Перфоратор вместо определения

Адвокаты посоветовали, как противостоять правоохранителям, которые лезут в жилье

Детали решают все. Адвокаты рассказали, как преступник, который пытался совершить кражу, внезапно превратился в беднягу, который пытался согреться, для чего и надел несколько шуб.

Обшук удома

Протистояти злочинності — й небезпечна, й важка служба. Куди приємніше боротися із реальним сектором бізнесу. Та епідемія внесла суттєві корективи, тож на заміну звичним обшукам в офісах поступово приходять обшуки в домівках співробітників.

У першу чергу увага прикута до публічних осіб підприємства — директорів, бухгалтерів та тих, чиї дані можна встановити. З’явилися і нові «підстави» для візиту до посадових осіб товариств, зокрема намагання звинуватити підприємство у кіберзлочинах.

Втім, є і більш серйозні приводи для турбувань, адже перехід роботи більшості підприємств у онлайн створює передумови для того, щоб правоохоронці почали вилучати інформацію без відома не лише директорів та керівників, але й самих підприємств. Відбуватиметься це, скоріше за все, через інтернет-провайдерів, яких будуть змушувати передавати приватну інформацію «компетентним органам». Про те, наскільки ці тенденції серйозні, говорили під час LBS Criminal Talks #2, який було організовано Асоціацією адвокатів України.

Доволі часто слідчі вдаються і до відвертих порушень, намагаючись потрапити до житла особи без належних документів. Втім, це горе-слідчих не зупиняє, тож вони вламуються до житла, використовуючи тиск або навіть перфоратор. За таких обставин адвокати радять викликати поліцію та скаржитися на порушення прав. А ще адвокат для посадової особи товариства перетворюється на таку ж важливу особу, як і сімейний лікар, адже «декларацію необхідно укладати до того, як захворієш».

Водночас, як наголосив адвокат Андрій Мазалов, ст.162 Кримінального кодексу стосується не лише злочинців, які проникають до житла, але й правоохоронців. У випадках, коли слідчі відверто порушують закон, адвокати мають безліч можливостей як для протидії таким порушенням, так і для подальшого ефективного процесуального захисту. Зокрема, якщо квартира перебуває на охороні у будь-якої агенції, то адвокати радять викликати охоронців за допомогою тривожної кнопки. Адже це — майбутні свідки, які не лише завадять насиллю, але й часто мають належний досвід співпраці з правоохоронними структурами.

Наступні кроки вже цілком процесуальні — починаючи від скарг на протиправні дії до вищого керівництва і закінчуючи зверненням до суду. Якісна робота адвоката під час обшуку уможливить у подальшому визнати всі докази недопустимими та вивести підзахисного у безпечне поле.

Як розповідають адвокати, іноді деталі вирішують все. Так, одного горе-зловмисника зловили під час крадіжки речей з будинку, втім, після спілкування з адвокатом він почав стверджувати, що опинився у складних життєвих обставинах, змерз і не мав де погрітися. Тож вирішив зайти до будинку, двері якого були відчинені. А на запитання, чому на ньому була вдягнена шуба, пояснив, що намагався зігрітися.

Утім, іноді і слідчі поводяться як грабіжники, приховуючи свої дії під маскою експерименту, допиту або огляду. Проте адвокати нагадують: для проведення таких дій необхідно попередньо отримати згоду власника приміщення.

Однак практика є дискусійною, адже суд найчастіше не вимагає жодних письмових доказів надання згоди на проникнення. Не менш важливим є і належна процедура огляду приміщень та сховищ особи. Навіть вилучення автомобіля може перетворитися на квест, під час якого виграє той, хто процесуально грамотніший.

Адвокати наголошують: навіть огляд авто на штрафмайданчику або ж огляд парадного може відбуватися лише за згодою власника цих приміщень. Тож не варто ігнорувати деталі — вони багато важать.

Без статусу, хоча зі слідством

Не менш болючою є проблема внесення даних до ЄРДР, коли щодо компанії збираються докази, провадяться слідчі дії, втім, нікому не оголошують підозру. Як стверджують адвокати, іноді такі провадження є замовними, адже відомо, що корпоративний шпіонаж в Україні досях значних масштабів.

Як наголошує адвокат Людмила Кукса, доволі часто слідчі не хочуть надавати процесуальний статус особі, адже за цим для неї настають певні процесуальні гарантії. З боку слідства більш вигідним є залишення особи у статусі «іншої особи», проте не варто це плутати зі статусом «третьої особи». Зокрема, адвокат посилається на твердження Європейського суду з прав людини, який зазначає, що обвинувачення — це величезний комплекс дій, тож навіть відсутність в особи певного процесуального статусу не повинна позбавляти її передбачених законом прав та можливостей.

Зважаючи на величезну кількість можливостей щодо опосередкованого збирання інформації, звертатися по правову допомогу необхідно якомога раніше. Якщо це зроблено завчасно, то така особа матиме можливість згодом припинити тиск як на себе, так і на свій бізнес. Звісно, все залежить від того, що впало в око правоохоронцям.

Резюмуючи, модератори та учасники дійшли висновку, що, попри всі реформи та намагання рухатися до цивілізованого світу, в Україні відсутні механізми, які забезпечували б особі недоторканність та свободу. Появу зацікавленості у правоохоронних органів спрогнозувати неможливо, адже вона, на відміну від коронавірусу, не має адекватної статистики. Тож варто пам’ятати, що всі перебувають у цій групі ризику.