Передача дел на повторное рассмотрение признана ЕСПЧ недостатком, за который ответственно государство
Обоснованность длительности производства должна оцениваться с учетом конкретных обстоятельств дела и критериев, изложенных в прецедентной практике Европейского суда по правам человека. К ним отнесли сложность дела, поведение заявителя и государственных органов.
Десятилітні експертизи
На це Суд звернув увагу в рішенні від 16.05.2019 у справі «Ziaja v. Poland».
На початку 1999 року Яніна Зяя ініціювала цивільне провадження щодо встановлення сервітуту на сусідську ділянку з метою проїзду до своєї земельної ділянки. За 1,5 року вимоги було задоволено, проте сусіди подали апеляцію, після якої справу направили на новий розгляд.
У ході провадження заявлялися численні клопотання, призначалися та проводилися експертизи, висновки яких також оскаржувалися, допитувалися експерти, проводилися огляди предмета спору.
Відповідачі заперечували як сам висновок експерта, так і вимогу оплати його послуг. Урешті-решт замовили підготовку іншого висновку. Наступне судове слухання відбулося 23.04.2002. На ньому проведено допит експерта та призначено ще одного для оцінки вартості ділянки.
Під час слухання 13.01.2003 суд вирішив призначити ще одну експертизу для встановлення того, чи буде сервітут упливати на рибні господарства. Зрештою позов заявниці задовольнили, але відповідачі знову подали апеляційну скаргу.
26.01.2006 друга судова ланка вчергове скасувала рішення першої інстанції та направила справу на новий розгляд. Було проведено геологічну експертизу, і до справи залучили інших осіб як співвідповідачів. Потім суд укотре прийняв рішення про проведення огляду ділянки.
31.03.2011 позов про встановлення сервітуту було задоволено. Відповідачі знову подали апеляційні скарги. Лише через рік друга інстанція відхилила останні.
Після цього жінка поскаржилася на надмірну тривалість провадження, але її скарги суди теж відхилили.
Прокол нижчих інстанцій
Тоді Я.Зяя звернулася до ЄСПЛ, стверджуючи, що розгляд її справи не відповідав вимозі розумного строку в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У Страсбурзі погодилися, що провадження, в якому заявниця вимагала встановлення сервітуту, не стосувалося складних питань фактів і права, хоча й слід було отримати висновки експертів з різних галузей. Це потребує часу, але не такого значного, адже експертам знадобилося кілька років.
Суд нагадав, що обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Ідеться, зокрема, про складність справи та поведінку заявника й відповідних органів. Що стосується останнього, то слід також узяти до уваги те, що для заявника поставлено на карту.
Водночас судді ЄСПЛ уважали, що процедура отримання експертних висновків не мала необхідної ефективності. Експерти працюють у контексті судового розгляду під наглядом судді, який залишається відповідальним за підготовку та швидке проведення провадження. Крім того, між слуханнями, які не були пов’язані з роботою фахівців у різних галузях, неодноразово проходили періоди, що тривали до року.
Хоч у Страсбурзі зауважили, що не в змозі проаналізувати юридичну якість прецедентного права судів Польщі, проте наголосили, що передання справ на повторний розгляд зазвичай відбувається внаслідок помилок, допущених судами нижчої інстанції. Повторність таких проваджень у межах одного розгляду вказує на недолік судової системи. Більше того, цей недолік може бути визнаний виною влади, а не приписаний заявникам.
За таких обставин Суд не знайшов достатнього обґрунтування затримки в розгляді справи заявниці та загальної тривалості слухання справи в 13 років. Тож було констатовано порушення §1 ст.6 конвенції та присуджено €10 тис. компенсації за моральні страждання.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!