«Судейские обязанности — это главное, а вознаграждение — второстепенное»
Вопрос судейской независимости и вознаграждения является важнейшим. Впрочем, председатель Комитета ВР по правовой политике Андрей Костин считает, что могут быть приняты и политические решения.
Безоплатна чесність
Незважаючи на запроваджений карантин, комітети парламенту продовжують працювати. Не оминають і суспільно чутливі проекти, які стосуються змін.
Намагаючись віднайти додаткові кошти на боротьбу з пандемією, народні посланці вирішили вирівняти заробітні плати всіх державних службовців. Ініціатива не залишилася непоміченою.
Тому, використовуючи онлайн-технології, представники юридичої спільноти за підтримки Асоціації правників України дістали змогу поспілкуватися з А.Костіним. Запитань до нього виявилося дуже багато.
Він, зокрема, доповів, що робота в комітеті триває, як і в усьому парламенті. «Верховна Рада не може закритися. Це позиція більшості народних депутатів, її підтримує Президент і, мабуть, увесь український народ. За складних часів маємо працювати безперервно», — зазначив голова органу законодавчої влади.
Серед іншого А.Костін розповів, що реформи триватимуть, а для ефективного законотворчого процесу комітети працюють спільно. Першими в черзі стоять питання суддівської винагороди, продовження процесуальних строків та робота Феміди під час карантину. Опрацьовуються й нові законопроекти.
Ключове питання — зменшення суддівської винагороди. Щодо такої ініціативи існують протилежні погляди. Загальновідомою є думка, що суддівська винагорода — одна з гарантій незалежності, але багато парламентарів мислять інакше.
Як пояснив голова комітету, ідеться про скорочення винагороди не лише суддям, а й усім держслужбовцям і топ-менеджерам. Є розуміння того, що й працівники правоохоронних та антикорупційних органів одержують суттєві заробітні плати.
Оскільки Україна перебуває в стадії війни як за власні цінності, так і, що найголовніше, за людські життя, то вкрай необхідно вишукувати додаткові можливості державного бюджету. На думку А.Костіна, людина не може стати нечесною тільки тому, що їй починають менше платити. Тож не варто розглядати законодавчі ініціативи як такі, що спрямовані виключно проти суддів.
У комітеті активно обговорюється позиція щодо залишення для суддів базової винагороди на рівні 10 мінімальних зарплат. Щодо сум, які їх перевищують, то передбачається коефіцієнт 0,5 — скорочення наполовину на період дії карантину.
Пропозиція вже спрямована до бюджетного комітету. Утім, А.Костін наголосив, що в сесійній залі, можливо, будуть прийняті й політичні рішення, адже «професійний обов’язок — це головне, а винагорода — другорядне».
Запасний план
Крім цього, члени комітету опрацьовують питання добору суддів і формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Зважаючи на наявність двох рішень Конституційного Суду, проводиться «робота над помилками».
Як зазначив А.Костін, запуск ВККС — пріоритетне питання. Суддівські вакансії планують заповнювати особами, справи яких вивчає Вища рада правосуддя. Папери будуть поступово вноситися до Офісу Президента. Нині на розгляді — 400—600 кандидатур.
Що ж до тих осіб, які пройшли навчання у Національній школі суддів, то їх наразі тримають у фокусі. Утім, жодного рішення немає. Передбачається, що доля 367 осіб буде вирішуватися найближчим часом, разом з іншими більш важливими проблемами. Як зазначає А.Костін, судова реформа триває, ніхто її зупиняти не буде, хоча на цьому шляху продовжують зустрічати певні складнощі. Утім, наприклад, питання скорочення кількості суддів Верховного Суду вже знято з порядку денного та повертатися до нього не планують.
Що стосується кваліфкомісії, то, як стверджує голова комітету, наразі підхід змінювати не планують. Трьох представників обере Рада суддів, ще трьох запропонують міжнародні організації.
Водночас планують дещо змінити підхід: коло останніх планують розширити. Тому що раніше існувала прив’язка до конкретних міжнародних експертів.
Утім, оскільки не відомо, коли буде сформована конкурсна комісія, обговорюється можливість альтернативи. Кількість членів ВККС мають намір залишити на рівні 16 осіб, але чи буде там більшість суддів —питання дискусійне. Громадська рада доброчесності також збережеться. Комітет планує розробити необхідні законопроекти протягом місяця.
Найближчим часом
Окрім судової реформи, правників турбували питання роботи комітету та доступу до його засідань. А.Костін пообіцяв, що буде можливість перегляду записів засідань.
На додачу юристи запитали про долю деяких законопроектів. Зокрема, адвокатську спільноту турбували проекти про медіацію, суд присяжних і розширення прав адвокатів.
Виявилося, що прийняття першого не має жодних перешкод, окрім технічних. Парламентарі вважають його допрацьованим. Існує розуміння, що громадяни повинні мати можливість альтернативи судовому розгляду. Адже якщо всі звертатимуться до судів, то державі доведеться постійно збільшувати кількість суддів.
Утім, ідеться не лише про довіру до судової влади. Насправді питання є більш загальним. Суспільство повинне сприйняти альтернативне судочинство, зокрема, існує потреба в популяризації третейських судів.
Довіру, зокрема й до системи судочинства, зрощуватимуть і шляхом запровадження суду присяжних. А.Костін зауважив, що участь у суді присяжних повинна стати почесним обов’язком. Адже, коли громадяни почнуть постійно брати участь у судових засіданнях, це зламає кригу недовіри. Водночас такий крок додасть шани суддівському корпусу.
Утім, постає і проблема розширення прав професійних захисників. Тому восени планують провести реформу адвокатури. Чи приведе це до реального розширення прав? Поки що питання залишається відкритим.
Те саме можна сказати і щодо прав приватних виконавців. Останні також потребують підтримки. Проте голова комітету обіцяв, що будуть знайдені компромісні рішення.
Наприкінці розмови в А.Костіна запитали, яке крісло комфортніше — адвоката чи політика? Він відповів, що, звісно, між ними є різниця. «Коли все життя ти працював адвокатом, важко змінити формат. Але є знак рівності між цими професіями. Адвокати знають, чим живуть люди та можуть генерувати відповідні рішення», — зазначив голова комітету.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!