Без доплаты к зарплате

Сотрудникам аппарата судов не вернут часть оклада за 2015 г. из-за… нежелания принять участие в «деле о правительственном ограничительном примечании»

Апелляционная инстанция развеяла надежды сотрудников аппарата местных судов на пересчет должностного оклада за 2015 г. Возможно, аппаратчикам удалось бы избежать финансового поражения. Это могло произойти при условии, что кто-то из них еще летом прошлого года обжаловал бы решение административного суда, которым норма о временном уменьшении размера оклада на 50% была признана законной.

Упущений шанс

Півроку тому Окружний адміністративний суд м.Києва визнав незаконною й нечинною урядову постанову «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 2.09.2015 №644 в частині встановлення в іншому документі КМ, яким визначені умови виплати винагороди працівникам апарату судів (постанова №268 від 9.03.2006), так званої обмежувальної примітки.

У ній говорилося про те, що у 2015 р. місячний оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення для апаратників місцевих судів. Крім того, «інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду». Нагадаємо: з позовом до ОАСК тоді звернувся на той час помічник судді Миколаївського районного суду Львівської області Богдан Мільяр.

Фактично рішення означало, що апаратники могли сподіватися на перерахунок розміру винагороди за 2015 р. Утім, як і прогнозував «ЗіБ», на цьому зарплатна історія не завершилася. Адже Державна судова адміністрація подала апеляційну скаргу на постанову ОАСК від 16.05.2017 (справа №826/26238/15).

12 жовтня Київський апеляційний адміністративний постановив рішення, яке не надто порадувало працівників апарату. Водночас, як з’ясувалося, якби останні не упустили шансу взяти участь в іншій «справі про урядову обмежувальну примітку», позивачем в якій була помічниця судді Дзержинського районного суду м.Харкова, події могли б розвиватися за зовсім іншим сценарієм.

Думок не змінюють

У КААС згадану справу розглядала колегія у складі трьох суддів: Інни Грибан (головуюча), Олександра Беспалова та Андрія Парінова. Утім, двоє останніх заявили самовідводи через те, що в іншій аналогічній справі вже висловлювали свої думки стосовно зарплатного питання.

Нагадаємо: у постанові ОАСК від 28.12.2016 №826/294/16 була визнана протиправною бездіяльність столичного територіального управління ДСАУ щодо невиплати сімом помічникам, котрі працювали в Деснянському районному суді м.Києва, винагороди за період із 26.10.2014 до 31.03.2015 та з 1.05.2014 до 31.12.2015. ОАСК зобов’язав підрозділ адміністрації «сплатити всі борги». Зрозуміло, що відповідач оскаржив те рішення.

У КААС справу розглядали головуюча Олена Губська та згадані вище О.Беспалов і А.Парінов. Вони залишили скаргу ТУ ДСАУ без задоволення. Втім, постанову ОАСК змінили, додавши до резолютивної частини таке: визнати, що «обмежувальна примітка» урядової постанови з 26 жовтня 2014 р. не відповідає ст.144 закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону «Про прокуратуру» та з 29 березня 2015-го — ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції акта «Про забезпечення права на справедливий суд». До речі, ця постанова оскаржена до Вищого адміністративного суду.

«Позиція судової колегії, а також наведені обставини у справі №826/294/16 безпосередньо стосуються справи №826/26238/15. Враховуючи, що суддями О.Беспаловим та А.Паріновим вже було висловлено свою позицію з приводу правовідносин, які безпосередньо пов’язані із спірними у даній справі, тому заява про самовідвід підлягає задоволенню», — постановив КААС.

Відтак до розгляду апеляційної скарги на рішення ОАСК у справі №826/26238/15 долучилося двоє інших представників КААС, які прийшли на заміну О.Беспалову та А.Парінову.

Остаточне не переглядається

У результаті апеляційна інстанція скасувала рішення окружного суду, вважаючи, що положення про 50-відсоткове зменшення окладу у 2015 р. — законне. На підтвердження своєї думки КААС навів такі аргументи. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata (остаточність рішення). Відповідно до нього в разі остаточного врегулювання спору судами їхній вердикт, який набрав законної сили, не може ставитися під сумнів.

Водночас згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства, якщо відкривається провадження у справі про оскарження нормативно-правового акта, то відповідач зобов’язаний опублікувати оголошення про це у виданні, в якому акт був офіційно оприлюднений.

«Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси, мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку або приєднатися до апеляційної скарги. Суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами», — йдеться в постанові КААС у справі №826/26238/15.

Отже, дотримання принципу правової визначеності та остаточності судового рішення при оскарженні нормативно-правових актів органів виконавчої влади забезпечується особливостями провадження в таких справах. Зокрема, обов’язково розміщується згадане вище оголошення, що дає можливість «усім учасникам спірних правовідносин реалізувати право на судовий захист».

Бажання не було?

У чому ж суть пишномовних речень КААС? Виявилося, що справа про законність постанови Кабміну, завдяки якій з’явилася «обмежувальна примітка», вже розглядалася в суді. Вищезгадана помічниця судді Дзержинського районного суду м.Харкова просила, зокрема, визнати положення про зменшення окладу на 50% незаконним. 29 липня минулого року ОАСК (справа №826/23568/15) відмовив у задоволенні позову.

«Рішення суду особами, які є учасниками цих правовідносин, зокрема й позивачем у справі (Б.Мільяром. — Прим. ред.), не оскаржувалось, набрало законної сили та має статус остаточного. Оголошення про відкриття провадження у справі №826/23568/15 щодо визнання незаконною постанови КМ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 2.09.2015 №644 публікувалося в «Офіційному віснику України» від 12.02.2016. Позивач не виявив бажання взяти участь у справі після опублікування оголошення», — зазначається в постанові КААС.

Оскільки раніше ОАСК уже вирішив питання щодо законності норми, апеляційній інстанції не залишалося нічого іншого, як закрити провадження у справі, адже прийняття інших вердиктів з того самого питання, але «за позовами інших осіб призведе до правової невизначеності у спірних правовідносинах».

Перше — визначальне

Напевно, доля зле пожартувала з працівниками апарату. Адже обоє помічників володарів мантій майже одночасно (в останні місяці 2015 р.) звернулися до ОАСК. Різниця тільки в тому, що справа асистента судді Дзержинського районного суду м.Харкова розглядалася менше ніж рік, а Миколаївського районного суду Львівської області — півтора.

Постанова, прийнята першою, і стала визначальною для вирішення зарплатного питання. У вердикті зазначається: дійсно, положеннями постанови КМ №644 інакше, ніж ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів», урегульовано питання оплати праці апаратників. Утім, за висновком суду, такі дії Уряду, а відтак і згадана постанова в оскаржуваній частині є законними, оскільки відповідають акту про держбюджет-2015.

«Враховуючи принцип максимального використання ресурсів при розподілі державного бюджету та повноваження Кабінету Міністрів щодо визначення умов оплати праці державних службовців, у тому числі помічників суддів місцевих судів, і розміри їхніх посадових окладів, оскаржувана постанова, прийнята в тому числі на виконання закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з урахуванням фінансових можливостей держави, є законною та відповідає вимогам законодавства України», — наголошується в постанові ОАСК від 29.07.2016 (справа №826/23568/15).

Виходить, через складне економічне становище нашої держави у 2015 р. та згадане липневе рішення ОАСК, яке ніхто так і не оскаржив, працівники апарату залишаться без доплати до зарплати.