«Алкогольный» протокол

Судью хотели уволить за вождение под мухой, но ограничились отстранением на полгода

Нетрезвый водитель лишился на год прав и заплатил штраф. Казалось бы, понес предусмотренное законом наказание и на том конец. Но когда речь идет о служителе Фемиды, то последствия могут быть значительно хуже, например потеря работы.

Суворість до нетверезих

У жовтні 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшли скарги на Олександра Бойка з Голосіївського районного суду м.Києва. Як стверджували активісти, в одному з районних судів Чернігова розглянули справу про адміністративне правопорушення. Йшлося про їзду судді на автомобілі в нетверезому стані, і чоловіка визнали винним. Але машина вказаної марки відсутня в поданій декларації.

Крім того, скаржники запевняли, суддя має корпоративні права в одному товаристві, але цього також не задекларував.

Друга дисциплінарна палата ВРП відкрила провадження. З’ясувалося, що суддя справді керував транспортним засобом напідпитку, за що відбувся штрафом і позбавленням прав на рік. Суди першої та апеляційної інстанцій підтвердили цей факт.

Що стосується прихованих даних, то ДП дійшла висновку про відсутність законних підстав стверджувати, що обсяги задекларованого й реального майна не збігаються. Адже Національне агентство з питань запобігання корупції декларації не перевірило й іншого не довело.

Стосовно ж керування машиною напідпитку законник дав письмові пояснення. Він запевнив, що через помилки в протоколі його позбавили права на захист, справу розглянули без його участі, а повістку відправили на неіснуючу адресу. Однак фактично суддя визнав себе винним, адже рішення набуло законної сили.

Та несподівано ДДП вирішила, що порушення Правил дорожнього руху тягне на звільнення з посади. На думку членів палати, таким учинком суддя підірвав довіру суспільства до суду, проігнорував етичні норми, порушив стандарти поведінки та виявив зухвалість. Не допоміг і той факт, що до того О.Бойко ніколи не мав дисциплінарних стягнень.

Подих у стакан

Таке рішення видалося судді вкрай несправедливим. Адже за поїздку напідпитку він уже розплатився — позбавленням прав і грішми. Йому не хотілося ще й роботу втрачати. Тож на засідання ВРП він прийшов разом з адвокатом і наполягав на власній невинуватості та помилковості судового рішення.

О.Бойко побудував свій захист на процесуальних недоліках протоколу. «Від працівників поліції я міг захищатися тільки в процесуальний спосіб, саме так я і діяв», — заявив суддя. «Фактично даний протокол був єдиним доказом, який суди поклали в основу своїх рішень. Але було допущено порушення при його укладанні. У протоколі неправильно зазначена адреса мого проживання. Яким чином особа може захищатись у суді від звинувачення, якщо взагалі не вказано місця проживання?» — заявив О.Бойко на засідання Ради.

«Відразу після того, як було складено протокол, я поїхав до Києва та здав аналіз крові, щоб убезпечити себе від відповідальності за зазначені дії. Адже на місці події огляд відбувався в такий спосіб, що мені важко навіть про це говорити. Я дихнув у стакан, а із цього стакана понюхав лікар. Чи можна за подихом визначити, що я в цьому стані перебуваю? Я здав аналіз сечі, але лікар сказав, що цього не потрібно, і вилив рідину. Фактично мене позбавили єдиної можливості захиститися в правовому порядку за допомогою аналізів і довести свою правоту», — розповів про свої негаразди суддя.

О.Бойко прийшов на засідання в апеляційній інстанції, де намагався довести факти порушення власних прав у той момент, коли лікар відмовився брати аналізи. Також на свій захист суддя закликав свідків і фахівців, але суд відмовився їх вислухати.

Конфлікт із активістами

Джерело своїх бід О.Бойко бачить у конфлікті з активістами. Адже жоден правоохоронний орган не скаржився на нього до ВРП. Робили це саме активісти. Вони ж намагалися вплинути на вибори голови Голосіївського райсуду, з’являлися на збори й засідання.

«Я в досить різкій формі просив активістів не заважати нам обрати голову суду. Колектив повинен сам визначитися, хто має право очолити установу. Після чого активісти перестали агресивно поводитись, а дехто навіть залишив зал. Але з’явився ряд публікацій проти мене з метою цькування», — заявив О.Бойко.

На його думку, крім скарги, яку написали на нього активісти, все інше в матеріалах справи свідчить про те, що він хороша людина. Там є позитивна характеристика від колег, багато різних грамот за спортивні досягнення. «У позаминулому році під моїм керівництвом Голосіївський райсуд став переможцем Кубку Феміди з футболу», — похвалився суддя. — За 25 років роботи в мене не було жодного стягнення».

«А навіщо треба було здавати аналізи саме в Києві? Все ж таки це як мінімум 140 км, — поцікавився член ВРП Анатолій Мірошниченко. — Ви не довіряли місцевим медичним закладам? Сам факт, що між затриманням і моментом, коли ви здали аналізи, пройшов певний час, викликає сумніви».

Адвокат продовжив лінію захисту й перелічив усіх інших суддів, які їздили п’яними українськими дорогами, прилюдно на відеокамеру ображали представників поліції, але не понесли або жодного покарання, або відбулися відстороненням. Натомість у випадку з О.Бойком, попри сумнівні докази, дисциплінарна палата вирішила його звільнити.

«На жаль, ми змушені визнати, що є рішення суду, яке набрало законної сили», — зауважив адвокат. Але він переконаний: якби суд узяв до уваги результати аналізів, які здав О.Бойко в Києві, то рішення було б іншим.

Які аргументи схилили шальки терезів на користь судді, не відомо. Але ВРП таки вирішила не звільняти суддю. Він дістав покарання, схоже на те, яке свого часу мав інший суддя за водіння в нетверезому стані, — відсторонення з проходженням навчання в Національній школі суддів. Щоправда, якщо колегу відсторонили на 2 місяці, то О.Бойка — на півроку. Потім йому доведеться ще й повторно пройти кваліфікаційне оцінювання.

Утім, нині суддя й так його проходить на етапі співбесід. Тож доволі дивним виглядає вимога двічі за рік пройти одні й ті самі процедури.