Ответственность за служебную халатность не может наступать при отсутствии материальных убытков. Такое заключение сделал ВС в постановлении №731/513/16, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
17 жовтня 2019 року м.Київ №731/513/16
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — ШЕВЧЕНКО Т.В.,
суддів: БУЩЕНКА А.П., СТЕФАНІВ Н.С. —
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисника Сидоренка О.О. і прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 1.08.2018 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016271210000019, щодо Особи 2, Інформація 1, уродженця с.Озеряни Варвинського р-ну Чернігівської обл., який проживає за Адресою 1, засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.367 Кримінального кодексу.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 14.04.2017 Особу 2 засуджено:
— за ч.4 ст.191 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності, на 2 роки;
— за ч.1 ст.366 КК — до покарання у вигляді обмеження волі на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності, на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим Особі 2 визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності, на 2 роки.
Цим же вироком засуджено Особу 1 за ч.2 ст.366 КК та Особу 3 за ч.1 ст.358 КК, щодо яких судових рішень у касаційному порядку не оскаржено.
Стягнуто з Особи 2, Особи 1 та Особи 3 на користь держави по 4146,38 грн. з кожного на відшкодування процесуальних витрат.
Ухвалою АСЧО від 1.08.2018 вирок районного суду щодо Особи 2, Особи 1, Особи 3 змінено.
Дії Особи 2 перекваліфіковано з ч.4 ст.191 КК на ч.2 ст.367 КК та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, без штрафу; за ч.1 ст.366 КК призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим Особі 2 визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, без штрафу. На підставі ст.75 КК Особу 2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов’язки, передбачені ч.1 ст.76 КК.
Особу 1 на підставі п.«в» ст.1 закону «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 7.09.2017, звільнено від відбування основного та додаткового покарань за цим вироком у зв’язку з актом амністії.
У решті цей вирок залишено без змін.
За вироком суду першої інстанції Особу 2 засуджено за те, що він, обіймаючи посаду начальника відділу освіти Варвинської РДА та будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, маючи 5-й ранг державного службовця категорії «Б», виконуючи свої посадові обов’язки всупереч інтересам служби, вчинив розтрату бюджетних коштів та підроблення офіційних документів.
А саме — діючи умисно з метою розтрати бюджетних коштів в інтересах ТОВ «ІБК «Укртехспецбуд-ТД», достовірно знаючи, що будівельно-монтажних робіт з реконструкції Варвинської ЗОШ I—III ступеня підрядником «ІБК «Укртехспецбуд-ТД» в повному обсязі не виконано, шляхом вчинення службового підроблення, Особа 2 28.12.2015 в рядку «замовник» в актах форми КБ-2 №№1, 2 та 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року та довідках форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт і витрат поставив власноручно свої підписи та відбитки печатки «Відділ освіти Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області» і тим самим засвідчив документи, що містять недостовірну інформацію про обсяги та вартість виконаних робіт на зазначеному об’єкті будівництва, надавши їм статусу офіційних, та надав їх до бухгалтерії відділу освіти Варвинської РДА для оформлення платіжних доручень та проведення оплати Управлінням державної казначейської служби у Варвинському районі, яку було здійснено на рахунки ТОВ «ІБК «Укртехспецбуд-ТД» в повному обсязі — на загальну суму 2328556,80 грн. Внаслідок включення у відповідні акти за грудень 2015 року фактично невиконаних обсягів робіт було безпідставно завищено вартість реконструкції Варвинської ЗОШ на загальну суму 230252 грн., чим здійснено розтрату бюджетних коштів на вказану суму.
Суд апеляційної інстанції, погодившись із рішенням місцевого суду про винуватість Особи 2 за ч.1 ст.366 КК, дійшов висновку, що діям останнього за ч.4 ст.191 КК місцевий суд дав неправильну правову оцінку, й перекваліфікував їх на ч.2 ст.367 КК.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах захисник Сидоренко О.О. та прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, ставлять вимогу про скасування ухвали апеляційного суду щодо Особи 2 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Захисник вказує, що апеляційний суд не відобразив в ухвалі доповнення Особи 2 до апеляційної скарги захисника Мороза О.В. та не надав відповідей на доводи засудженого. Зазначає про необґрунтованість засудження Особи 2 за ч.1 ст.366 КК через відсутність доказів на підтвердження того, що він підписував документи, надані до бухгалтерії до 28.12.2015. Вважає, що висновок суду про наявність у діях засудженого складу злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК, ґрунтується на недопустимих та суперечливих доказах, які, зокрема, не підтверджують факту спричинення тяжких наслідків державним інтересам.
Прокурор звертає увагу, що апеляційний суд, надаючи діям засудженого іншу правову оцінку, не виклав в ухвалі встановлених судом фактичних обставин за обвинуваченням за ч.2 ст.367 КК, чим позбавив Особу 2 права знати, за що його засуджено. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв доповнення Особи 2 до апеляційної скарги захисника Мороза О.В., оскільки сам засуджений не подавав касаційної скарги. Зазначає, що суд необґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності в діях Особи 2 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК, припустився суперечностей, вказавши про відсутність у його діях розтрати бюджетних коштів через їх повернення у відповідному еквіваленті й одночасно про наявність наслідків у вигляді збитків. Вважає, що висновок про скоєння необережного злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК, суперечить висновку про доведеність наявності в Особи 2 умислу на скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК. Вказує, що апеляційний суд безпосередньо не дослідив доказів на підтвердження розміру завданої шкоди, а, змінюючи вирок суду першої інстанції, не обґрунтував, у чому полягали порушення, допущені місцевим судом.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Ковальчук О.С. вважав, що підстав для задоволення касаційної скарги захисника Сидоренка О.О. немає, та підтримав касаційну скаргу прокурора. Захисник засудженого Особи 1 Бурячок М.А. покладався на розсуд суду, а засуджений Особа 1 вважав, що касаційна скарга захисника Сидоренка О.О. підлягає задоволенню <…>.
Мотиви Суду
На переконання колегії суддів, ухвала суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо Особи 2 не відповідає вимогам закону з огляду на таке.
Переглядаючи в апеляційному порядку вирок місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії Особи 2 не можна вважати розтратою чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, оскільки в подальшому кошти було повернуто рівноцінним еквівалентом — виконаними додатковими роботами і будівельними матеріалами, яких не було зазначено в кошторисі на реконструкцію Варвинської ЗОШ. Перекваліфікував їх з ч.4 ст.191 КК на ч.2 ст.367 КК за ознаками службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам станом на 28.12.2015, коли на рахунок підрядника було безпідставно перераховано 230252 грн. бюджетних коштів за роботи, які фактично останнім не було виконано.
Ухвалюючи рішення щодо необхідності кваліфікувати дії Особи 2 за ч.2 ст.367 КК, апеляційний суд залишив поза увагою таке.
Стаття 367 КК передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК, є настання тяжких наслідків.
Згідно з п.4 Примітки до ст.364 КК (у редакції від 5.04.2001) тяжкими наслідками у стст.364—367 КК, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, є такі, що у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Визнаючи Особу 2 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК, за кваліфікуючою ознакою вчинення кримінального правопорушення, що спричинило тяжкі наслідки, суд апеляційної інстанції припустився суперечливих висновків, оскільки встановив відсутність матеріальних збитків унаслідок дій засудженого, вказавши про те, що бюджетні кошти, призначені для фактично невиконаних робіт, в повному обсязі було повернуто рівноцінним еквівалентом — виконаними додатковими роботами і будівельними матеріалами, не зазначеними в кошторисі на реконструкцію Варвинської ЗОШ.
Крім того, слід зазначити, що із суб’єктивної сторони склад злочину, передбаченого ст.367 КК, характеризується виною у формі необережності та її виду — злочинної недбалості. Перекваліфіковуючи дії Особи 2 з ч.4 ст.191 КК на ч.2 ст.367 КК, суд мав би визначитись, чи існують у діянні всі ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторін цього злочину, та належним чином вмотивувати своє рішення.
Таким чином, апеляційний суд допустив такі істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення. Тому на підставі п.1 ч.1 ст.438 КПК ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду належить урахувати викладене в цій постанові, перевірити всі доводи, зазначені в апеляційних скаргах захисника, а за наявності для цього підстав — шляхом повторного дослідження обставин кримінального провадження, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги захисника Сидоренка О.О. та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 1.08.2018 щодо Особи 2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!