Служба Божья, которая нас бережет

Вывез маску — сел за решетку: почему кнут не сработает?

Народные депутаты обсудили изменения в Уголовный кодекс, которыми под эгидой борьбы с коронавирусом разрешается перекрыть путь любой продукции, идущей на экспорт. Если изменения внесут, у граждан будет выбор между огромными убытками и тюрьмой.

Шкідлива агітація

Службу безпеки пропонують поставити на сторожі не лише касок, а й масок. Так, ініціативна група народних обранців розробила законопроект, яким планується криміналізувати вивезення та пересилання поза митним контролем товарів протиепідемічного призначення. Для напрацювання адекватних змін до КК створено навіть окрему робочу групу. Утім, незважаючи на ґрунтовну роботу, парламентарі не досягли порозуміння.

Зокрема, під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, було розглянуто проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації вивезення (пересилання) через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення» (№3271). Пропонується доповнити КК ст.201² та встановити кримінальну відповідальність за вивезення (пересилання) у значному або великому розмірах через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів протиепідемічного призначення, експорт яких підлягає ліцензуванню або вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається.

Крім цього, автори проекту планують унести зміни до абз.1 ч.2 ст.216 Кримінального процесуального кодексу, якими здійснення досудового розслідування таких злочинів віднести до компетенції СБУ. Довкола обговорення змін розгорнулися баталії: одна частина нардепів агітувала за посилення відповідальності для всіх, а інша — наполягала на тому, що норми шкідливі.

Позакарантинні обмеження

Безперечно, в умовах епідемії та тотального дефіциту засобів індивідуального захисту не лише в Україні, а й у світі допускати спекуляції безглуздо. Уряд наклав ряд обмежень на ведення господарської діяльності. Проте, оминаючи митне оформлення, шукачі підпільного заробітку намагатимуться продавати пошиті в Україні маски за кордон. Особливо з огляду на велику різницю вартості протиепідемічних засобів захисту в Україні та країнах Європейського Союзу.

Голова підкомітету Олександр Бакумов повідомив, що пропозиції зводилися до того, щоб обмежити в певному часі дію цієї законодавчої норми. За його словами, усі вони є слушними, але врахувати їх у запропонованому тексті неможливо, оскільки мета законопроекту полягає в іншому.

Депутатську групу, яка підтримувала зазначені зміни, цікавило єдине питання — час, протягом котрого повинна діяти відповідна норма. Серед пропозицій були й виступи за безстроковість дії такої норми. Мовляв, якщо Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо необхідності ліцензування певної діяльності та обмеження руху деяких товарів, порушення повинне каратися.

У редакції, прийнятій у першому читанні, проект мав забезпечити запобігання незаконному вивезенню через митний кордон товарів протиепідемічного призначення, коли ще немає карантину, надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану. Тобто прагнули спрацювати наперед, обмежити експорт протиепідемічних засобів і підвести під відповідальність порушників.

О.Бакумов також зазначив, що до законопроекту є певні запитання щодо процедури та складової об’єктивної сторони злочину. Крім того, підкомітет запропонував розширити суб’єктний склад норми. Адже пропонується суб’єктом злочину визначати виключно громадян України. Утім, таке формулювання дає зловмисникам змогу використати для бізнесу іноземців або осіб без громадянства, уникаючи таким чином відповідальності.

Категорично не погодився з необхідністю та дієвістю законопроекту Григорій Мамка. На його думку, зміни, навпаки, дають можливість притягати до відповідальності будь-кого. Крім того, у випадку запровадження обов’язкового ліцензування це неминуче призведе до збільшення витрат підприємства. Тому постане запитання: що робити з неминучими збитками підприємств, які мають укладені ще до початку епідемії та карантину договори? Адже, якщо держава обмежує господарську діяльність та виводить ряд товарів з обігу, то надалі необхідно закладати кошти на покриття збитків.

За власним рішенням

Однією з головних проблем, які можуть виникнути, є можливість раптового поширення дії норми кримінального закону на будь-яку госпдіяльність, навіть ту, яка не пов’язана з карантином. Адже в разі ліцензування воно відбуватиметься відповідно до закону «Про зовнішньо-економічну діяльність».

Оскільки обмеження встановлюватиме Кабмін, до переліку заборонених на вивіз можуть раптово потрапити будь-які товари, незважаючи на наявність чи відсутність карантину. Якщо законопроект буде підтримано в його нинішньому вигляді, то, крім масок і захисних костюмів, можуть обмежить такої експорт продуктів і фактично будь-чого.

Привід для таких обмежень може бути надуманим, а процедура не містить жодних засобів впливу та важелів для обмеження свавілля. За таких умов навіть після подолання епідемії коронавірусу, одним розчерком пера величезні галузі можуть бути зупинені, а виконання міжнародних контрактів — зірвано. Члени комітету під час обговорення висловили зауваження та сумніви щодо необхідності запровадження такої кримінальної відповідальності на невизначений строк.

За результатами розгляду 13 голосами «за» при 9 тих, котрі утрималися, ухвалили рішення рекомендувати парламенту прийняти законопроект №3271 у другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій комітету. Тож Раді невдовзі доведеться обирати: сприяти поширенню корупції чи боротися за здоров’я громадян за допомогою батога. Його, якщо документ перетвориться на закон, завтра зможуть застосовувати проти одних, а післязавтра — проти всіх. Без будь-яких обмежень.

Тому залишається тільки сподіватися, що СБУ не почне відчувати в собі бажання перетворитися на Opus Dei.