Договоры — под контролем

Значительная сделка ООО: требования к ее предмету и стоимости

Верховная Рада приняла в целом закон «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью». Он направлен на защиту имущественных прав участников ООО. Но недостаточная определенность отдельных вопросов может вызывать проблемы в правоприменительной деятельности. К соответствующему проекту закона было подано немало поправок. Однако сначала народные депутаты не смогли поддержать ни одну из них. Впрочем, после перерыва к этому вопросу вернулись и 6 поправок все-таки проголосовали пакетом.

Згідно з трендом

Наразі правове становище ТОВ регулюється Цивільним і Господарським кодексами та законом «Про господарські товариства». Для порівняння варто зазначити, що в більшості країн колишнього СРСР уже тривалий час діють спеціальні закони, присвячені ТОВ. Уважаємо такий підхід виправданим з огляду на частку цих товариств серед суб’єктів господарювання.

Верховна Рада вже розглядала кілька документів, присвячених ТОВ. Зокрема, у 2013 році був зареєстрований законопроект №2011, а у 2014-му — альтернативний №2011-1. Проект із номером №4666 унесли до парламенту у 2016 році. Днями парламент прийняв його в другому читанні та в цілому.

Серед новел документа є й відносини, пов’язані з учиненням ТОВ значних правочинів. Одним із головних аспектів такого правочину є питання про його предмет. Саме слово «значний», що використовується для позначення цього правового інституту, вказує на певне особливе значення правочину для товариства. Таке значення, безперечно, пов’язане з майном товариства та можливістю провадження ним діяльності.

Трансформація законодавчої ініціативи

Про предмет значного правочину вказується в ч.1 ст.45 закону. Зокрема, зазначено: «Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини)».

Отже, правочин ТОВ може бути віднесений до значних у зв’язку з певною вартістю його предмета чи наявністю інших критеріїв. При цьому і перше (вартість), і друге (інші критерії) законом прямо не визначаються. Натомість межі повинні бути встановлені статутом конкретного товариства.

Проект №2011 передбачав, що значним визнається правочин, вартість майна, робіт або послуг об’єкта якого перевищує 50% вартості активів товариства на кінець попереднього фінансового року. Статутом можна встановити інші критерії. При цьому додатково обумовлювалося, що для цілей цієї статті вартість майна, яке відчужується товариством або може бути відчужено в результаті правочину, визначається за даними фінансової звітності на кінець попереднього фінансового року. Вартість майна, що придбавається товариством за правочином, визначається на основі ціни пропозиції.

У проекті №2011-1 ішлося, що значним уважається правочин, якщо вартість майна, робіт або послуг, які є його об’єктом, перевищує 25% вартості активів ТОВ на кінець попереднього кварталу. Статутом можна встановити нижчий розмір відсотків, а також додаткові випадки віднесення правочину до значних.

Тобто раніше пропонувалося закріпити чіткий вартісний критерій значного правочину та вказати, що саме може бути його предметом. Позитивним було те, що учасники майнових відносин (у тому числі й самі ТОВ та їхні учасники) на момент учинення правочину вже мали уявлення, буде він значним чи ні, буде потрібно отримання згоди на його вчинення від уповноважених органів ТОВ чи правочин може вчинити виконавчий орган самостійно.

Оскільки згідно з прийнятим законом ці питання із законодавчої площини перенесено на локальний рівень, вони потребують з’ясування в кожному конкретному випадку, якщо контрагентом буде виступати ТОВ. Причому таке з’ясування має проводитися щодо кожного правочину, який укладатиметься з даним ТОВ, адже відповідні зміни до його статуту, що стосуються ознак значного правочину, можуть бути внесені в будь-який час.

Урозріз із усталеною практикою

Варто зазначити, що підхід, за яким закон чітко встановлює вимоги стосовно предмета та вартісного критерію знач-ного правочину, є найбільш поширеним у законодавстві України. Зокрема, у законі «Про акціонерні товариства» передбачено, що значний правочин — це той, який учинений АТ, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10% і більше вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.

Відносно державних унітарних підприємств передбачено: значним є зобов’язання, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10% і більше вартості активів. До речі, саме такий підхід властивий також іноземному корпоративному законодавству. Напевно, від усталеної практики корпоративного управління не варто було відходити й у даному випадку.

Отже, вимоги до предмета та розміру значного правочину ТОВ повин-ні бути прямо встановлені в статуті конкретного товариства. Підхід, яким мають керуватися при закріпленні вказаних питань у статуті ТОВ, фактично викладений у ч.2 ст.45 ухваленого закону. Тут передбачено: рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Тому предметом значного правочину ТОВ, як і в інших випадках, може бути майно (речі), роботи та послуги, а вартість предмета має закріплюватись у певному відсотковому відношенні до відповідного майнового показника.

Порядок оцінювання

З огляду на корпоративне законодавство України та іноземних країн можемо звернути увагу на необхідність закріплення в статуті ТОВ не тільки розміру значного правочину у відповідному відсотковому вираженні, а й порядку встановлення вартості предмета правочину, майнової бази для визначення значного правочину, періоду, на який буде необхідно закріпити розмір майнової бази та вартість предмета правочину.

Відсоткове вираження в даному разі законодавчо не обмежується. Як можна було бачити, для АТ та ДП це 10%. Іноземне законодавство, як правило, веде мову про 20, 25 чи 30%. При цьому спеціальний режим передбачається щодо правочинів, відсотковий показник яких становить 50% або більше від відповідної майнової бази (що ми бачимо й у прийнятому законі).

Вартість предмета значного правочину звичайно встановлюється, виходячи зі спрямування договору. Так, для правочинів щодо придбання майна (робіт, послуг) вартість предмета визначається на основі ціни пропозиції покупця. У разі відчуження майна (речей) вартість предмета встановлюється на основі даних бухгалтерської звітності продавця та виходячи з порядку затвердження вартості відповідного майна.

Такий порядок традиційно передбачає залучення професійного оцінювача, проведення оцінки та затвердження уповноваженим органом товариства запропонованої оцінювачем вартості майна.

Неоднозначні норми

Майновою базою для вирішення питання, чи є правочин значним, може бути розмір або активів товариства (як у більшості випадків), або чистих активів, або статутного капіталу ТОВ. Майнова база та вартість предмета правочину визначаються, виходячи з даних бухгалтерської звітності станом на кінець попереднього року або кварталу. При цьому для ТОВ, як правило, береться до уваги саме остання квартальна звітність. Разом з тим існують і пропозиції щодо використання даних за попередній місяць.

Вважаємо, що обраний підхід до предмета значного правочину та його розміру, закріплений у законі, не зовсім удалий, оскільки за відсутності поняття значного правочину ТОВ незрозуміло: є правило ч.2 ст.45 універсальним й у статуті товариства вартість предмета значного правочину слід установлювати в певному відсотковому розмірі до вартості чистих активів станом на кінець попереднього кварталу чи це правило є лише особливим випадком, прямо віднесеним законом до компетенції загальних зборів учасників товариства, а статут може встановлювати й інші правила.

Крім того, можна звернути увагу й на те, що коли в статуті не буде закріплено відповідних норм, то взагалі жодних обмежень стосовно вчинення значних правочинів для такого товариства (осіб, уповноважених учиняти правочини від імені товариства) існувати не буде.

Підвищення значення статуту

На підставі вказаного можемо зробити висновок, що закріплення в законі положень про значний правочин є позитивним фактом, спрямованим на захист майнових прав учасників товариства. У цілому зміст відповідних положень відповідає загальним принципам корпоративного управління.

Водночас недостатня визначеність окремих питань та особливості нормопроектної техніки, що була застосована при побудові положень про значний правочин, можуть викликати проблеми в правозастосовній практиці. Для запобігання цьому варто ретельно вивчати зміст статуту ТОВ, якщо воно буде виступати контрагентом за договором, а учасникам максимально конкретно визначати ознаки значного правочину на рівні статуту.