Кто может превратить законников в «добрых полицейских»?
Принятие решения, которое точно не понравится общественности, рассмотрение резонансного дела и неумение объяснить, почему законно, но вроде бы не очень справедливо. Все негативные последствия работы может исправить правильная коммуникация. А наладить ее помогут специалисты.
Служба порятунку Феміди
Більшість громадян не розуміє нічого, крім резолютивної частини судового рішення, як із цим не боролися б ті, хто вболіває за підвищення репутації правосуддя. Виходить, якщо судова система й працює, як належить, то про це ніхто не знає. А якщо припускається помилки, то про це чомусь одразу стає відомо. Не так важливо знайти пояснення цьому феномену, як спробувати повернути ситуацію в інше русло.
Головний фарватер у цьому напрямі — взаємодія зі ЗМІ, яка, незважаючи на всі зусилля, проходить зі скрипом. Щоб усе відбувалося гладко, потрібен кваліфікований посередник-супергерой — прес-секретар суду.
Його основне завдання — перекладати юридичну мову вердиктів на людську, щоб суспільство зрозуміло, чому хтось не потрапив до в’язниці, а когось, навпаки, туди відправили.
Щоб прес-секретарі розуміли, як втілювати цей обов’язок у життя, їм потрібно вчитися. Обнадіює те, що на тренінги, присвячені цій тематиці, завжди хочуть потрапити багато людей. На одному з них прес-секретарі разом із суддями, які приїхали з усіх куточків країни, обговорили тонкощі висвітлення справ, пов’язаних із дискримінацією. Судді зауважили, що перед Фемідою постають не лише гендерні проблеми, а й інші.
Під грифом «дискримінації»
Ініціативу вивчити із запрошеними досить специфічну тему проявила громадська організація «Вектор прав людини». На відкриття тренінгу запросили суддю Верховного Суду Надію Стефанів, яка розповіла про негативне сприйняття суспільством одного з рішень Великої палати ВС. Предмет спору стосувався трудових договорів із вагітними жінками. На думку судді, саме прес-служба могла б пом’якшити його сприйняття громадянами.
До справ, пов’язаних із дискримінацією, і судді, і прес-секретарі мають підходити обережно. Утім, на практиці ті, хто здійснює правосуддя у невеликих містечках, ніколи не стикалися із такими провадженнями. Саме необізнаність і спонукає їх розбиратися з особливостями висвітлення таких справ.
Популярності темі додає ще й тенденція ставити штамп «про дискримінацію» на будь-якій «підозрілій справі». Тому учасники тренінгу й вивчали ті категорії справ, які потрапляють до групи підвищеного ризику. Після цього вони шукали інструменти для їх висвітлення та знайомилися з прикладами успішної роботи зі справами, пов’язаними із дискримінацією.
Отже, поки що ініціативи для суддів та працівників апарату випереджають подібну практику для адвокатів. Адже законники стверджують, що останні не хочуть братися за такі справи, бо не знають, як будувати лінію захисту. А от у суддів вибору немає. От і виходить, що в очах суспільства правники виглядають як «добрі поліцейські», а судді — як їхній антипод. Але силою пера можна поставити ситуацію з голови на ноги.
Під час спілкування присутні з’ясували, що дискримінація також проявляється у ейджизмі.
Материалы по теме
Полномочия руководителя аппарата суда, отправка решения в ЕСИТС и другие выводы в обзоре КАС
26.03.2024
Житомирский ОАС переедет в новое помещение
13.03.2024
В райсуде на Киевщине сменился председатель
29.02.2024
В райсуде Львова переизбрали председателя
19.02.2024
В райсуде Киевщины переизбрали председателя
16.02.2024
В райсуде на Закарпатье новый председатель
02.02.2024
В суде на Львовщине переизбран председатель
09.01.2024
В горсуде на Одесщине — новый председатель
04.01.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!