Конфликт конфиденциальности

Адвокаты вряд ли будут рисковать обращаться к частным детективам, чтобы не лишиться свидетельства

Если в некоторых странах частные детективы давно и достаточно эффективно работают, то в Украине этот институт до сих пор не получил законодательной регуляции. Нужен ли он в наших реалиях и понадобятся ли адвокатам услуги детективов?

Без ліцензії, але під контролем

Приватна детективна діяльність по-різному врегульована на законодавчому рівні багатьох держав світу. Попри нормативне закріплення, діяльність приватних детективів дуже відрізняється за ступенем правового регулювання з боку державних інституцій та контролю з боку органів професійного самоврядування. Це передусім стосується як порядку ліцензування, так і процесу здійснення такої діяльності.

Наприклад, у Великій Британії для провадження приватної детективної діяльності особі не обов’язково отримувати відповідну ліцензію. Разом з тим детективи, які бажають стати членами профільної некомерційної організації «Асоціація британських слідчих» (Association of British Investigators), попередньо проходять сувору перевірку і навчання. А в подальшому їхня діяльність контролюється з боку ABI, що сприятливо впливає на професійну підготовку та рівень надання послуг. Такі особи набувають переваг з огляду на страхування своєї діяльності та співпрацю організації з державними органами.

Приватна детективна діяльність у США регулюється залежно від законодавства того чи іншого штату, яке може не вимагати обов’язкового отримання спеціальної ліцензії на її провадження.

Якщо ж говорити про регулювання приватної детективної діяльності в Україні, то у разі прийняття спеціального закону стосовно проведення розслідувань особами, які не є працівниками правоохоронних органів, заснування інституту приватних детективів, скоріше за все, супроводжуватиметься створенням спеціального уповноваженого органу. Він відповідатиме за забезпечення діяльності, підвищення кваліфікації приватних детективів та контролюватиме їхню професійну діяльність.

Оскільки в Україні приватна детективна діяльність нині не має жодного правового регулювання, закріплення інституту приватних детективів на законодавчому рівні, за умови узгодженості його положень з чинними нормами Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, матиме сприятливий ефект з точки зору якості надання послуг у сфері приватного розслідування.

Спостереження як НС(Р)Д

Прийняти закон, який запровадив би правове регулювання діяльності приватних детективів в Україні, намагалися неодноразово. Одна з таких спроб була зроблена у 2017 році (проект №3726), коли за підтримки Верховної Ради Президент не підписав закон, посилаючись на неузгодженість його тексту з нормами КПК. Зокрема, через наявність положень щодо можливості ведення приватними детективами зовнішнього спостереження на відкритій місцевості, в громадських місцях і на транспорті.

Нині широкого розголосу набуває новий проект «Про приватну детективну діяльність» (№3010). У разі його прийняття в осіб, які отримають статус суб’єкта приватної детективної діяльності, з’явиться право на збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві. При цьому замовником таких послуг зможе бути сторона відповідного провадження.

У проекті міститься перелік основних видів приватних детективних послуг, який не є вичерпним, оскільки «суб’єкти приватної детективної діяльності можуть надавати інші детективні послуги» за умови, що такі послуги не заборонені законом. З одного боку, за наявності відповідної норми в адвоката як сторони захисту у кримінальному провадженні з’явиться можливість користуватися послугами приватних детективів для збирання доказів з перспективою їх використання на етапі судового розгляду. А з іншого — не все так просто, як може видатися на перший погляд.

По-перше, пропонується дозволити приватним детективам вчиняти дії, які за своєю суттю відносяться до заходів оперативно-розшукової діяльності, а саме:

• спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті з метою отримання необхідної інформації;

• фотозйомка, відео- та аудіозапис на відкритій місцевості та в громадських місцях, а також застосовування інших технічних засобів фіксації інформації загального призначення, які не спричиняють шкоди життю та здоров’ю громадян, навколишньому середовищу.

Втім, визначити мету спостереження та фіксації на відкритій місцевості та у громадських місцях буде неможливо. Адже насправді приватний детектив, який їх здійснює, фактично дістане можливість спостерігати та фіксувати поведінку конкретних осіб.

Проте у законі «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 №2135-XI визначено вичерпний перелік випадків, за яких виключно підрозділи, що мають право на проведення оперативно-розшукової діяльності, можуть провадити «спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця». Причому це допускається тільки в разі наявності фактів, які підтверджують, що особа готує тяжкий або особливо тяжкий злочин, для отримання відомостей, що вказують на ознаки такого злочину, для гарантування безпеки працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів цих осіб, а також з метою отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Отже, стверджувати про допустимість таких доказів та їх прийняття судом поки що рано.

Таємниця для «сторонніх осіб»

По-друге, пропонується запровадити поняття «детективна таємниця». Це — інформація, яка стала відома приватному детективу у зв’язку з наданням послуг і яка захищатиметься згідно із законом. Для цього планується доповнити Кримінальний кодекс статтею з новим складом злочину щодо нерозголошення такої інформації. А до КПК — внести положення про неможливість допиту приватного детектива як свідка.

Якщо уявити випадок звернення адвоката до приватного детектива з метою пошуку відомостей та доказів для подальшого обґрунтування невинуватості підзахисного, то можна побачити певну суперечність норм. Адже проектом установлюється заборона суб’єктам приватної детективної діяльності приховувати від правоохоронних органів інформацію про факти вчинення тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення або про готування до нього, що стала їм відома під час провадження приватної детективної діяльності.

Цілком реальною може виявитися ситуація, коли приватний детектив, зібравши відомості та докази щодо особи, в інтересах якої діє адвокат, виявить факти, що можуть вплинути на кваліфікацію дій такої особи в рамках кримінального провадження. Зокрема, з огляду на ознаки вчинення нею тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення чи готування до вчинення такого правопорушення. У такому випадку, з одного боку, приватному детективу заборонятиметься приховувати зазначені відомості від правоохоронних органів, а з іншого — розкриття таких відомостей матиме наслідком порушення адвокатської таємниці та суперечитиме інтересам клієнта.

Однак, незважаючи на відповідні недоліки, в проекті не передбачається узгодження його положень з нормами закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI як у цілому, так і в частині захисту адвокатської таємниці у разі залучення приватного детектива. Розуміючи це, адвокат навряд чи буде ризикувати та звертатися до приватного детектива, оскільки обов’язок збереження адвокатської таємниці законом покладено на визначене коло осіб, зокрема на самого адвоката, але не на приватного детектива.

З огляду на необхідність забезпечення умов, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення, не зрозуміло, яким чином адвокат як сторона кримінального провадження зможе користуватися послугами приватного детектива. Адже останній, по суті, буде «сторонньою особою» в розумінні закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

***

Отже, у країнах, які запровадили інститут приватної детективної діяльності і які зробили все для належного урегулювання цього питання на законодавчому рівні, детективна діяльність принесла лише користь суспільству і державі. Безумовно, закон, яким повинна бути врегульована ця діяльність, має бути бездоганним, узгоджуватися з нормами чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, нормами міжнародного права, що регулюють питання, тісно пов’язані з діяльністю приватних детективів.

Тим самим законодавство України зробить ще один крок до європейських стандартів, дасть громадянам можливість обирати суб’єкта, який зможе захищати їхні права, свободи та законні інтереси.