Восемнадцать ей уже...

КС не помешает отмене депутатской неприкосновенности, но есть варианты

Этого апреля попытке лишить народных депутатов всеобъемлющей защиты исполняется 18 лет. И хотя почти каждый политик заверял избирателей, что его не оставляет желание отменить депутатский иммунитет, достижению цели всегда что-то мешало. Но точно не Конституционный Суд.

Перший «млинець» за народною ініціативою

На депутатську недоторканність першим зазіхнув ще Президент Леонід Кучма — невдовзі після обрання на другий строк і через місяць після проведення консультативного референдуму за народною ініціативою. Адже 89% виборців висловилися за вилучення із Конституції ч.1 ст.80, яка, власне, і гарантувала нардепам імунітет від кримінального переслідування без згоди парламенту. До речі, трохи більше (89,91%) тоді проголосували за скорочення самої Верховної Ради — із 450 до 350 народних обранців.

Тож, скориставшись такою народною підтримкою, глава держави вніс до парламенту відповідний проект, а той вже направив до КС пакет змін до Основного Закону.

Єдиному органові конституційної юрисдикції знадобилося лише 2 місяці на відповідь. Серед іншого у висновку від 27.06.2000 №1-в/2000 КС зазначив, що пропоноване вилучення ч.3 ст.80 аж ніяк не впливає на зміст конституційних прав і свобод людини і громадянина. «Проте відсутність у Конституції належної чіткості у визначенні змісту депутатської недоторканності на практиці може призвести до неоднозначного розуміння ч.1 ст.80 Основного Закону», — застеріг Суд. Адже незрозуміло, яку тоді недоторканність вона гарантує нардепам. І запропонував унести відповідні уточнення.

У передостанній день 5-ї сесії ІІІ скликання 251 нардеп підтримав проект №5300 за основу. А далі скористався порадою і... взявся його доопрацьовувати. Тож коли наприкінці наступної сесії (яку всі розуміли як ту, що йде після 5-ї, а не будь-яку після, як недавно уточнив нинішній КС) довелося знову голосувати, з’явився дещо інший документ. У ньому недоторканність узагалі не згадувалася.

Це спричинило скандал у залі, звинувачення у фальшуванні народного волевиявлення, і врешті-решт навіть за президентський варіант, що голосувався за кожен пункт окремо, не набралося й 226 голосів. Проект провалили…

Скасування — на паузі

Далі були різні варіації скасування або обмеження депутатської недоторканності. То пропонувалося передати Верховному Суду України право давати санкцію на притягнення до кримінальної відповідальності, то народні обранці погоджувалися тільки на взаємне знищення імунітету й глави держави та суддів. Утім, після «касетного скандалу», що вибухнув у листопаді 2000-го, жоден з них уже не мав шансів на підтримку.

Деякі проекти навіть не виносилися на голосування після отримання висновку КС, а відразу відхилялися у профільному комітеті. Водночас Суд продовжував їх розглядати і повторювати, що додаткові гарантії недоторканності для нардепів народ як дав, так може і забрати. Без негативних наслідків для власних прав і свобод.

Водночас через події буремної зими 2004 року та наступне півторарічне блокування діяльності самого КС питання скасування депутатського імунітету було поставлено на паузу. Адже і парламентська більшість, і опозиція (хто до неї не входив би) усвідомлювали, що об’єктивно немає шансів набрати необхідні 300 голосів для внесення змін до Конституції.

Та, як свідчать парламентські старожили, у той час існувала негласна міжфракційна домовленість: ми не здаємо ваших — ви не чіпаєте наших.

Цей баланс був порушений лише у січні 2008-го, коли невдовзі після переобрання Верховної Ради з’явився короткий проект №1375. У ньому передбачалося залишити нардепам тільки імдемнітет, тобто ч.2 ст.80 Конституції. Суд відповів так само коротко, пославшись на своє перше рішення із цього приводу.

Але висновок КС так довго діставався парламенту, що його отримали майже через рік після оприлюднення. Принаймні так значиться у картці проходження документа. Потім була невдала спроба схвалення і проект узагалі зняли з розгляду. Бо з’явилася нова ідея…

Із «пакетом» не жартують!

Проект №3251 не обмежувався недоторканністю народних обранців. Його автори зазіхнули на вищу посадову особу в державі. Мовляв, чим ми гірші за Президента? І вирішили, що можуть самі давати згоду на затримання чи арешт гаранта (на той час — Віктора Ющенка). Тим більше що наближалися чергові президентські вибори, і хтозна, як вони пройдуть.

Цю ініціативу внесли тоді ще нардепи Віктор Янукович та Олександр Лавринович. 20.10.2009 вона була направлена до КС — того дня, коли було провалено проект №1375. До речі, вражає, що за таке рішення проголосувало аж 390 нардепів.

І, якщо б КС швиденько прийняв позитивний висновок, не виключено, що за нього встигли б проголосувати ще до дати виборів Президента. Однак свій вердикт Суд оголосив пізніше — у день гумору. І без жартів розкритикував цей варіант, але… не заперечив проти того, аби обмежити тільки депутатську недоторканність.

Звісно, в авторів проекту №3521 вже не було ні часу, ні бажання займатися своїм дітищем: один став Президентом, другий — міністром юстиції. Тож документ «доопрацьовувався» аж 2,5 року і тільки у липні 2012-го знову потрапив на вул.Жилянську.

Щоправда, не дрімала і новоспечена опозиція: тепер вона зажадала «пакетного» скасування недоторканності, додавши до гаранта ще й суддів (проект №10530). Але КС і тут дав зелене світло тільки обмеженню депутатського імунітету.

Втім, ні один, ні другий висновок нардепів уже не цікавив. Проте зацікавив новообраного главу держави. Знову ж таки у січні, але 2015 року, Петро Порошенко вносить проект №1776, яким пропонує скасувати депутатський імунітет. І як солодка пігулка — обмеження недоторканності суддів.

КС уже не проти ні першого, ні другого. Та парламент (і глава держави) відкладає убік першу частину і радо голосує за другу, щоправда, у складі проекту щодо змін до Конституції в частині правосуддя...

Подвійний удар

І ось торік по імунітету нардепів завдано подвійного удару — ними самими та Президентом — у вигляді проектів №№6773 та 7203. Відмінність лише у даті набрання чинності: перший говорить про невідкладне скасування після оприлюднення закону, другий дає відстрочку до 1.01.2020.

На цьому тижні КС почав із першого. І, як засвідчує наведений екскурс в історію розгляду цього питання, немає жодного шансу, що Суд змінить свою позицію. Взагалі для підготовки нового висновку достатньо скористатися одним із 4-х попередніх обґрунтувань щодо виключення ч.3 ст.80 Конституції.

Тим більш дивними виглядають акції під будівлею КС на підтримку скасування імунітету. Це все одно, що вимагати, аби сонце зранку з’явилося на сході. Хіба що їхні організатори планують після оголошення вердикту КС записати собі в актив перемогу в боротьбі з недоторканністю.

Нюанси набрання чинності

З юридичного, а не політичного погляду президентський варіант виглядає більш привабливим. Адже скасування імунітету для нинішнього складу парламенту є проблематичним з огляду на рішення КС від 13.05.97 №1-зп/1997.

Нагадаємо: тоді Суд зауважив, що нові закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності. І цей принцип незворотності поширюється і на норми Конституції. Тобто нардепи, обрані за умови дії чч.1 і 3 ст.80 Основного Закону, залишатимуться захищеними імунітетом від кримінального переслідування до завершення каденції.

Навіть якщо закон буде прийнятий на базі проекту №6773 і він набере чинності раніше від виборів до парламенту, будь-який адвокат, послуговуючись рішенням №1-зп/1997, із легкістю доведе в суді неправомірність затримання чи арешту без згоди парламенту. Тим більше що практика Верховного Суду теж рухається в напрямку застосування актів, що діяли на момент обрання чи призначення, наприклад у питаннях обчислення стажу для визначення права на відставку.

Єдине, що може завадити скасуванню недоторканності нардепів, так це наближення виборів. Адже ті, хто сьогодні вважає себе причетним до провладної більшості, завтра можуть опинитися по інший бік політики. Й інстинкт самозбереження може в останній момент не дозволити проголосувати «за» власну беззахисність.

З таблицею «8 висновків Конституційного Суду щодо скасування депутатського імунітету (окремо чи в пакеті з іншими пропозиціями)» можна ознайомитись на нашому сайті.