Вред и ценности Фемиды

«Верховники» озвучили свою позицию относительно фейков, прослушки, денег и ответственности наивысшего лица страны

Пленум Верховного Суда собирается не так часто, как раньше, и только в случае, когда возникают вопросы, на которые не могут ответить другие звенья. На этот раз их было два: где взять деньги и можно ли штрафовать главного чиновника страны? И, чтобы два раза не вставать, неожиданно возник еще один — могут судьи ВС комментировать ход следствия против своих коллег?

Таке солодке слово «імпічмент»…

3 червня, під час поїздки на Хмельниччину, Володимир Зеленський разом із супроводом відвідав кафе, де пив каву. Усе б нічого, але це відбувалося в приміщенні, отже, були порушені карантинні заходи. За такий проступок звичайного громадянина чекає штраф у розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн.

Однак слухання справи про адміністративне правопорушення керівника держави зупинилось. Адже суддя, в якого вона була на розгляді, звернувся до Верховного Суду по тлумачення: чи має він право накласти штраф на першу особу держави, адже Конституція надає посадовцю №1 імунітет?

ВС не наважився самостійно відповісти на це запитання й вирішив переадресувати його Конституційному Суду, аби дізнатися, чи можна змусити Президента нести відповідальність за порушення карантину. Відповідно до Конституції перша особа користується правом недоторканності на час виконання повноважень. Але в Основному Законі не конкретизовано, у чому саме полягає його недоторканність, і це необхідно розтлумачити.

У 2003 році у рішенні №19-рп/2003 у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента КС уже давав офіційне тлумачення, зазначивши, що першу особу не можна притягнути до кримінальної відповідальності, крім як за спеціальною процедурою. Але Суд нічого не сказав щодо адміністративної.

Суддя ВС Леонід Лобойко, який доповідав це питання, вважає, що варто з’ясувати, чи буде законним притягнення посадовця до адмінвідповідальності за порушення, допущене під час виконання повноважень. Тим більше що глава держави є суб’єктом й інших адмінправопорушень.

До того ж він підпадає під дію антикорупційних вимог, заборон та обмежень, порушення чи недотримання яких є підставою для притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Тим паче що на початку липня В.Зеленський сам поінформував Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства. Він не повідомив про суттєві зміни в майновому стані — кошти, які його родина отримала в рахунок погашення облігацій внутрішньої державної позики на 5,1 млн грн., та придбання тих самих ОВДП на 5,2 млн грн.

Водночас гарант наголосив, що всі громадяни України рівні перед законом, тож він готовий нести відповідальність згідно із чинним законодавством. Але це ж законодавство захищає його від відповідальності. Бо правоохоронні органи складають протоколи про вчинення порушень, а суди не знають, що з ними робити.

«Суб’єкти, які мають право накладати адміністративні стягнення, потребують чітких орієнтирів щодо того, чи перешкоджає притягнення до адміністративної відповідальності Президента реалізації покладених на нього повноважень і чи не знижується рівень його правового захисту», — зазначив суддя ВП ВС.

До речі, під час розгляду цього питання неодноразово прозвучало слово «імпічмент». І хоча йшлося про імпічмент як спосіб притягнути очільника країни до кримінальної відповідальності, а питання стосувалось адміністративної, це слово повторювали, схоже, із задоволенням.

Неоплачувана професія

Можливо, тому, що головні законники країни все ще невдоволені черговою судовою реформою, яку Президент провів рік тому. Тож Голова ВС Валентина Данішевська вкотре пригадала, як необачно вчинила нова влада, вирішивши реформувати судочинство.

«У вересні минулого року ми заявили, що будемо відстоювати свою незалежність. Але ми не змогли завадити руйнації Вищої кваліфікаційної комісії суддів, через що зупинились процеси добору та призначення суддів. Нестабільність та відсутність незалежності змушують суддів іти із системи», — вважає найголовніша суддя країни.

В.Данішевська розповіла, що хоча недавно було призначено 200 нових суддів, але стільки ж пішло з роботи, тож кадровий голод не втамували. І навряд чи втамують, адже працювати в суді стає невигідно. У суддівському бюджеті — діра. Судді не впевнені, що завтра будуть гроші, щоб повідомити сторони про слухання справ. Зарплати скорочуються, а в працівників апарату вони знизилися на 70%. Жодних шансів отримати додаткове фінансування судді, схоже, не мають.

«Верховники» підрахували, скільки грошей має держава додати до суми, закладеної в бюджеті на 2020 рік. На їхню думку, буде достатньо 2 млрд грн. Адже потрібно взяти до уваги ще й індекс інфляції. Хоча, як відомо, торік Державна судова адміністрація називала суму недофінансування, що вп’ятеро більша, ніж озвучена на Пленумі ВС.

«Ми хочемо підтримати своїх колег з першої та апеляційної інстанцій, ДСАУ, Вищу раду правосуддя та звернутися до Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра з проханням підготувати зміни до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Питання належного фінансування стосується не тільки 5000 суддів і 27 тис. працівників апарату судів, а й кожної людини, яка має потребу звернутися до суду», — наголосила Голова ВС.

До речі, на фінансування найвищого суду грошей у проекті бюджету-2021 закладено вдосталь. Є навіть 195 млн грн. на так звані видатки розвитку. Натомість жоден інший суд, крім Вищого антикорупційного, на цей напрям витрат не отримав ані копійки.

Втім, жоден із суддів ВС не забажав виявити солідарність із колегами з нижчих інстанцій та затягнути паски й попросити Уряд та ДСАУ направити зекономлені кошти на порятунок найбільш нужденних установ. Тобто за справедливість б’ємося разом, але гроші — нарізно…

Ще одне подання, з яким Пленум ВС звернувся до КС, також про гроші, а точніше борги. Йдеться про запроваджений торік мораторій, що забороняє вчиняти виконавчі дії щодо боржників, які заначаться у переліку таких, що не підлягають приватизації. Заборона стосується і виконання судових рішень, за винятком стягнення коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

За оцінкою доповідача — голови Касаційного господарського суду Богдана Львова, це суперечить одному із обов’язків держави —забезпечувати виконання судових рішень, а не прийнмати законодавчі акти, якими це виконання зупиняти. Пленум ВС підтримав таку думку.

Враховуючи, що недавно КС уже висловлювався з аналогічного приводу, коли йшлося про зупинення обов’язку казначейства здійснювати безспірне списання бюджетних коштів на підставі рішення суду, результат розгляду цього подання є передбачуваним.

Підслухані розмови

Натомість, менш прогнозованим є те, коли вдасться переломити тенденцію до звільнень суддів. Адже не лише недоплати змушують їх покидати професію. Також авторитет судової влади підривають інформаційні атаки, від яких законники не можуть відбитись. Зокрема В.Данішевська поскаржилася на те, що в мережі «Телеграм» поширюють фейкове інтерв’ю, якого вона не давала.

Щоправда, цього ж дня Пленуму ВС запропонували затвердити заяву, в якій «верховники» фактично виступили в ролі «групи підтримки» Національного антикорупційного бюро України. Йдеться про оприлюднені останнім розмови, які підслухані у кабінеті судді Окружного адміністративного суду м.Києва.

У заяві, за яку і проголосували судді, сказано: «Пленум ВС змушений констатувати, що судовій владі завдано значної шкоди від змісту зазначених записів. Це несе в собі ризик серйозного порушення цінностей, на яких будується незалежний і справедливий суд, та зводить нанівець щоденні зусилля тисяч суддів щодо підвищення довіри громадян до суду». Тобто «верховників» обурив не сам факт ведення записів і навіть не доведеність їхньої автентичності (про що не можна стверджувати без рішення суду), а те, що вони на них почули.

Це виглядає дещо дивним. Тут Голова ВС закликає не вірити фейковим телеграм-каналам, а тут виходить, що НАБУ — вище за підозри? І як із цим співвідносяться ті ж рядки із заяви про заклик до всіх суддів «усіма своїми діями та вчинками як у судовому процесі, так і поза його межами демонструвати високі стандарти правосуддя та етичної поведінки, незалежність і неупередженість у прийнятті рішень, підтверджуючи таким чином вірність присязі судді»?

До того ж зміст заяви фактично посягає на компетенцію іншого конституційного органу — ВРП. Тож Рада не забарилася із відповіддю, причому, що цілком логічно, — від імені прес-офісу, адже на той момент ще не було офіційного тексту постанови Пленуму ВС. Зокрема, у прес-офісі зауважили, що «аудіозаписи, щодо яких зроблені заяви, опубліковані НАБУ два місяці тому. Отже, надання їм оцінок саме сьогодні виглядає дивним з боку суддів ВС».

Також у заяві нагадується, що «ВС переглядає такі рішення в порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством. Суддя не може робити публічних заяв, коментувати у ЗМІ матеріали чи перебіг справ, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили».

На думку експертів, схваливши заяву Пленуму, ВС фактично дав підстави для того, щоб у разі потрапляння справи до нього на касаційний перегляд сторона захисту заявила відвід будь-якому складу суду. Адже завчасна оцінка записам як належним доказам винуватості осіб, голоси яких на них фігурують, може свідчити про упередженість.

До речі, ті ж телеграм-канали, на які нарікала Голова ВС, поширили інформацію, що у проекті заяви спочатку містилися рядки про те, що «судовій владі завдано шкоди від публікацій записів у ЗМІ та соціальних мережах», що принаймні виглядало об’єктивно. Але згодом їх нібито виправили, аби не виникало навіть сумнівів, що ВС вступився за суддів ОАСК. Можливо, це також фейк недоброзичливців?..

Утім, що точно шкодить незалежності судової системи, так це відсутність єдності позицій усіх її органів, коли мова заходить про інформаційні атаки на один з них. Адже це дає змогу політикам легко маніпулювати амбіціями окремих керівників та проштовхувати потрібні реформи на шкоду Феміді загалом. Так було у 2016-му, так може статися і у 2020-му.