Неудачные формулировки способны превратить военных, принимающих участие в АТО или ООС, на преступников
Реформирование прокуратуры может привести к потребности создания отдельного суда. Ведь, как оказалось, новоиспеченные прокуроры не имеют ни норм материального права, ни процессуальных возможностей, чтобы начать эффективно расследовать преступления.
Без досвіду та прав
Не вперше в Україні ліквідовують військову прокуратуру. Водночас тільки тепер державні обвинувачі зізналися в тому, що не мають змоги повноцінно працювати. Виявляється, розслідувати злочини правоохоронцям традиційно заважають прогалини в законодавстві. Мовляв, і норми чинного Кримінального кодексу є розпливчастими. Та й досвіду замало.
До таких висновків прийшли експерти під час обговорення питань щодо імплементації в КК норм міжнародного та гуманітарного права, яке недавно відбулось у стінах парламенту. На думку вчених, потреба в системній реформі вже назріла, проте, доки провідні наукові установи працюють над змінами, парламентарі намагаються тримати курс на євроінтеграцію та виконання взятих перед Європейським Союзом зобов’язань.
Тож за підтримки міжнародних партнерів штурмани змін сіли за стіл переговорів із представниками міжнародних організацій та тими, кому доведеться мати справу із законодавчими новелами. Передумовою стала вимога щодо ратифікації Україною положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду. І якщо раніше цьому заважала сама Конституція, то тепер стала лякати поява незалежної надбудови над національними судами.
Тому тепер такий підхід зазнає нищівної критики, що й засвідчили попередні дискусії (див. «ЗіБ». — Прим. ред.). Адже, на думку експертів, приєднуючись до міжнародного договору, Україна фактично наражає на небезпеку власних військових, які захищають її територіальну цілісність на сході країни.
Доки ж навколо ратифікації статуту тривають дебати, на розгляд народних депутатів потрапив проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» (№2689), покликаний суттєво збільшити не лише кількість злочинів, а й унести зміни до «Загальної частини» КК.
Домашнє завдання для України
Як наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, із необхідністю імплементації норм міжнародного та гуманітарного права в кримінальне законодавство зіткнулися майже всі європейські держави. Тож, зважаючи на наявність конфлікту на сході країни, українське право повинне адаптуватися та дати правоохоронним органам інструменти для адекватного захисту державних інтересів.
Не пройшовши в повному обсязі процедури ратифікації Римського статуту, Україна у виключному порядку звернулася до МКС із приводу розслідування злочинів, скоєних на тимчасово окупованих територіях. Проте, доки деякі експерти наголошують на неефективності роботи МКС, правозахисники за підтримки міжнародних партнерів та наукової спільноти почали виконувати «домашнє завдання для України».
Як зазначила голова моніторингової місії ООН з прав людини, нещодавно ми відзначали дні пам’яті жертв голокосту, тож сьогодні перед Україною стоїть величезне завдання — показати власну ефективну роботу щодо захисту прав людини та створити передумови для ефективної боротьби з воєнними злочинами.
Нині українські правоохоронці опинилися між молотом і ковадлом. З одного боку, КК дійсно не містить адекватного переліку воєнних злочинів. Утім, ратифікація міжнародних угод і невдалі формулювання в законодавстві здатні перетворити військових, які беруть участь в АТО чи ООС, на злочинців. Принаймні деякі експерти висловлюють побоювання, що імплементація норм міжнародного права може згодом бути використана для боротьби проти власних громадян.
Універсальна юрисдикція
Розпуття, на якому опинилися парламентарі, зумовлене особливостями роботи МКС. Адже його діяльність націлена передусім на притягнення до відповідальності за воєнні злочини осіб, під керівництвом яких розпочато агресію та вчинено дії, які підпадають під ознаки злочинів проти миру. Водночас МКС має запобіжники від розгляду та розслідування дрібних справ.
Більшу частину воєнних злочинів, скоєних на території держави, яка зазнає агресії, повинні розслідувати місцеві правоохоронні органи. Нині норми КК не корелюють із міжнародним правом. Тож для демонстрації серйозності власних намірів нардепам доведеться розширити перелік кримінальних правопорушень і змінити юрисдикцію судів.
Так, з’явиться універсальна юрисдикція, яка даватиме державі змогу самостійно вирішувати питання розслідування злочинів, скоєних не громадянами України та навіть поза її межами. Якщо особа, винна в скоєнні злочинів проти миру та людства, опиниться на нашій території, її не видаватимуть іншій державі, а притягатимуть до відповідальності згідно з вітчизняним кримінальним правом.
По обидва боки кордону
Крім того, у проекті №2689 передбачено зміну підстав для звільнення від відповідальності, а також запроваджено нові правила покарання за незакінчені злочини. З’явиться новий спеціальний суб’єкт — військові командири. Водночас під це трактування підпадуть не лише особи, які перебувають на військовій службі, а й «польові командири». Експерти вважають, що необхідні запобіжники від того, аби правоохоронці не почали, прикриваючись слідством, намагатися притягнути до відповідальності «незручних» волонтерів. Проте верховенство права передбачає створення таких умов, при яких за злочини проти мирного населення необхідно притягати до відповідальності, незважаючи на те, з якого боку кордону вони скоєні.
Критики зазнали положення, якими вводиться ряд нових та нетипових термінів. Наприклад, установлюється відповідальність за «віроломство», доволі розпливчастим є термін «обман».
Охоронний інструментарій
Як наголошують представники прокуратури, ні в кого не має сумнівів, що всі винні у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, повинні бути покарані. Водночас без створення належного правового підґрунтя жодні зрушення стають неможливими. Тим часом окремий департамент у прокуратурі вже створено, а працювати йому наразі фактично ні з чим.
Більше того, якщо проект буде підтримано в сесійній залі, то відповідно до «Перехідних положень» працівники прокуратури так і не почнуть його застосовувати. Принаймні до того часу, доки не будуть унесені зміни до процесуального законодавства. Крім того, прокуратура обіцяє ініціювати створення аналогічних структур у Службі безпеки, Національній гвардії та Державному бюро розслідувань.
Як відомо, перехрещення повноважень ще ніколи не сприяло ефективності правосуддя, проте поки що силовики планують виступити єдиним фронтом. Представники прокуратури зазначили: не вважають, що протягом 5 років займалися марнотратством. Водночас розслідування не були системними. Сподіваються, що невдовзі все зміниться на краще.
Головне, чого повинна досягти Україна, — це такої ефективності роботи власних правоохоронних органів, за якої не ми будемо доповнювати МКС, а він українську судову систему.
Як наголосив представник Українського інституту майбутнього Євген Єнін, хоч держава й мала законодавство, правоохоронна система не була готова до його застосування. Тому необхідно подякувати громадським організаціям, які допомагали з кваліфікацією злочинів.
Міжнародні експерти наголошують на тому, що правоохоронці самостійно можуть не справитися з поставленими завданнями. Отже, є підстави для створення спеціалізованого суду, який розслідуватиме виключно воєнні злочини.
Тож, як завжди, спочатку створюватимуть апарат, а потім вирішуватимуть, чим займатися та які справи розглядати. Оскільки в Україні можуть почати працювати «таємні судді», які розглядатимуть справи без унесення ухвалених рішень до ЄДРСР (про що раніше повідомляв «ЗіБ»), то, може, доречно їх об’єднати та відновити систему військових судів? Питання в тому, чи витримає такі ініціативи бюджет...
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Елеонора САЛОВА,
адвокат ADER HABER LawFirm:
— Закон, безумовно, необхідний, але він потребує доопрацювання, оскільки при такому його вигляді велику кількість злочинів буде складно довести. Особисто для мене залишається відкритим питання, як держава бачить для себе забезпечення виконання цього закону. І тепер є статті КК, які можна застосувати для притягнення до відповідальності осіб, які катують і вбивають наших громадян, але, на жаль, за ці дії ніхто не несе відповідальності.
Створення практичного механізму — 80% успіху в притягненні до відповідальності за незаконні дії. Інакше матимемо чергові недієві норми.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!