного випливає, що апеляційним судом передчасно постановлено рішення про повернення апеляційної скарги Особи 1.
Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.438 КПК є підставою для скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. При новому розгляді слід урахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Таким чином, касаційна скарга Особи 1 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду — скасуванню.
Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, ВС
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.
Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 4.06.2020 про повернення Особі 1 апеляційної скарги скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Материалы по теме
У судей и адвокатов будет больше работы, поскольку станет меньше малозначительных дел — проект
26.02.2024
О запрете провокации расскажут адвокатам
16.02.2024
Когда обвинение неспособно сдержать сроки, нужно принимать кадровые решения, а не изменять УПК
15.12.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!