Ценз столичной оседлости,

или Оставит ли ВККС судей ВСУ и высших учреждений в Киеве

Высшая квалификационная комиссия судей собирается трудоустроить свыше 100 служителей Фемиды из трех высших специализированных институций и Верховного Суда Украины. Конечно, многие из обладателей мантий хотят продолжать карьеру в столице. Но как быть, если их желания не совпадают с мнением ВККС и количеством вакансий в Киеве?

Власний розсуд

За 7 з гаком років служителі Феміди, які переїхали наприкінці 2010-го та пізніше до стольного града, щоб здійснювати правосуддя в створеному тоді з нуля Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ, освоїлися в Києві.

А представники Верховного Суду України, котрі працюють в установі не один десяток років, і поготів. До столичного життя призвичаїлись і представники вищих адміністративного та господарського судів. Тепер над деким з них нависла загроза переведення до судів інших регіонів.

Справа в тому, що в цих установах залишилося 107 осіб. Щодо двох з них: Валентини Сімоненко з ВСУ та Сергія Слинька з ВСС — Вища рада правосуддя внесла подання Президентові про призначення суддями нового ВС. Першу — до Касаційного цивільного, а другого — до Касаційного кримінального суду. Втім, відповідних указів ще немає.

Тому нині ВККС потрібно праце-влаштувати 105 служителів Феміди: 12 — з ВСУ, по 26 — з ВСС та ВАС, 41 — з ВГС. Як відомо, у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи інституції переведення законника до іншого суду того самого або нижчого рівня здійснюється без конкурсу. Проте є один нюанс: за таких умов згода служителів Феміди на перехід до іншої установи не потрібна. Це фактично означає, що комісія на власний розсуд може визначити, до якого суду відправити володаря мантії.

До речі, майже 8 років тому вже був прецедент переведення суддів ВСУ, в якому скорочувалася штатна чисельність володарів мантій, до вищих спеціалізованих чи місцевих, апеляційних судів.

Прикметно, що «верховники» мали давати згоду на перехід на інше місце роботи. Крім того, представники ВСУ, переведені до вищих спецсудів чи інших храмів Феміди, прирівнювалися за статусом, у тому числі за рівнем грошового, соціально-побутового забезпечення, до суддів ВСУ. Чого не скажеш про нинішні «гарантії» переведення…

Вислухати всіх

27 лютого ВККС розглянула «кар’єрні довідки» всіх суддів ВСУ та ВСС. До речі, з 26 суддів ВСС восьмеро не з’явилися на засідання. Крім того, до комісії не завітав жоден «верховник» (про причини такого вчинку — трохи пізніше). Ті ж володарі мантій, які прибули, висловлювали побажання залишитися працювати в столиці. Більшість суддів ВСС хоче продовжити кар’єру в Апеляційному суді м.Києва, дехто — в Апеляційному суді Київської області.

Утім, рішення про переведення цих служителів Феміди комісія не прийняла. «Кваліфікаційники» оголосили перерву в засіданні, щоб 1 та 6 березня заслухати ще представників ВГС та ВАС. Після цього комісія зіставить «спектр вакансій», які є в судах, із побажаннями законників і прийме рішення щодо переведення відразу всіх суддів.

«У нас є спектр вакантних посад по державі в цілому, а не тільки по Києву та Київській області. Ми маємо прийняти правильні та виважені рішення», — пояснив секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка.

Від Верховного до місцевого

Як з’ясувалося, ніхто із суддів ВСУ не з’явився на засідання, але заздалегідь вони попросили комісію трохи зачекати з прийняттям вердикту про переведення. «Верховники» вважають, що питання має бути відкладено на пізніший термін, а саме — до вирішення Конституційним Судом долі ВСУ.

Загалом у своєму зверненні до ВККС служителі Феміди з найвищого судового органу, в назві якого фігурує слово «Україна», зазначили: «Судді ВСУ в разі їх переведення до Верховного Суду (як реорганізованого суду шляхом злиття із залишенням конституційно-правового статусу як найвищого судового органу) не змінять ні правового статусу, ні обов’язків, ні рівня суду, а отже, вони мають бути переведені відповідно до положень ч.3 ст.82 закону «Про судоустрій і статус суддів» з ВСУ й далі обіймати аналогічні посади в штаті ВС».

Прикметно, що, за інформацією комісії, жоден з дюжини «верховників» не подав заяви про переведення. Тобто вони не попередили «кваліфікаційників», де хотіли б продовжити кар’єру. Але, як бачимо, про бажане майбутнє місце роботи суддів ВСУ відкрито говориться в надісланому комісії зверненні.

Втім, «верховники» не єдині, хто накинув оком на ВС. Так, Валентин Зубар з ВСС має намір перейти до Касаційного кримінального суду у складі ВС. «Участь у конкурсі до ВС ви брали?» — поцікавився в нього член ВККС Павло Луцюк. «Звичайно, брав», — відповів В.Зубар. До речі, він зайняв 34 позицію в рейтингу кандидатів на зайняття 30 вакансій у ККС. «То за конкурсом не пройшли, вирішили пройти за заявою. Так?» — знову запитав П.Луцюк. На це суддя зауважив, що написав заяву про переведення до ККС, а вирішувати — ВККС.

У свою чергу Лоліта Романець з ВСС хоче працювати в Апеляційному суді м.Києва чи Апеляційному суді Київської області. Не виключає вона й іншого варіанта — перевестися до ВС. «Я пройшла кваліфікаційне оцінювання, підтвердила здатність здійснювати правосуддя (зайняла 69 позицію в рейтингу. — Прим. ред.). Тому якщо ви знайдете таку можливість щодо переведення до ВС, то просила б це зробити. Якщо вважаєте, що це не є можливим, то я написала альтернативну заяву. Я — киянка, працювала в Апеляційному суді Київської області», — наголосила Л.Романець.

Тоді С.Щотка поцікавився в неї: чи є ВС судом того ж рівня, що й ВСС. На думку Л.Романець, обидві установи — суди касаційної інстанції. «Це моя позиція», — підкреслила суддя.

А от її колега Наталя Квасневська попросила комісію перевести її до Печерського районного суду м.Києва, адже вона «знає колектив і буде там корисна». До того, як стати суддею ВСС, Н.Квасневська 3 роки пропрацювала в згаданому місцевому суді. До речі, за повідомленням Вищої ради правосуддя, володарку мантії відсторонено від здійснення правосуддя (хоча вона й так не розглядає справ) через застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення. Тепер необхідно чекати вердикту ВРП, яка  або залишить без змін таке рішення дисциплінарної палати, або скасує його.

Зміна регіону та спеціалізації

Ще один суддя ВСС Анатолій Суржок теж побажав залишитися в столиці. Стаж його роботи — понад 30 років. Більшість років його професійного життя пройшло в Апеляційному суді Вінницької області. Але за 7 років уже звик до столиці, тут його сім’я.

«Навіть гіпотетично не розглядає-те Вінницю як один з варіантів. З 32 років роботи тільки 7 у Києві. Але ж Вінниця — гарне місто, музичні фонтани там є, Прем’єр звідти. Свого часу до Києва було важко переїжджати, влаштовуватися… Не вірю, що порвали з Вінницею», — зауважив С.Щотка. Втім, А.Суржок твердо стояв на своєму: «Власну позицію висловив у заяві».

Суддя ВСС Тетяна Франтовська свого часу працювала в Апеляційному суді Дніпропетровської області, а кар’єру розпочала в Синельниківському міському народному суді Дніпропетровської області. Зараз не має наміру переїжджати зі столиці. Член комісії Андрій Козлов запитав у Т.Франтовської, чи повинна ВККС, вирішуючи питання переведення, враховувати інтереси судової системи в цілому. Отримавши стверджувальну відповідь, звернув увагу судді на таке. В Апеляційному суді Дніпропетровської області зі 100 посад зайняті тільки 40. У судді в Дніпрі є нерухоме майно, то, можливо, вона була б не проти повернутися на колишнє місце роботи. Т.Франтовська зазначила, що в неї є нерухоме майно і в Києві, а можливість про переїзд не розглядала.

А от у судді ВСС Артема Маляренка «кваліфікаційники» запитали, чи не хоче він змінити спеціалізацію. Так, у вищому спецсуді служитель Феміди розглядав цивільні справи. До цього 5,5 року вирішував спори в Господарському суді Київської області.

«Ви не розглядали кримінальних справ. Чи відома вам ситуація в Апеляційному суді м.Києва? А якщо їм потрібні криміналісти. Ви впораєтеся із цим завданням?» — запитав С.Щотка. « Буде важко», — зауважив А.Маляренко. «Важко чи неможливо?» — уточнив секретар кваліфпалати. «Неможливо», — відповів суддя. «То чи є сенс ризикувати професійною кар’єрою, коли, не концентруючись на Києві, можна піти працювати за своєю звичною спеціалізацією?» — продовжував С.Щотка.

А.Маляренко пояснив, що у нього в столиці сім’я. Тоді член комісії Юрій Тітов поцікавився, чи думав суддя над тим, аби повернутися до установи господарської юрисдикції. А.Маляренко сказав: не певен, що можна при переведенні змінювати юрисдикцію. С.Щотка зауважив, що зміст ст.82 закону «Про судоустрій і статус суддів» не містить жодних обмежень.

Складний вибір

Бажання володарів мантій залишитися в столиці цілком зрозуміле. Однак не варто забувати про те, що не всім може вистачити вільних крісел у судах Києва. Принаймні в апеляційних. Так, у представників ВСС є шанси розглядати справи в апеляційних установах столиці чи Київської області, бо вакансій в останніх чимало. Більшість суддів ВГС теж можуть розраховувати на щасливий квиток: у Київському апеляційному господарському суді є 21 вільна посада. Ще 15 вакансій є в Господарському суді м.Києва.

А от судді ВАС постануть перед нелегким вибором. Адже в Київському апеляційному адміністративному суді наявні лише 4 вільні крісла, а в Київському окружному адміністративному суді — одне. Тому «адміністративникам» доведеться або змінювати спеціалізацію, або їхати в інший регіон. Нині важко спрогнозувати, яка доля чекає і суддів ВСУ.

Але вже незабаром ВККС поставить всі крапки над «і» в цій «перевідній історії». Тоді й дізнаємося, що врахують «кваліфікаційники»: побажання суддів, котрі віддають перевагу «столичній осілості», чи інтереси всієї системи, яка страждає від кадрового голоду в регіонах.

З таблицею «Наявність вільних посад у судах, розташованих у столиці » можна ознайомитись на нашому сайті.