Дополнить, принять и доказать

Не согласны с дискриминацией все судьи, а жалуются только 200

Совет судей определил квоту делегатов на съезд от апелляционной инстанции, сказал свое слово относительно проекта №9258 и урегулировал порядок всеобъемлющего сканирования дел. Но этот короткий синопсис заседания не передает того, как искали выход из тупиков реформы.

Арифметика та економіка

Продовжуючи попереднє засідання, члени РСУ займалися підготовкою до суддівського віче. Після обрання делегатів від Верховного Суду (12) органу суддівського самоврядування залишалося визначити кількість учасників форуму від апеляційної інстанції.

Отже, інтереси місцевих загальних судів представлятимуть 155 делегатів, окружних адмінсудів — 30, а госпсудів — 31. «Апеляційників» загальної юрисдикції — 29, адміністративної та господарської — 10 і 6 суддів відповідно. Тож загалом у з’їзді братимуть участь 273 делегати (див. стор.4).

У зв’язку з тим що штат законників не постійний і дехто вже перебуває у процесі складання повноважень, члени ради вирішили повторно узгодити квоту делегатів 29 листопада. Координувати роботу на місцях будуть організаційні комітети — по 5 суддів від кожної області. Про що й прийняли відповідне рішення.

Головна мета з’їзду — призначити 4-х членів Вищої ради правосуддя. Але сьогодні суддів більше хвилює рівень зарплат. Внести це питання до порядку денного форуму вже пізно, але, попри це, РСУ намагається зробити певні кроки, аби вирішити цю проблему до з’їзду.

Спочатку орган суддівського самоврядування хотів бити в усі дзвони, щоб його почули Верховна Рада, Кабінет Міністрів, ВРП. Врешті вирішив акцентувати увагу на тому, що пропоновані зміни до проекту державного бюджету на 2019 рік у частині скасування з 1.01.2019 передбаченого профільним законом підвищення суддівської винагороди зазіхають на незалежність вітчизняної Феміди. Так само як окремий проект змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» (№9258), що містить таку ж пропозицію…

У наступних пунктах рішення РСУ йдеться про підтримку позиції Пленуму Верховного Суду та звернення до ВРП з пропозицією врахувати цю позицію під час складання консультативних висновків до законопроектів. Без останнього пункту, за словами голови РСУ Олега Ткачука, рішення нічого не варте. З його думкою не погодився суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Дмитро Мовчан. «ВРП нічого не зробила, і це буде першим питанням на з’їзді», — заявив він.

Щоправда, Рада наступного дня таки ухвалила висновок щодо проекту №9258. Та чи були враховані в ньому рекомендації РСУ — наразі не відомо: текст документа ще не оприлюднений на сайті ВРП.

Дотичними до цього питання стали звернення понад 200 суддів, про які розповіла Інна Плахтій із Луцького міськрайонного суду Волинської області. Їхні позиції мають узяти до відома. У зверненнях ідеться не лише про суддівську винагороду, а й про кваліфікаційне оцінювання, з яким затягує Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Старт після фінішу

Питання електронного суду та проблеми його втілення в життя спільними зусиллями вирішували із Державною судовою адміністрацією. Практична реалізація поки що перебуває в режимі здогадок, а от теоретичні напрями вже визначені.

Так, судам додається відповідальність за навчання колег і працівників апарату. При цьому для розсекречення певної інформації встановили обмеження.

Деякі справи взагалі не підлягають скануванню. Адже Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає переходу на електронний розгляд провадження.

Технічну базу планують поповнити сканерами та комп’ютерами, на які мають витратити 68 млн грн. Утім, кількість наявних електронних документів і тих, які ще стоять у черзі на оцифрування, поки що не відома.

Рішення має стати маяком для судів, адже з березня, за словами заступника голови ДСАУ Сергія Чорнуцького, тотальна електронізація стане обов’язком і система має наповнюватися справами.

Технічна хвиля дійшла і до самої РСУ. Її члени хоч і перевиконали план запланованих засідань, проте домовилися працювати додатково — в он-лайн-режимі. Щопонеділка судді спілкуватимуться у Скайпі, щоб вирішувати поточні питання. Наступна ж зустріч «наживо» відбудеться 7 грудня.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Денис МАСЕНКО, 
суддя Апеляційного суду м.Києва:

— Рада суддів є самодостатнім органом. Суддівська винагорода навіть не підлягає обговоренню — вона є складовою суддівської незалежності. Із цим усі згодні. Ми — незалежний орган, найвищий у суддівському самоврядуванні. Чому ж тоді у своєму рішенні не можемо чітко написати: такі дії є втручанням у незалежність судової влади? І направити такий висновок до Верховної Ради. Цього буде цілком достатньо.

Запропонований варіант рішення вимагає від Кабінету Міністрів як суб’єкта законодавчої ініціативи не вносити проект щодо скасування підвищення окладів суддів. Не впевнений, що ми маємо таке право. Кабмін, приймаючи таку ініціативу, виходив з певних обставин, швидше за все, економічних, тому ми не можемо вимагати відкликати законопроект.

Рішення потрібно доповнити тим, що внесення таких змін до профільного закону є посяганням на незалежність судової влади.