Управляющий партнер АО «Татаров, Фаринник, Головко» О.Татаров:

«Суды начали считаться с обоснованностью подозрений и отсутствием оснований для содержания под стражей»

На этой неделе вышел на волю судья Апелляционного суда Днепропетровской области Валерий Чернобук, которого, как известно, обвиняли в государственной измене и на этом основании держали за решеткой. «ЗиБ» обратился за комментарием относительно этого события к управляющему партнеру АО «Татаров, Фаринник, Головко», д.ю.н., профессору Олегу ТАТАРОВУ, представляющему сторону защиты в этом процессе.

— Як ви оцінюєте наслідки появи в законодавстві переліку статей Кримінального кодексу, для яких не передбачено іншого запобіжного заходу, крім взяття під варту?

— Законодавча регламентація неможливості застосування іншого, крім тримання під вартою, запобіжного заходу за скоєння злочинів, передбачених стст.109—114¹, 258—258⁵, 260, 261 Кримінального кодексу, фактично призвела до відсутності належного судового контролю за діяльністю органів досудового розслідування та, відповідно, можливого порушення прав та свобод громадян. Адже застосування тримання під вартою за таких умов залежить від наданої органом досудового розслідування правової кваліфікації дій особи, яку оскаржити неможливо.

Випадки застосування безальтернативних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою досить часто траплялися у практиці правоохоронних органів з метою політичних переслідувань. Серед гучних — справи щодо екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича, екс-голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, колишнього начальника Головного штабу Збройних сил України Володимира Замани, екс-голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим та діючого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Валерія Чорнобука.

— Чому суди тільки зараз наважилися піти наперекір обвинуваченню та не погодити подальше тримання під вартою В.Чорнобука?

— Неодноразові спроби оскарження стороною захисту у цій справі незаконності застосування безальтернативного запобіжного заходу, звернення до КС щодо визнання неконституційними положень ч.5 ст.176 Кримінального процесуального кодексу, клопотання про зміну запобіжного заходу дали свій результат тільки після зміни політичної кон’юнктури. Адже суди почали зважати на обґрунтованість підозр та відсутність підстав для тримання під вартою, попри визначену правоохоронними органами правову кваліфікацію злочину.

Одним із таких рішень, прийнятих за результатами розгляду нашої апеляційної скарги, є ухвала Київського апеляційного суду від 10.06.2019. Нею скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва про продовження строку тримання під вартою В.Чорнобука та відмовлено у застосуванні будь-якого запобіжного заходу у зв’язку з відсутністю для цього підстав. Як наслідок, В.Чорнобука було звільнено з-під варти.

— Ваш прогноз: інші суди тепер стануть уважніше ставитися до клопотань прокуратури про обрання такого запобіжного заходу або продовження тримання особи під вартою?

— Маю сподівання, що в подальшому суди також керуватимуться виключно вимогами закону та застосовуватимуть практику Європейського суду з прав людини у системному взаємозв’язку з елементами принципу верховенства права. Це унеможливить безпідставне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як спосіб усунення неугодних.

Також очікуємо рішення КС за нашою скаргою в інтересах В.Чорнобука щодо визнання неконституційними положень ч.5 ст.176 КПК, яка передбачає можливість застосування безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Адже відсутність альтернативи порушує принцип верховенства права.