Председатель комитета защиты прав адвокатов НААУ Анна Боряк:

«Мы чувствуем на себе ответственность за независимость нашей профессии»

Уверенность адвокатов в защищенности становится все более шаткой. Если раньше пренебрежение адвокатским статусом затрагивало конкретного юриста или нескольких специалистов и было опосредствовано их профессиональной деятельностью, то сегодня учащаются случаи срыва работы органов адвокатского самоуправления со стороны так называемых активистов. При этом стражи порядка не совершают никаких действий, чтобы эти нарушения прекратить. Про реакцию органов самоуправления на эти события, о «политике защиты», а также о том, кто будет защищать адвокатов, если государство не желает этого делать, рассказывает председатель комитета защиты прав адвокатов и гарантий адвокатской деятельности НААУ Анна БОРЯК.

«Право на застосування сили є лише в держави»

— Недавно засідання вашого комітету розпочалося з уторгнення в приміщення кількох десятків молодиків, які назвали себе «зацікавленою громадськістю». Чи є це втручанням у діяльність органів самоврядування та яку відповідальність мають нести особи, котрі таке собі дозволили?

— Утручання відбувається вдруге, і це негативна тенденція не тільки для адвокатури, а й для країни загалом. Адже право на застосування сили є лише в держави. А коли таке право безперешкодно використовує будь-хто, остання розписується у своєму безсиллі.

Події, що мали місце в приміщенні НААУ 31 липня та 2 серпня, відбувалися на тлі бездіяльності працівників Національної поліції, які мовчки спостерігали за безладом. Складається враження, що НП існує тільки як віртуальний образ, а всі питання вирішують незаконні формування, які люблять називати себе «громадськістю». У нас відбувається підміна понять: функції держави намагається виконувати громадськість, а влада в цей час безцеремонно втручається у справи незалежної сфери, діяльність якої вона повинна гарантувати.

Чомусь в Адміністрації Президента краще за адвокатів знають, який закон необхідно прийняти, і нав’язують свою позицію. Також народні депутати краще знають, які рішення повинні ухвалювати органи адвокатського самоврядування. Аби саме таке рішення було прийняте, колег протиправно позбавили свободи на 4 год., а «громадськість» вимагала в них протокол.

— Про який протокол ішлося?

— Очевидно, самі активісти не до кінця розуміли, який документ їм потрібен та що з ним робити. Тому про всяк випадок, застосовуючи фізичну силу, примушували адвокатів не вставати з місць. І це відбувається у державі, яка декларує європейський вектор розвитку! Якщо держава дозволяє собі робити таке із адвокатами, то що буде з простими громадянами?

— Яким чином реагуватимуть найвищі самоврядні органи? Чи є дієві шляхи протидії та недопущення подібного у подальшому?

— НААУ тривалий час працювала в різних напрямах щодо захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Тим більше що комітету НААУ колеги довіряють, і прохання про допомогу надходять майже щоденно. Нікому не було відмовлено, і на адресу комітету приходять подяки від адвокатів.

Правову політику розробляє аналітичний сектор під керівництвом адвоката Артема Захарова. Ми намагаємося грати на випередження, але ситуація у країні розвивається за вкрай невтішним сценарієм, і ми змушені були віддати перевагу створенню міжнародної системи захисту професії.

«Ми співпрацюємо з низкою міжнародних структур»

— Чи мають НААУ/РАУ чітко визначену політику протидії таким явищам? Які її основні аспекти?

— НААУ — це організація, яка активно ініціює у міжнародних правничих інститутах заходи щодо формування дієвої системи захисту професійних прав. Причому ми не тільки ініціатори і розробники механізму міжнародних розслідувань фактів порушень гарантій адвокатської діяльності, а й співпрацюємо з низкою міжнародних структур, таких як ССВІ, Міжнародна комісія юристів та інші, у форматі публічних дискусій, на яких формується думка міжнародних експертів про стан адвокатури в Україні. До речі, механізм звернень колег до міжнародних неурядових організацій буде затверджено на черговому засіданні нашого комітету.

— Яка роль у цій політиці відводиться місцевим самоврядним органам?

— Регіональні ради — це процесуальні суб’єкти, на відміну від комітетів або самої НААУ. Тому на них покладений обов’язок діяти у кожній конкретній ситуації. Ми створили он-лайн-форму звернень до комітету, де адвокати повинні зазначати, чи зверталися вони до регіональних рад, і які наслідки таких звернень. Ми розробляємо положення про звернення до комітету, де буде вказаний конкретний алгоритм, який ради повинні використати в кримінальному процесі.

— Деякі адвокати наполягають на обмеженні доступу до професії колишніх працівників правоохоронних органів доти, доки їхні колеги не припинять порушувати права адвокатів. Чи є формальні підстави для таких обмежень?

— Ми не можемо взяти на себе такі повноваження, хоча, як кажуть, «руки чешуться». Є, наприклад, випадок, коли щодо одеського слідчого суд виніс рішення про грубе порушення ним гарантій адвокатської діяльності у кримінальному провадженні, а він у цей час складав іспити на отримання адвокатського свідоцтва….

«Якщо ти правий, то громадськість жодного аргументу не додасть»

— Окремі правники пропонують створити при НААУ/РАУ власну структуру для захисту. Чи є сенс у цьому та чи відбуватиметься це в рамках законодавства?

— Така структура, на моє переконання, необхідна. Бо, коли держава самоусунулася від своїх функцій, ми повинні самостійно себе обороняти, оскільки відчуваємо й на собі відповідальність за незалежність нашої професії.

— Вже є випадки, коли адвокати залучають так звану громадськість для тиску на процесуальних опонентів. Чи є це порушенням прав колег та чи звертатиме на це увагу Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури?

— Якщо ти правий, то громадськість ніякого аргументу не додасть. Якщо мова йде про адвоката, з розглядом скарги щодо якого й пов’язаний інцидент 2 серпня, то в цій ситуації колега сам собі суперечить. Спочатку він стверджував, що регіональна КДКА не має повноважень розглядати скаргу. Як кажуть, не має повноважень — не ходи! Або оскаржуй неповноважне рішення до суду.

Виходить, колега не зовсім щирий і не має наміру діяти в законний спосіб як адвокат, а діє як радикал, тобто переносить свою незгоду з діями самоврядних органів на вулицю. Це неприпустимо у правовій державі.

— Тобто громадськості не місце в адвокатурі?

— Загалом громадськість може бути залучена, але лише для фізичного захисту адвоката. Бо тоді ми принижуємо професію і не гідні її вікових традицій.